Що таке Вароліїв міст? Внутрішня будова мосту Особливості будови та функції моста головного мозку.
МІСТ ГОЛОВНОГО МОЗКУ [pons(PNA, JNA), pons Varolii(BNA); син. Варолієв міст] - частина мозкового стовбура, що входить до складу заднього мозку (metencephalon).
Анатомія
Розташовується міст між довгастим мозком і ніжками мозку, а з боків перетворюється на середні мозочкові ніжки (рис. 1). З боку основи мозку міст є щільним білим валом розмірами 30 X 36 X 25 мм. Передня поверхня моста опукла, звернена вперед і вниз і прилягає на підставі черепа до схилу. Посередині передньої поверхні проходить базилярна борозна (sulcus basilaris), в якій лежить базилярна артерія (a. basilaris), що є основним джерелом кровопостачання М. р.
Позаду мосту головного мозку з борозни між довгастим мозком, з одного боку, мостом і середньою мозочковою ніжкою - з іншого, послідовно виходять корінці відвідного, лицьового, проміжного та переддверно-равликового нервів.
Задня поверхня моста звернена догори і взад, в порожнину четвертого шлуночка, і зовні не видно, тому що прикрита мозочком. Вона утворює верхню половину дна ромбоподібної ямки.
На поперечних (фронтальних) зрізах М. р. м. (рис. 2) розрізняють більш масивну передню (вентральну) частину (pars ant. pontis), або основу (basis pontis, BNA), і невелику задню (дорсальну) частину (pars) post, pontis), або шину (tegmentum, BNA). Кордоном між ними служить трапецієподібне тіло (corpus trapezoideum), утворене переважно відростками клітин переднього равликового ядра (nucleus cochlearis ant.). Скупчення нервових клітин утворюють переднє та заднє ядра трапецієподібного тіла (ядра Гуддена). Передня частина моста містить гол. обр. нервові волокна, між якими розкидані численні невеликі скупчення сірої речовини - ядра моста (nuclei pontis). У ядрах мосту закінчуються волокна корково-мостового шляху (tractus corticopontini) і колатералі від пірамідних шляхів. Відростки клітин ядер моста утворюють мостомозжечковий шлях, волокна якого переходять переважно на протилежний бік і є поперечними волокнами мосту (fibrae pontis transversae). Останні утворюють середні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares medii).
Задня частина моста (покришка) значно тонша. Вона містить ретикулярну формацію (formatio reticularis) та ядра V, VI, VII, VIII пар черепних нервів. На рівні середини мосту розташовується рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius n. trigemini), а дещо латеральніше – верхнє чутливе ядро (nucleus sensorius sup.). До останнього підходять волокна від чутливих клітин трійчастого вузла, які у складі чутливого корінця вступають у речовину мосту на межі його з середньою мозочковою ніжкою. До чутливого корінця прилягає руховий корінець, що є відростками клітин рухового ядра трійчастого нерва.
На рівні лицевого горбка розташовується ядро нерва, що відводить; поряд, в ретикулярній формації, знаходиться рухове ядро лицевого нерва, відростки клітин якого формують коліно, що огинає ядро відвідного нерва. Позаду двигательного ядра лицевого нерва знаходиться верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius sup.) і назовні від останнього - ядро одиночного шляху (nucleus tractus solitarii). У нижньолатеральному відділі шини моста розташовані ядра переддверно-равликового нерва (п. vestibulocochlearis). По сторонах трапецієподібного тіла знаходяться верхні оливи. Відростки клітин верхньої оливи (oliva sup.) складають латеральну петлю (lemniscus lat.), між волокнами останньої розташовується ядро латеральної петлі. (Nucleus lemnisci lat.). До складу латеральної петлі входять також відростки клітин заднього ядра равликового нерва (nuci, cochlearis post.), ядер трапецієподібного тіла та ядра латеральної петлі.
Всередині від верхньої оливи над трапецієподібним тілом розташована медіальна петля (lemniscus med.), що є пучок волокон пропріоцептивної чутливості, і спинальна петля (lemniscus spinalis) - пучок волокон шляху больової та температурної чутливості.
Функції
Важливе функція, значення М. р. та кірково-ядерного, покришково-спинномозкового, червоноядерно-спинномозкового, ретикулярно-спинномозкового та ін.) та аферентних шляхів (спіноталамічного, що проводять шляхів пропріоцептивної – глибокої – чутливості та ін.), що мають для організму життєво важливе значення мозком (див.) та спинним мозком (див.).
Патологія
Залежно від локалізації вогнища ураження при патології М. р. м. розвиваються різні клин, синдроми. Леб і Майєр (С. Loeb. J. S. Meyer, 1968) виділяють вентральні, тегментальні та латеральні понтинні синдроми, а також різні їх поєднання (напр., двосторонній вентральний синдром, вентральний та латеральний синдроми, вентральний та тегментальний синдроми, двосторонній тегмент.
Вентральний синдром мосту, що розвивається при односторонньому ураженні середньої та верхньої (ростральної) частини основи моста (рис. 3, б-IV, в-VII), характеризується контралатеральним геміпарезом або геміплегією, при двосторонньому ураженні - квадріпарезом або квадриплегією, зрідка нижнім парапарезом; досить часто розвивається псевдобульбарний синдром (див. Псевдобульбарний параліч); у деяких випадках спостерігається розлад тазових функцій. Для ураження каудальної частини основи моста (рис. 3, а-II) характерний синдром Мійяра – Гюблера (див. Альтернуючі синдроми). Тегментальний понтинний синдром виникає у разі ураження задньої частини (покришки) моста. Вогнище в каудальній третині покришки (рис. 3, а-I) супроводжується розвитком нижнього синдрому Фовілля (синдрому Фовілля-Мійяра - Гюблера), при якому гомо латерально має місце ураження VI і VII черепних нервів, параліч погляду в бік вогнища. При ураженні каудальної частини покришки описаний також синдром Гасперіні, який характеризується гомолатеральним ураженням V, VI і VII черепних нервів і контралатеральною геміанестезією. Для ураження середньої третини покришки (рис. 3, б-III) характерний синдром Грене (перехресний чутливий синдром): гомолатеральне порушення чутливості на обличчі, іноді параліч жувальних м'язів, контралатерально – гемігіпестезія; іноді відзначається атаксія та інтенційний тремор у гомолатеральних кінцівках за рахунок ураження верхньої мозочкової ніжки. Вогнище в ростральній третині покришки (рис. 3, в-VI) нерідко викликає синдром Раймона - Сестана (див. Альтернуючі синдроми), званий також верхнім синдромом Фовілля. Ураження покришки в цій третині мосту, зокрема ураження верхньої мозочкової ніжки (рис. 3, в-V), може призвести також до розвитку міоклонії м'якого піднебіння («ністагму» м'якого піднебіння), а іноді і м'язів глотки та гортані. При гострому ураженні покришки моста може спостерігатися і тяжке порушення свідомості. Латеральний понтинний синдром (синдром Марі - Фуа), пов'язаний з ураженням середніх мозочкових ніжок (рис. 3, - VIII), характеризується наявністю гомолатеральних мозочкових симптомів; іноді при ширшому ураженні спостерігаються перехресна гемігіпестезія та геміпарез.
При тотальному ураженні моста є поєднання ознак двостороннього вентрального і тегментального синдромів, що іноді супроводжується так зв. синдромом людини, замкненого на замок, коли хворий не може рухати кінцівками та говорити, однак у нього зберігаються свідомість та рухи очей. Цей синдром є наслідком істинного паралічу кінцівок та анартрії внаслідок двостороннього ураження рухових та корково-ядерних шляхів. Синдром зовні нагадує акінетичний мутизм (див. Рухи, патологія), який обумовлений порушенням спонукання до дії за відсутності у хворого паралічу.
З патол, процесів найчастіше в області М. м. м. бувають інфаркти в результаті оклюзує, зазвичай атеросклеротичного, ураження судин вертебрально-базилярної системи; менш часті крововиливи, що розвиваються внаслідок артеріальної гіпертензії. Спостерігаються в цих випадках синдроми відрізняються великим поліморфізмом, проте наявність класичних альтернуючих синдромів мало характерно. Клініка інфарктів варіює залежно від рівня ураження судин вертебрально-базилярної системи та можливостей колатерального кровообігу. Клин, прояви крововиливів у міст залежать від топіки ураження, темпу їх розвитку та наявності чи відсутності прориву крові у четвертий шлуночок. Зрідка артеріовенозні мальформації (аневризми) в області мосту відрізняються прогресуючим наростанням неврол, симптоматики, пов'язаної з ураженням мосту, невралгією трійчастого нерва; можливий їх раптовий розрив із субарахноїдальним та паренхіматозним крововиливом. Причиною крововиливів можуть бути і мішчасті аневризми.
В області мосту зустрічаються пухлини (гліоми) та туберкульоми (див. головний мозок). Для ранніх стадій гліом, коли поразка є одностороннім, а також і для туберкулем, що локалізуються зазвичай у покришці, характерна наявність понтерних синдромів, що альтернують; надалі, при поширенні патол, процесу, спостерігається ураження ряду ядер черепних нервів, а також пірамідних та мозочкових шляхів (у зв'язку з ефективною протитуберкульозною терапією туберкульоми стали зустрічатися рідко). Клин, ознаки залучення М. р. м. можуть з'явитися зі зростанням пухлини мостомозжечкового кута.
Поразка М. м. м. нерідко спостерігається при гострому поліомієліті, що клінічно зазвичай проявляється «ядерним» паралічем мімічної мускулатури.
Найбільш частим видом травматичного ураження мосту є крововилив у його паренхіму, що розвивається поряд із крововиливами до інших відділів мозку.
Клин, картина центрального понтинного мієлінолізу, в основі якого лежить гостра загибель мієлінових оболонок в центральній частині М. м. м., характеризується швидко прогресуючими пірамідними розладами аж до квадриплегії, псевдобульбарним паралічем, тремором, ригідністю, протягом кількох тижнів чи місяців. Етіологія захворювання неясна, проте відзначається його зв'язок із хроном, алкоголізмом та порушенням харчування.
Лікування поразок М. м. проводиться з урахуванням характеру патол. процесу та його стадії.
Бібліографія:Антонов І. П. та Гіткіна Л. С. Вертебрально-базилярні інсульти, Мінськ, 1977, бібліогр.; Беков Д. Б. і М х ай л о в С. С. Атлас артерій і вен головного мозку людини, М., 1979; Блу м е н а у Л. В. Мозок людини, с. 129, Л. М., 1925; Боголепов Н. К. та ін. Нервові хвороби, с. 44, М., 1956; Диференціальна діагностика крововиливів у мозок та інфарктів мозку у найгострішому періоді, під ред. Г. 3. Левіна pi Г. А. Максіцова, с. 77, Л., 1971; Ж у к-ва Г. П. Нейронна будова і міжнейронні зв'язки мозкового стовбура і спинного мозку, М., 1977; К р о л ь М. Б. і Ф e д о р о в а Е. А. Основні невропатологічні синдроми, М., 1966; Судинні захворювання нервової системи, за ред. E. В. Шмідта, с. 308, М., 1975; T р і у м-ф о А. В. Топічна діагностика захворювань нервової системи, Л., 1974; Adams R. D., Victor M. a. Manca 1 1 E. L. Центральний пантін myelinolysis, Arch. Neurol. Psychiat. (Chic.), v. 81, p. 154, 1959; B a i 1 e у О. Т., B r u n o М. S. a. O b e r W. B. Central pontine myelinolysis, Amer. J. Med., v. 29, p. 902, 1960; Gottschick J. Die Leistungen des Nervensystems, Jena, 1955; Handbook of clinical neurology, ed. by P. J. Vinken a. G. W. Bruyn, v. 2, p. 238, Amsterdam - N.Y., 1975; KemperT.L.a. Romanul F. C. State resembling akinetic mutism in basilar artery occlusion, Neurology (Minne-ap.), v. 17, p. 74, 1967; O 1 s e w s k i J. a. Baxter D. Cytoarchitecture of the human brain stem, Basel - N. Y., 1954; Plum F. a. P o s n e r J. Diagnosis of stupor and coma, Philadelphia, 1966.
Д. К. Луньов; В. В. Туригін (ан.).
Спинний і головний мозок є незалежними структурами, проте для того, щоб вони взаємодіяли разом, потрібна одна освіта – Варолієв міст. Цей елемент центральної нервової системи виступає як колектор, сполучною структурою, що зчленовує разом головний і спинний мозок. Тому освіта так і називається – міст, від того, що з'єднує два ключові органи центральної та периферичної нервової системи. Варолієв міст входить до структури заднього мозку, до якого додається ще й мозок.
Будова
Варолієва освіта знаходиться на базальній поверхні мозку. Це і є розташування моста у головному мозку.
Говорячи про внутрішню будову - міст складається з скупчень, де розташовуються власні ядра (скупчення). На задній частині мосту лежать ядра 5, 6, 7 та 8 пар черепно-мозкових нервів. Важливою будовою, що лежить біля мосту, вважається ретикулярна формація. Цей комплекс відповідає за енергетичну активацію вище розміщених елементів головного мозку. Також сітчасте утворення відповідає за активування стану неспання.
Зовні міст нагадує валик та входить до складу стовбура мозку. Ззаду до нього прилягає мозок. Нижче міст перетворюється на , а зверху – на середній. Особливості будови мосту головного мозку полягають у наявності в ньому черепно-мозкових нервів та безлічі провідних шляхів.
На задній поверхні цієї структури розташовується ромбоподібна ямка- Це невелике заглиблення. Верхню частину мосту обмежують мозкові смужки, у яких лежать лицьові горбки, а ще вище – медіальне піднесення. Трохи збоку від нього є блакитна пляма. Ця кольорова освіта бере участь у багатьох емоційних процесах: тривога, страх та лють.
Функції
Вивчивши розташування та будову мосту, Костанцо Варолій ставив питання про те, яку функцію виконує міст у головному мозку. У XVI столітті під час його життя оснащення європейських одиничних лабораторій не дозволяло відповісти на запитання. Проте сучасні дослідження показали, що Варолієв міст відповідає за реалізацію безлічі завдань. А саме: сенсорні, провідникові, рефлекторні та рухові функції.
Що знаходиться в ньому VIII парачерепно-мозкових нервів здійснює первинний аналіз звуків, що надходять ззовні. Також цей нерв обробляє вестибулярну інформацію, тобто контролює розташування тіла у просторі (8).
Завдання лицьового нерва- Іннервація мімічних м'язів обличчя людини. Крім того, аксони VII нерва відгалужуються та іннервують слинні залози, що знаходяться під щелепою. Аксони також відходять і мови (7).
V нерв- Трійчастий. До його завдань входить іннервація жувальних м'язів, м'язів піднебіння. Чутливі гілки цього нерва передають інформацію від рецепторів шкіри, слизової оболонки носа, навколишньої шкіри яблука та зубів (5).
У Варолієвому мості розташований центр, що активує центр видиху, що знаходиться в сусідній структурі нижче - довгастому мозку (10).
Симптоми ураження
Порушення діяльності Вароїлевого мосту визначається його будовою та функціями, що виконуються:
- Запаморочення. Воно може бути системне – суб'єктивне відчуття руху навколишніх предметів у якомусь напрямку, і несистемне – відчуття втрати контролю за своїм тілом.
- Ністагм– поступальні рухи очних яблук у певному напрямку. Ця патологія може супроводжуватися запамороченням та нудотою.
- Якщо уражені області ядер – клінічна картина відповідає пошкодженню цих ядер. Наприклад, при розладі лицьового нерва, у хворого виявлятиметься амімія(Повна або млява) - відсутність м'язової сили лицьових м'язів. Люди, які мають таку поразку, мають «кам'яну особу».
Міст (pons) представляє підвищення, що розташовується між довгастим і середнім мозком, довжиною 25 - 27 мм. Нижня його межа - піраміди і оливи довгастого мозку, верхня - ніжки мозку, бічна - лінія, що проходить між корінцями трійчастого та лицевого нервів. З дорсального боку верхньою межею мосту є верхні ніжки мозочка (pedunculi cerebellares superiores) і верхнє мозкове вітрило (velum medullare superius), а знизу - глибока горизонтальна борозна, з якої виходять, починаючи від основної борозни, коріння відводить (VI пара), лицьового ( VII пара) та слухового (VIII пара) нервів.
Міст поділяється на передню та задню частини. Передня частина моста (pars anterior pontis) опукла і утворена поперечними нервовими волокнами, що з'єднують клітини кори півкуль головного мозку з ядрами моста (nucll. pontis) і потім із корою мозочка. Разом з ними йдуть у зворотному напрямку волокна від кори мозочка до кори півкуль головного мозку. Ці волокна покривають проходять перпендикулярно пучки пірамідного шляху (мал. 465), а потім у бічних частинах моста збираються в середні ніжки мозочка (pedunculi cerebellares medii). По середній лінії мосту між піднесеннями, утвореними волокнами пірамідного шляху, є базилярна борозна (sulcus basilaris), у якій лежить однойменна артерія.
465. Схема розташування провідних шляхів та ядер на поперечному розрізі моста.
1 – ядра V пари; 2 – ядра VIII пари; 3 – tr. rubrospinalis; 4 – tr. spinocerebellaris anterior; 5 – tr. spinocerebellaris posterior; 6 – tr. spinothalamicus lateralis; 7 - VII пара; 8 - VI пара; 9 – tr. corticospinalis (pyramidalis); 10 – fasc. longitudinalis medialis; 11-tr. spinothalamicus anterior: 12 - tr. tectospinalis; 13 – tr. reticulospinalis.
Дорсальна частина моста тонша, бере участь у формуванні верхньої частини ромбовидної ямки. У дорсальній частині мосту розташовуються ядра V, VI, VII, VIII черепних нервів, ретикулярна формація, верхня олива. Остання пов'язана зі слуховими ядрами та має сполуки з ретикулярною формацією довгастого та середнього мозку.
Чутливе та рухове ядра трійчастого нерва (V пари) розташовуються у верхній частині мосту. Чутливе ядро (nucleus sensorius n. trigemini) є місцем перемикання відростків клітин вузла трійчастого нерва. Двигун ядро (nucl. motorius n. trigemini) складається з малих пірамідних клітин, що іннервують жувальну мускулатуру.
Ядро нерва, що відводить (nucl. n. abducentis) (VI пари) знаходиться в нижній частині мосту біля середньої лінії.
Ядро лицевого нерва (nucl. n. facialis) утворено руховими клітинами, що іннервують мімічну мускулатуру. Вони розташовані в сітчастій освіті. Волокна ядра формують коліно, яке огинає ядро нерва, що відводить. Позаду рухового ядра лицевого нерва лежить верхнє слиновидільне ядро (nucl. salivatorius superior), де починаються волокна для іннервації слізної, під'язикової та підщелепних залоз. Латеральніше верхнього слиновидільного ядра розташовується ядро одиночного шляху (nucl. tr. solitarii), (ядро VII пари), яке має форму стовпчика, що досягає довгастого мозку. У ядрі закінчуються чутливі волокна клітин вузла коліна (gangl. geniculi), які є провідниками смакових відчуттів.
Ядра переддверно-равликового нерва (n. vestibulocochlearis) розташовуються в нижньолатеральному відділі задньої частини моста.
Оливи. Верхня олива (oliva superior) має ядра, що лежать у латеральних відділах мосту на рівні трапецієподібного тіла, тобто на межі його вентральної та дорсальної частин.
Ретикулярна формація (formatio reticularis) має кілька ядер, переважно орієнтованих у площині поперечного перерізу (рис. 465).
1. Латеральне ретикулярне ядро (nucl. reticularis lateralis) лежить латеральніше і нижче нижньої оливи. Посилає свої волокна через протилежні нижні ніжки мозочка в мозок.
2. Ретикулярне ядро покришки моста (Бехтерева) оточує власне ядро моста. Частина його волокон досягає черв'яка мозочка, інші, перехрещуючись, закінчуються в півкулях мозочка.
3. Парамедіальне ретикулярне ядро (nucl. paramedialis) знаходиться медіальні і дорсальні нижньої оливи. Частина волокон перехрещується і досягає хробака, півкулі та шатрового ядра мозочка.
4. Ретикулярне гігантоклітинне ядро (nucl. retucularis gigantocellularis) представляє 2/3 обсягу ретикулярної формації. Розташовується дорсальне верхньої оливи, вгорі поширюється до ядра лицевого нерва. Довгі відростки клітин гігантоклітинного ядра досягають лежачих і нижчих відділів головного мозку.
5. Каудальне ретикулярне ядро (nucl. reticularis caudalis) знаходиться вище за попереднє.
6. Оральне ретикулярне ядро (nucl. reticularis oralis) розміщується на межі із середнім мозком. Триває у мезенцефалічну ретикулярну формацію. Волокна каудального та орального ядер разом з волокнами гігантоклітинного ядра Утворюють висхідні та низхідні системи волокон.
Трапецієподібне тіло (corpus trapezoideum) розташовується між передньою і задньою частинами моста у вигляді оски завширшки 2-3 мм. Утворено власними ядрами трапецієподібного тіла (nucl. proprius), а також волокнами вентрального та дорсального слухових ядер (nucl. cochleares anterior et posterior). Відростки клітин ядер трапецієподібного тіла, переднього та заднього ядер об'єднуються у бічну петлю (lemniscus lateralis), що має також своє ядро (nucl. lemniscus lateralis). Трапецієподібне тіло, переднє і заднє ядра, бічна петля беруть участь в утворенні слухового шляху, що проводить.
Вікові особливості. Міст у новонароджених лежить на 5 мм вище за спинку турецького сідла. До 2-3 років він опускається на схил черепа. Ядра черепних нервів добре диференційовані, волокна кірково-спинномозкових шляхів покриваються мієліном до 8 років.
Міст,pons (варолієв міст), межує із середнім мозком (з ніжками мозку), а внизу (ззаду) - з довгим мозком.
Дорсальна поверхня моста звернена у бік IV шлуночка і бере участь у освіті його дна ромбовидної ямки. У латеральному напрямку міст переходить у середню мозочкову ніжку,pedunculus cere- belldris medius. Кордоном між середньою мозочковою ніжкою та мостом є місце виходу трійчастого нерва. У глибокій поперечній борозні, що відокремлює міст від пірамід довгастого мозку, виходять коріння правого і лівого нервів, що відводять. У латеральній частині цієї борозни видно коріння лицевого (VII пара) та переддверно-равликового (VIII пара) нервів.
На вентральній поверхні мосту, що у порожнині черепа прилягає до схилу,clivus, помітна базилярна (основна) борозна,sulcus basilaris. У цьому борозні лежить однойменна артерія.
У центральних відділах зрізу моста помітний товстий пучок волокон, що відноситься до провідного шляху слухового аналізатора. трапецієподібне тіло,corpus trapezoideum. Це утворення ділить міст на задню частину, або покришку мосту, pars dorsalis, та передню (базилярну) частину, pars ventralis. Між волокнами трапецієподібного тіла розташовуються переднєі заднє ядра трапецієподібного тіла,Nuclei corporis trapezoidei ventralis et dorsalis. У передній (базилярній) частині моста (на підставі) видно поздовжні та поперечні волокна. Поздовжні волокна мосту,librae pontis longitudindles, належать пірамідному шляху (корково-ядерні волокна,fibrae corticonucleares). Тут же є кірково-мостові волокна,fibrae corticopontinae, які закінчуються на ядрах(Власних) мосту,Nuclei pontis. Відростки нервових клітин ядер моста утворюють пучки поперечних волокон мосту,fibrae pontis transversae. Останні утворюють середні мозочкові ніжки.
У задній (дорсальній) частині (покришка моста) знаходяться скупчення сірої речовини – ядра, V, VI, VII, VIII пар черепних нервів. Над трапецієподібним тілом залягають волокна медіальної петлі,lemniscus medidlis, і латеральніше від них - спинномозкової петлі,lemniscus spinalis. Над трапецієподібним тілом знаходиться ретикулярна формація, а ще вище - задній подовжній пучок,fasciculus longitundindlis dorsdlis. Збоку і вище за медіальну петлю залягають волокна латеральної петлі.
Питання 135 Анатомія та топографія середнього мозку: його частини, їхня внутрішня будова, зв'язки з іншими відділами мозку. Положення ядер та провідних шляхів у середньому мозку. Порожнина середнього мозку.
Середній мозок mesencephalon , влаштований менш складно. У ньому виділяють дах та ніжки. Порожниною середнього мозку є водогін мозку. Верхньою (передньою) межею середнього мозку на його вентральній поверхні служать зорові тракти та соскоподібні тіла, на задній - передній край мосту. На дорсальній поверхні верхня (передня) межа середнього мозку відповідає заднім краям (поверхням) таламусів, задня (нижня) – рівню виходу корінців блокового нерва.
Дах середнього мозку,tectum mesencephalicum, розташована над водопроводом мозку. Дах середнього мозку складається з чотирьох піднесень – горбків. Останні відокремлені один від одного борозенками. Поздовжня борозенка розташована утворює ложе для шишкоподібного тіла. Поперечна борозенка відокремлює верхні пагорби, colliculi superiores, від нижніх горбків, colliculi inferiores. Від кожного з пагорбів у латеральному напрямку відходять потовщення у вигляді валика – ручка пагорба. Верхні пагорби даху середнього мозку (четверохолмія) та латеральні колінчасті тіла виконують функцію підкіркових зорових центрів. Нижні пагорби та медіальні колінчасті тіла є підкірковими слуховими центрами.
Ніжки мозку,pedunculi cerebri, виходять із мосту. Поглиблення між правою та лівою ніжками мозку одержало назву міжніжкової ямки, fossa interpeduncularis. Дно цієї ямки є місцем, де в тканину мозку проникають кровоносні судини. На медіальній поверхні кожної з ніжок мозку розташовується поздовжня окорухова борозна, sulcus oculomotorus (медіальна борозна ніжки мозку), з якої виходять коріння окорухового нерва, п.oculomotorius (ІІІ пара).
У ніжці мозку виділяється чорна речовина,substantia nigra. Чорна речовина ділить ніжку мозку на два відділи: задній (дорсальний)-покришку середнього мозку, tegmentum mesencephali, і передній (вентральний) відділ - основа ніжки мозку, basis pedunculi cerebri. У покришці середнього мозку залягають ядра середнього мозку і проходять висхідні провідні шляхи. Основа ніжки мозку повністю складається з білої речовини, тут проходять низхідні провідні шляхи.
Водопровід середнього мозку(Сільві водопровід), aqueductus mesencephali (cerebri), сполучає порожнину III шлуночка з IV і містить спинномозкову рідину. За своїм походженням водогін мозку є похідним порожнини середнього мозкового міхура.
Навколо водопроводу середнього мозку розташована центральна сіра речовина, substantia grisea centrdlis, у якому області дна водопроводу перебувають ядра двох пар черепних нервів. На рівні верхніх горбків знаходиться парне ядро окорухового нерва,Nucleus nervi oculomotorii. Воно бере участь у іннервації м'язів ока. Вентральне це локалізується парасимпатичне ядро автономної нервової системи. додаткове ядро окорухового нерва, Nucleus oculo- motorius accessorius. . Кпереди і дещо вище ядра III пари знаходиться проміжне ядро,Nucleus interstitialis. Відростки клітин цього ядра беруть участь в утворенні ретикулоспинномозкового шляху та заднього поздовжнього пучка.
На рівні нижніх горбків у вентральних відділах центральної сірої речовини залягає ядро блокового нерва,Nucleus n. trochlearis. У латеральних відділах центральної сірої речовини протягом усього середнього мозку розташовується ядро середньомозкового шляху трійчастого нерва (V пара).
У покришці найбільшим і помітним на поперечному зрізі середнього мозку є червоне ядро,Nucleus ruber. Основа ніжки мозку утворена низхідними провідними шляхами. Внутрішні та зовнішні відділи основи ніжок мозку утворюють волокна корково-мостового шляху, а саме медіальну частину основи займає лобово-мостовий шлях, латеральну частину - скронево-тім'яно-потилично-мостовий шлях. Середню частину основи ніжки мозку займають пірамідні шляхи.
Медіально проходять корково-ядерні волокна, латерально – корково-спинномозкові шляхи.
У середньому мозку розташовані підкіркові центри слуху та зору, що забезпечують іннервацію довільних та мимовільних м'язів очного яблука, а також середньомозкове ядро V пари.
Через середній мозок проходять висхідні (чутливі) і низхідні (рухові) провідні шляхи. Порожнина середнього мозку.
| " |
Головний мозок людини займає ключову позицію у регулюванні всіх систем організму людини. З допомогою цього органу здійснюється зв'язок між діяльністю органів та всіх систем. Без мозкового координування людина неспроможна існувати.
Завдяки спочатку налаштованій роботі ЦНС ми можемо пересуватися, говорити та виконувати безліч інших функцій.
Головний мозок людини має найскладнішу будову, а кожен із її відділів відповідає за свої функції. Таким чином, усі структури мозку підтримують роботу організму загалом.
До основних відділів головного мозку відноситься безпосередньо варолієвий міст. Він містить такі необхідні для життя людини центри як:
- Судинний
- Дихальний
Також саме він спочатку формує більшість черепних нервів.
Ключовим компонентом головного функціонуючого органу є нейрон. Вона відповідає за прийом, обробку та зберігання даних. Весь людський мозок буквально заповнений даними клітинами та його відростками, які забезпечують передачу сигналів до органів. Також до складу головного мозку входять сіра та біла речовина.
Ключовою структурною частиною головного мозку є:
- Права та ліва півкуля (Відповідають за нашу пам'ять, розумові процеси, уяву)
- Мозочок (координує та формує нашу рухову систему). Саме завдяки мозочку ми можемо пересуватися, відчувати рівновагу, положення тіла
- Варолієв міст
Будова варолієвого мосту
Будова мосту із зовнішнього боку представляється у вигляді валика, до складу якого входять черепні нерви, артерії, ретикулярна формація та низхідні шляхи. З внутрішньої сторони є половинкою ромбовидної ямки.
Серединним шляхом проходить базилярна борозна, з боків яких розташовуються пірамідні піднесення. Якщо зробити поперечний зріз, то на клітинному рівні можна побачити білу речовину.
У боковому відділі розташовуються ядра верхньої оливи, а саме в області передньої основи та задньої покришки. Між даними частинами йде лінія, яка є численними волокнами. Фахівці виділяють це множинне скупчення волокон як трапецієподібне тіло, яке відповідає за утворення слухового шляху.
Кордон, який відділяє міст і середню ніжку мозочка, називають область, де відгалужується трійчастий нерв.
Функції
Міст головного мозку забезпечує низку важливих функцій для людського організму, а саме:
- Забезпечує цілеспрямований контроль за рухами тіла
- Дозволяє сприймати тіло у просторі
- Контролює чутливість язика, шкірних покривів обличчя, слизової оболонки носа та очної оболонки.
- Відповідає за міміку та слух
- Координує весь акт споживання їжі (ковтання, слиновиділення, пережовування)
Рефлекторна функція, яку виконує міст, дозволяє людській центральній нервовій системі відповідає на різні зовнішні подразники (рефлекс). Рефлекси поділяються на 2 види:
- Умовні, які купуються у процесі життєдіяльності з можливістю коригування
- Безумовні, які не піддаються свідомості та закладаються в момент народження (жувальні, ковтальні та інші рефлекси)
Також міст виконує функцію забезпечення взаємозв'язку кори головного мозку та підлягають утворенню. Безпосередньо самі волокна прямують до мозочка, спинномозкового та довгастого відділу. Цей перехід можливий завдяки проходженню через міст низхідних та висхідних шляхів.
Всі важливі функції мосту досягаються черепними нервами.
Наприклад, п'ята пара черепних нервів відповідає за сприйняття болю та тактильних відчуттів, а також забезпечується акт жування. Відвідні нерви мають у своєму складі рухові волокна, які надають можливість повороту очей. Також від мосту залежить робота дихального центру довгастого відділу мозку.
Патологічні стани
Варто виділити, що один із ключових відділів головного мозку, міст, а також мозкові ніжки уражаються набагато частіше, ніж той же довгастий мозковий відділ. Найчастіше перебувають у патологічному стані внаслідок емболії, артриту чи тромбозу. У цих місцях найчастіше виникають крововиливи, пухлинні утворення, інфекції, наприклад, туберкули.
Наявність таких патологій досить важко діагностується, часто фахівці встановлюють точний діагноз за допомогою диференційованої діагностики іноді. Проте на сьогоднішній день існують основні синдроми, що виділяються певною клінічною картиною.
Головний мозок і міст виділяються такими типами синдромів:
- Нижній синдром мосту
Є ранньою встановленою патологією. Розташовується на всій вентральній частині перерізу Варолієвого моста в його нижніх відділах. У цьому випадку спостерігається наступна клінічна картина:
- Геміплегія центрального виду
- Периферичний параліч лицьового та відвідного нервів, також найчастіше ураження парних нервів, що розташовуються на протилежному боці, тобто на боці вогнища ураження
- Геміанестезія, коли лицьові нерви ураження на ураженому боці, а тіло і кінцівки на протилежній
- У поодиноких випадках гемихорея та геміатаксия
- Верхній синдром мосту або синдром Реймона-Сестану
Патологія локалізується в задньо-бічній частині мосту, а патологічні прояви такі:
- Незначний геміпарез без явної мінливості сухожильних та шкірних рефлексів
- Гіперкінези – атетоз, тремор
- Дизартрія
- Вертикальний ністагм
- Часті запаморочення
