Їсти хочеться аж переночувати ніде. «Дайте води попити, а то так хочеться, що переночувати ніде! Хочеться, але не може – значить, не хочеться

16. Але Ісус сказав їм: Не треба йти їм, ви дайте їм їсти. (Мк. 6:37; Лк. 9:13). Вірш цей у Матвія трохи повніший, ніж у інших синоптиків. Останні не мають слів: "не треба їм йти". "Ви дайте їм їсти" - ці слова однакові (у грец.) у всіх трьох євангелістів; тільки в Луки, можливо,

Подавати чи не подавати жебракам – це питання кожен вирішує самостійно. І в кожному конкретному випадку рішення може бути різним. Розберемо ситуацію: до вагона метро входить жінка з дитиною і просить вашої допомоги. Допомогти чи ні? Залежить від вас. А часто ще й від того, чи ви хочете врятувати дитину або матеріально підтримати її "господарів".

Випадок з Наташею

Вже три години ми сиділи з Наташею на Київському вокзалі. На руках у неї часом попискував двомісячний Ванечка. Наташа говорила, що дуже хотіла повернутись до батьків на Україну. Ванечку вона народила в Москві і невдовзі зрозуміла, що тут їй із ним не протягнути. А грошей на зворотний білет не було. Тоді вона написала табличку: "Допоможіть зібрати гроші" - і з дитиною на руках пішла вагонами метро.

Я підійшла до неї просто у вагоні, запропонувала купити квиток. Вона погодилася. "От бідолаха! - думала я. - Настільки змучена, що в неї немає сил хоч якось виявити радість!" Але про всяк випадок все ж таки вирішила перевірити документи. Начебто в порядку: Ковач Наталія Іванівна, 16 років, місце реєстрації – місто Рахів Закарпатської області. (Перевірити Наташин український паспорт та довідку з лікарні про народження дитини я попросила міліціонерів, які чергували на вокзалі. У паспорт ще були вкладені дві паперові іконки.) Дивно одне: по паперах виходило, що Наталя приїхала до Москви на восьмому місяці вагітності. Але чого у цьому світі не трапляється.

Чекаємо на поїзди. Я для очищення совісті вирішила сама посадити її у вагон. А квиток поки що залишила при собі - мало що. Раптом Наташа встає: "Я в туалет". - "Куди ти з дитиною? Залиш його мені". - "Нічого, я вже звикла". Через півгодини очікування я зрозуміла, що Наталя не повернеться.

Потім - у розмові з Тетяною Кузнєцовою, керівником громадської організації "Територія дитинства", що допомагає дітям-сиротам, - я згадала ще одну подробицю: всі ці три години Наташа ні на секунду не розлучалася зі своєю табличкою "Допоможіть!".

"Це професійні жебраки. Швидше за все, Наташу спеціально запросили "працювати" в Москву як жебрак ще під час вагітності. З прицілом на те, що вона народить тут і буде жабратися", - коментує мою історію Тетяна. Справа в тому, що "матерям" із немовлятами подають охочіше. За оперативними даними, така жінка заробляє за день від півтори до трьох тисяч рублів.

Як допомогти дитині

ЖІНКА з дитиною на руках, що просить допомоги, - це звернення до розуму та серця. Подати чи не подати? Проблема навіть не в тому, що більшість цих жебраків - не справжні, а в тому, що їхні діти мають таке ж майбутнє. Працюють вони, як видно з історії з Наталкою, вже з дитинства. Але навіть якщо очевидно, що ця жебрачка - професіонал, дитині, можливо, і краще з рідною матір'ю, нехай навіть вона заробляє на життя обманом.

Інше питання, що, за даними Тетяни Кузнєцової, багато хто з цих дітей зовсім не належать тим "матерям", які борються з ними. Співробітникам міліції доводилося стикатися з тим, що в молоко немовлятам псевдонищі підмішують димедрол, щоб ті не заважали "працювати". Малята сплять і через виснаження: у "мати" немає часу на те, щоб їх годувати, гуляти з ними. Ось кілька прикладів із життя.

Цієї весни одна з добровольців проекту побачила жінку в метро з чотиримісячною дитиною на руках. Немовля навіть не моргало. Коли вона викликала міліцію, у зубожіння документів на дитину не виявилося. Їх обох перевели до відділення. Незабаром "мати" дитини попросилася покурити, вийшла і як у воду канула.

Ще один випадок – про псевдівдівця. Він стояв на станції метро "ВДНГ" із дворічною дитиною в "кенгуру". Малюк звивався і плакав. Учасниця проекту "Територія дитинства" (на цей раз вже інша) викликала міліцію. Приблизно через півгодини, поки у відділенні з'ясовували особу "вдівця", виявилася "померла" мама... Ще один жебрак був затриманий за жорстоке поводження з дитиною - пасажири метро помітили, що хлопчика побили. Був і такий випадок: потрапила одна жебрачка з мертвим немовлям на руках.

ЯК бути, якщо очевидно, що дитина потребує вашої допомоги? Чи є законний спосіб притягти жебраків до відповідальності за експлуатацію дітей?

Існує стаття 151 КК, яка передбачає позбавлення волі терміном до шести років за залучення дітей до жебракування. Але жодного покарання за ВИКОРИСТАННЯ дітей не встановлено. А залучити дитину до жебракування можна, тільки якщо вона самостійно оцінює те, що відбувається. Тобто немовля залучити ні в що не можна. До того ж для порушення справи того самого жебрака необхідно затримати три рази протягом календарного року. У результаті стаття 151 виявляється неефективною. За 2001 рік у Москві за нею було порушено та передано до суду 29 кримінальних справ, у 2002-му – 27 справ, у 2003-му – 24, а у 2004-му – всього 6 справ.

Милостиню прийме Господь

У Євангелії сказано: "Тому, хто просить тебе, дай", не обмовляючи, кому і чому. Прокоментувати цей постулат ми попросили протоієрея Аркадія ШАТОВА:

ЦЕ питання кожна людина має вирішувати, прислухаючись до голосу свого совісті. Відомий випадок з одним святим, який віддав свій одяг жебраку, а потім побачив, що він продається на базарі. Він дуже засмутився, але не тому, що жебрак його обдурив, а тому, що подумав, що Господь його милостиню не прийняв. Але потім йому з'явився Христос у тому самому одязі, який він віддав жебраку. Адже це слова Господа: "... був голий, і ви одягли Мене" (Мт. 25:36). Зазвичай і просять заради Христа, і подають заради Христа. А якщо людина подає милостиню заради Христа, зі співчуття, не намагаючись оцінити ситуацію, цю милостиню прийме Господь. І не спитає з нас, як і на що витратить гроші жебрак.

Деякі люди не подають милостиню п'яним, деякі не подають нікому, але допомагають людям якось інакше. Наприклад, багатодітній сім'ї, сім'ї без батька - тобто людям, про яких точно відомо, що вони потребують допомоги. Адже серед жебраків зараз справді більшість "професіоналів".

Слова Євангелія "Тому, хто просить тебе" (Мф. 5:42), напевно, треба розуміти в тому сенсі, що потрібно подавати тим, хто реально потребує допомоги. Це не означає – давати алкоголікам пляшку, наркоманам – наркотики, самогубцю – отруту. З іншого боку, якщо людина з підозрою ставиться до всіх, то вона, зрештою, озлоблює своє серце і перестає допомагати будь-кому. Є люди, які нікому не допомагають на підставі того, що "жебраки всі ошуканці". Але вони прикривають своє небажання ділитися. Що стосується експлуатації дітей – якщо справді існує така мафія у Москві, – тут треба бути дуже обережним.

Особисто для себе я цієї проблеми не вирішив. І мені здається, це не питання на кшталт "бути чи не бути?". Щоразу треба вирішувати його наново, виходити з реального стану речей та молитися Богові. Не треба лише засуджувати тих людей, які просять милостиню. Тут важлива не якась законницька позиція, а співчуття, співчуття, кохання.

Це вираз якнайкраще підходить до ситуації, яку я хотіла описати.

Хоч як би це смішно звучало, але живучи в Греції, ми не купаємося щодня в морі. Щороку приїжджає моя мати з племінником, ми винаймаємо апартаменти і вивозимо дітей приймати сонячні ванни. У нас виходить гучна та весела компанія з мами, мене, двох моїх доньок та племінника.

Вже не перший рік ми приїжджаємо в одні й ті ж самі апартаменти, нас добре знає господар і бронює нам улюблений номер: до басейну рукою подати і море поруч. У цьому готелі 30 номерів, територія досить велика і відпочивають переважно сім'ї з дітьми. Цього року дітей було особливо багато, тому наші шибеники швидко знайшли собі компанію.

Найбільше вони проводили час із дівчинкою, назвемо її Даша. Нова подружка дуже швидко організувала різні ігри, наші діти дивилися їй у рот і ходили хвостиком, що не дивно, адже Даші було вісім, а нашим шість і чотири відповідно.

Батьки дівчинки виглядали цілком адекватно і справляли враження цілком благополучної сім'ї: завжди віталися, усміхнені, приємні люди. Даша мала сестричку двох років, яку вдень було дуже важко укласти спати. У цей час, і протягом всього сну сестри Даша повинна була бути в номері і бути тихіше води нижче трави.

Діти цілий день грали на вулиці, періодично забігаючи на перекус чи попити. Даша завжди забігала разом із нашими дітьми і просила води, пояснюючи це тим, що сестра та мама сплять, тато відпочиває на балконі і їй не можна зайти в номер (ми, звичайно, не питали, дівчинка випалювала все сама, ніби виправдовуючись). Само собою мені не шкода налити дитині склянку води, але пояснення мені здалося трохи диким. Даша прибігла і попросилася в туалет, аргументувавши все тим же, ми з мамою, звичайно, здивувалися, але в туалет пустили. (А якби нас не було, куди б вона, цікаво, в туалет пішла?) Наступного дня повторилося теж саме, але в цей час у нас спала моя півторарічна донька і в відвідуванні туалету було чемно відмовлено.

На вулиці дівчинка говорила всім хлопцям щоб не шуміли, бо сестра спить, і якщо прокинеться-її приб'ють, а коли спала моя дитина і я просила дітей грати тихіше-вона горланила найголосніше.

Мене мучило одне питання: як можна так застрашувати і видресувати дитину, щоб вона боялася додому зайти, якщо спить сестра? Не дозволяти йому зайти в номер води попити або сходити до туалету! Тим більше, що це був перший поверх з великою верандою, де на столі можна було залишити дитині пляшку води... Моя чотирирічна дочка знає, що треба поводитися тихо, коли спить сестричка, але я уявити не можу, щоб моя дитина ходила до чужим людям водички попити чи пописати.

Дорогі читачі, що ви думаєте про цю ситуацію? Поділіться вашою думкою у коментарях!

З аранее дякую за підписку та лайки!

Всім добра!

Читайте у попередніх статтях:

Вже три години ми сиділи з Наташею на Київському вокзалі. На руках у неї часом попискував двомісячний Ванечка. Наташа говорила, що дуже хотіла повернутись до батьків на Україну. Ванечку вона народила в Москві і невдовзі зрозуміла, що тут їй із ним не протягнути. А грошей на зворотний білет не було. Тоді вона написала табличку: «Допоможіть зібрати гроші» — і з дитиною на руках пішла вагонами метро. Я підійшла до неї просто у вагоні, запропонувала купити квиток. Вона погодилася. «От бідолаха! - думала я. — Настільки змучена, що в неї немає сил хоч якось виявити радість!» Але про всяк випадок все ж таки вирішила перевірити документи. Начебто в порядку: Ковач Наталія Іванівна, 16 років, місце реєстрації - місто Рахів Закарпатської області. (Перевірити Наташин український паспорт та довідку з лікарні про народження дитини я попросила міліціонерів, які чергували на вокзалі. У паспорт ще було вкладено дві паперові іконки.) Дивно одне: по паперах виходило, що Наталя приїхала до Москви на восьмому місяці вагітності. Але чого у цьому світі не трапляється.

Чекаємо на поїзди. Я для очищення совісті вирішила сама посадити її у вагон. А квиток поки що залишила при собі — мало що. Раптом Наташа підводиться: «Я в туалет». — «Куди ти з дитиною? Облиш його мені». - "Нічого, я вже звикла". За півгодини очікування я зрозуміла, що Наталка не повернеться.

Потім — у розмові з Тетяною Кузнєцовою, керівником громадської організації «Територія дитинства», яка допомагає дітям-сиротам, — я згадала ще одну подробицю: всі ці три години Наташа ні на секунду не розлучалася зі своєю табличкою «Допоможіть!» «Це професійні жебраки. Швидше за все Наташу спеціально запросили "працювати" до Москви як жебрак ще під час вагітності. З прицілом на те, що вона народить тут і буде жабратися», — коментує мою історію Тетяна. Справа в тому, що «матерям» із немовлятами подають охочіше. За оперативними даними, така жінка заробляє за день від півтори до трьох тисяч рублів.

Як допомогти дитині

Жінка з дитиною на руках, яка просить допомоги, - це звернення до розуму та серця. Подати чи не подати? Проблема навіть не в тому, що більшість цих жебраків — не справжні, а в тому, що їхні діти мають таке ж майбутнє. Працюють вони, як видно з історії з Наталкою та її сином, уже з дитинства... Але навіть якщо очевидно, що ця жебрачка — професіонал, дитині, може, й краще з рідною матір'ю, хай навіть вона заробляє на життя обманом.

Інше питання, що, за даними Тетяни Кузнєцової, багато хто з цих дітей зовсім не належать тим «матерям», які збираються з ними в метро. Співробітникам міліції доводилося стикатися з тим, що в молоко немовлятам псевдонищі підмішують димедрол, щоб ті не заважали «працювати». Малята сплять і через виснаження: у «мамаш» немає часу на те, щоб їх годувати, гуляти з ними. Від цього в дітей віком розвиваються патології. Ось кілька прикладів із життя.

Цієї весни одна з добровольців проекту побачила жінку в метро з чотиримісячною дитиною на руках. Немовля навіть не моргало. Коли вона викликала міліцію, у зубожіння документів на дитину не виявилося. Їх обох перевели до відділення. Незабаром «мати» дитину попросилася покурити, вийшла і як у воду канула. У малюка виявилася «вовча паща», він важко міг самостійно харчуватися. Активісти знайшли людей, які побажали усиновити дитину.

Ще один випадок – про псевдівдівця. Він стояв на станції метро «ВДНГ» із дворічною дитиною у «кенгуру». Малюк звивався і плакав. Учасниця проекту «Територія дитинства» (на цей раз інша) викликала міліцію. Приблизно за півгодини, поки у відділенні з'ясовували особу активістки та «вдівця», з'явилася «померла» мама. Хлопця за станом здоров'я довелося відправити до лікарні. За розповідями міліціонерів, вони протягом короткого часу відловили трьох жебраків з одним і тим самим немовлям. Ще один жебрак був затриманий за жорстоке поводження з дитиною — пасажири метро помітили, що хлопчика побили. Був і такий випадок: потрапила одна жебрачка з мертвим немовлям на руках.

Як бути, якщо очевидно, що дитина потребує вашої допомоги? Чи є законний спосіб залучити жебраків за експлуатацію дітей?

Існує стаття 151 КК, яка передбачає позбавлення волі терміном до шести років за залучення дітей до жебракування. Але жодного покарання за ВИКОРИСТАННЯ дітей не встановлено. А залучити дитину до жебракування можна, тільки якщо вона самостійно оцінює те, що відбувається. Тобто немовля залучити ні в що не можна. До того ж потрібен підтвердження систематичності. Для цього одного і того ж жебрака необхідно затримати тричі протягом календарного року. У результаті стаття 151 виявляється неефективною. За 2001 рік у Москві за нею було порушено та передано до суду 29 кримінальних справ, 2002-го — 27 справ, 2003-го — 24, а 2004-го — лише 6 справ.

Кілька років тому на Московському метрополітені було створено Управління у справах неповнолітніх, яке займається навіть затриманням жебраків з дітьми. На 13 червня з початку року було здійснено 263 такі затримання. Керівник управління Сергій Кугук нарік, що пасажири практично ніколи не викликають міліцію, якщо стикаються з жебраками. При цьому жебрацтво в метро вважається правопорушенням і міліціонери мають право і навіть зобов'язані затримувати жебраків. Щоправда, практика показує, що вони це роблять із великим небажанням. Але якщо ви хочете допомогти дитині, нехай вас це не бентежить. Ось як радить чинити в таких випадках Тетяна Кузнєцова.

Не треба підходити до жебраків — злякаєте. А одразу йдіть до кімнати міліції та вимагайте затримання підозрілої жебраки. Самі йти не поспішайте: знадобиться свідок! Якщо працівник міліції відмовляється допомогти вам, кажіть, що ви поскаржитесь на начальника управління полковника Сергія Кугука. Проявіть знання законодавства: згадайте статтю 151 КК та статтю 5.35 КоАП («невиконання обов'язків щодо утримання та виховання неповнолітніх»), за якими можуть бути притягнуті до відповідальності жебраки. Міліціонери перевірять документи, візьмуть письмові пояснення. Тут важливо вказати, що у жебрачки була табличка або що ви бачили, як їй подавали. Потім жебрак зобов'язаний доставити до відділу УВС на метрополітені. Якщо документів на дитину немає, її направляють до лікарні. Доки мати не приїде туди з документами (а якщо не мати — відповідно, не приїде), його оформлюють у дитячий будинок чи будинок малюка. До речі, «швидку» міліція має викликати у будь-якому разі, щоб лікар оглянув дитину. Якщо з'ясується, що підозрювана особа раніше затримувалася вже двічі, слідує залучення за ст. 151 КК. Крім того, жебрак одразу можна притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 5.35 КпАП.

Якщо ви побачили жебрачку не на станції, а у вагоні, ви можете скористатися екстреним зв'язком з машиністом або зателефонувати до керування або в чергову частину міліції (телефони ви знайдете наприкінці статті). Ви повинні будете повідомити маршрут поїзда та номер вагона.

Куди звертатися

До 19.00 потрібно дзвонити за телефоном 921-93-50 до Управління у справах неповнолітніх УВС на Московському метрополітені. Крім цього, на кожній лінії є цілодобові телефони чергових частин:
222-17-63 - Сокольницька;
158-78-84 – Замоскворецька;
222-11-43 - Філевська;
222-26-48 - Кільцева та Калінінська;
222-78-10 – Таганська;
222-75-78 - Арбатсько-Покровська;
684-99-49 - Калузько-Ризька;
222-11-83 - Серпуховсько-Тимірязєвська;
351-80-91 - Мар'їнсько-Чкаловська.

Це питання кожна людина має вирішувати, прислухаючись до голосу своєї совісті. Відомий випадок з одним святим, який віддав свій одяг жебраку, а потім побачив, що він продається на базарі. Він дуже засмутився, але не тому, що жебрак його обдурив, а тому, що подумав, що Господь його милостиню не прийняв. Але потім йому з'явився Христос у тому самому одязі, який він віддав жебраку. Адже це слова Господа: «... був голий, і ви одягли Мене» (Мт. 25:36). Зазвичай і просять заради Христа, і подають заради Христа. А якщо людина подає милостиню заради Христа, із співчуття, не намагаючись оцінити ситуацію, цю милостиню прийме Господь. І не спитає з нас, як і на що витратить гроші жебрак.

Деякі люди не подають милостиню п'яним, деякі не подають нікому, але допомагають людям якось інакше. Наприклад, багатодітній сім'ї, сім'ї без батька — тобто людям, про яких точно відомо, що вони потребують допомоги. Адже серед жебраків справді є «професіонали».

Слова Євангелія «Тому, хто просить тебе, дай» (Мф. 5:42), напевно, треба розуміти в тому сенсі, що потрібно подавати тим, хто реально потребує допомоги. Це не означає – давати алкоголікам пляшку, наркоманам – наркотики, самогубцю – отруту. З іншого боку, якщо людина з підозрою ставиться до всіх, то вона, зрештою, озлоблює своє серце і перестає допомагати будь-кому. Є люди, які нікому не допомагають на підставі того, що «жебраки всі ошуканці». Але вони прикривають своє небажання ділитися. Щодо експлуатації дітей — якщо справді існує така мафія у Москві, — тут треба бути дуже обережним. Мені здається, це не питання на кшталт: бути чи не бути? Щоразу потрібно вирішувати проблему наново, виходити з реального стану речей та молитися Богові. Не треба лише засуджувати тих людей, які просять милостиню. Тут важлива не якась законницька позиція, а співчуття, співчуття, кохання.

«Пастушонку Пете

Важко жити у світі:

Тонкою хмизу

Керувати худобою.

С. Єсенін

«Казка про Пастушонку Петі»,

Українські чиновники всіх рівнів продовжують вражати широтою своїх думок, польотом ідей та абсолютно несподіваними рішеннями. Причому у всьому. Від нових кредитів (про повернення яких і не думають) до стареньких «Хамві», яким чомусь найбільше раді користувачі соцмереж у віці від 16 до 25 років.

Отже, за порядком. Хоча слово «порядок» до України в цей період не застосовується. Тому – по черзі.

«- Мого кореша з сімнадцятого якось довелося чистити підбитий з РПГ Хаммер. Каже, що знайшов пальці водія у моторному відділенні.

А чого він узяв, що це пальці водія?

Вони стискали кермо, дурень!

(«Покоління вбивць»)

Незабаром кожен ВСУшник, що поважає себе, хвацько управляючись з подарованим бронеавтомобілем, піднімаючи пил стовпом або місячи український чорнозем, зможе відчути себе героєм бойовиків, знятих у Голлівуді роках десь у 80хх. Залишилося вирішити невелике завдання: де ПММ взяти, ремонтувати де і чим, та інші дрібниці побутові. А те, що «Хамві» старі, це не має значення. А ще Порошенко сказав, що США у рамках домовленостей поставить системи нічного бачення, системи зв'язку та інше. Це, мабуть, для того, щоб стежити, щоб «Хамві» не продали або щоб по приватних гаражах не роз'їхалися.

Керувати тими машинами, про які йшлося трохи вище, службовці ЗСУ будуть, мабуть, надголодь. Тому що міноборони України заявило про брак грошей на харчування військових

«На харчування українських військовослужбовців цього року не вистачає близько 677 млн. гривень (близько 29 млн. доларів)» таку цифру озвучила директор департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів міноборони України Неллі Стельмах.

Виникає резонне питання: якщо нема чого їсти тим, хто служить зараз, навіщо Порошенко підписує указ про те, що буде нова мобілізація? Невже стільки бажаючих сісти на дієту за системою Порошенка: «служимо 24 години на добу: з них спимо - 8 годин, а голодуємо 16 годин, що залишилися.»? Одне радує: кермо на бронеавтомобілях з підсилювачем. А то їздити довелося б строго по прямій.

"Отримуй я по 5 центів щоразу, коли до моєї голови приставляли смердючий пістолет, давно б розбагатів" (Харлі Девідсон).

Напевно, ці слова з фільму згадав співробітник ДАІ під час зустрічі з суддею одного з районів Київської області.

25 березня Вища Колегія Суддів усунула з посади суддю Макарівського районного суду Київської області Владислава Оберемка на два місяці. За що? Суттєві дрібниці: порушив ПДР, за що був зупинений співробітником ДАІ. Полум'яне серце служителя закону не витримало такої ганьби, і поки оформляли протокол, нетверезий (!) суддя розважав себе тим, що погрожував пістолетом інспектору, а також журналісту, який знімав інцидент на камеру.

- Зараз він мені по морді рушив, а потім і Вам, і ваше місце займе.

Ну, а ти як хотів? Кар'єрне зростання» (серіал «Глухар»)

Головою Міністерства з Надзвичайних Ситуацій України замість колишнього (причина банальна та незмінна для України зразка 2014-2015 року – крадіжка та розтрата) призначено Зоряна Шкіряка.

Чому це цікаво? Щоб зрозуміти, хто такий Шкіряк та чим він займався:

1988 рік - санітар Центральної районної лікарніміста Любомль Волинської області.

з 1991 до 2013 року – менеджер, заступник гендиректора, знову заступник гендиректора.