Метод видаткових ставок. Метод одиничних видаткових ставок
Федеральна державна бюджетна освітня установа вищої професійної освіти
Уральський державний університет шляхів сполучення
Кафедра «Економіки транспорту»
Курсова робота
Тема: «Розрахунок одиничних видаткових ставок та собівартості перевезень на залізниці»
Перевірив Виконав
викладач студент групи МТ-362
Афанасьєва Н.А Лихачов А.С.
Єкатеринбург
Вступ
Номенклатура доходів та витрат за видами діяльності на залізничному транспорті (Позареалізаційні, операційні та надзвичайні витрати)
Розрахунок одиничних видаткових ставок
Розрахунок собівартості вантажних перевезеньметодом видаткових ставок
Визначення впливу якості використання рухомого складу на собівартість перевезень
Визначення укрупнених видаткових ставок на вимірники експлуатаційної роботи
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Для розрахунку собівартості перевезень основними є:
¾ метод одиничних видаткових ставок;
¾ метод розрахунку витрат за окремими статтями номенклатури витрат.
Метод одиничних видаткових ставок застосовують визначення собівартості перевезень як у цілому, і за видами сполучення, тяги, категоріям поїздів та операціям технологічного процесу, оцінки впливу зміни показників використання рухомого складу на експлуатаційні витрати та інших техніко-економічних розрахунках.
Витратні ставки - це залежні витрати, що припадають на одиницю калькуляційного (розрахункового) вимірника.
На калькуляційні вимірники відносять залежні витрати наступних господарств:
· Вагонної, вантажної та комерційної роботи (на вагоно-км, вагоно-годинник та кількість вантажних відправок);
· локомотивного (на локомотиво-кілометри, локомотиво-годинник, бригадо-годинник локомотивних бригад, витрата електроенергії (палива) та маневровий локомотиво-годинник);
· Шляхи (по головних коліях – на тонно. – кілометри брутто вагонів та локомотивів, по станційним – на маневрові локомотиво-години);
· Перевезень, СЦБ та зв'язку (на маневрові локомотиво-годинник).
Метою курсової роботиє практичне закріплення знань з питань розрахунку собівартості перевезень методом видаткових ставок, розрахунку одиничних та укрупнених видаткових ставок, визначення впливу показників використання рухомого складу на собівартість та експлуатаційні витрати дороги.
Номенклатура доходів та витрат за видами діяльності на залізничному транспорті (Позареалізаційні, операційні та надзвичайні витрати)
Позареалізаційні, операційні та надзвичайні витрати згруповані у розділі 7.4 Номенклатури витрат.
До позареалізаційних відносяться витрати за статтями *901-*916. Замість зірочки кожній статті першою цифрою надається номер виду діяльності, до якого стаття належить.
До позареалізаційних витрат відносяться дебіторська заборгованість, за якою минув термін давності (ст. 901), штрафи, пені, неустойки (ст. 902), збитки минулих років (ст. 903), збитки від списання товароматеріальних цінностей (ст. 904) та деякі інші види видатків.
До операційних витрат (ст. * 930- * 944) відносяться витрати з надання за плату в тимчасове користування активів організації та об'єктів інтелектуальної власності (ст. 930), змісту законсервованих потужностей та об'єктів (ст. 931), анулювання виробничих замовлень (ст. 932), податків і зборів (ст. 934), спільної діяльності (ст. 937), організації випуску та обслуговування цінних паперів (ст. 938), обслуговування кредитів та позик (ст. 939), оплаті послуг кредитних організацій (ст. 940) ) та деякі інші.
Для надзвичайних витрат виділено одну статтю – 815.
Перелік статей Номенклатури витрат надзвичайних витрат:
|
Ліквідація наслідків аварій та аварій |
Витрати на оплату праці працівників, включаючи виплати за неопрацьований час та вартість харчування, зайнятих ліквідацією наслідків аварій та катастроф, при виконанні робіт винним підрозділом. Суми внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, укладеними на користь працівників із недержавними пенсійними фондами, що обліковуються на іменних рахунках. Відрахування на соціальні потреби. Матеріальні витрати: матеріали, витрачені під час ліквідації наслідків аварій та аварій та при виконанні робіт винним підрозділом; витрати на оплату рахунків інших організацій, які брали участь у ліквідації наслідків аварії або аварії; витрати на ліквідацію наслідків аварій та аварій, що передаються фінансовою службою залізниці на винний підрозділ, у тому числі вартість аварійного ремонту рухомого складу. Незбиткові збитки внаслідок пожеж, аварій, інших надзвичайних ситуацій, спричинених екстремальними умовами, відображаються на рахунку N 99 "Прибутки та збитки". |
Угруповання витрат стосовно виробничого процесу
По відношенню до виробничого процесу всі витрати на звичайні види діяльності поділяються на витрати:
· Прямі для місць виникнення витрат;
· Загальні для місць виникнення витрат;
· Загальногосподарські.
Термін «Витрати, прямі для місць виникнення витрат» у Номенклатурі витрат основних видів діяльності залізничного транспорту запроваджено вперше замість терміна «Витрати, специфічні для кожної галузі господарства», а витрати, які раніше називалися основними, загальними для всіх галузей господарства, названі загальними для місць виникнення витрат.
Прямі для місць виникнення витрат витрати пов'язуються із видами діяльності.
До складу загальних для місць виникнення витрат входять витрати, безпосередньо пов'язані з перевізним процесом, що виникають у всіх видах діяльності та у всіх господарствах. Ці витрати зосереджені у розділі 7.2 у статтях 757-778. До них відносяться витрати з оплати праці виробничого персоналу за неопрацьований час (ст. 757), знижка з вартості форменого одягу (ст. 758), відрахування до резерву на виплату винагороди за підсумками роботи за рік (ст. 760), витрати з охорони праці та виробничої санітарії (ст. 761), відрядження та підйомні працівників, що не належать до апарату управління (ст. 762), утримання та експлуатація обладнання (ст. 763).
Загальногосподарські витрати пов'язані з обслуговуванням виробничого процесу. Їх виділено статті 785-833. Загальногосподарські витрати поділені на дві групи:
загальногосподарські без витрат утримання апарату управління (ст. 785-821),
загальногосподарські за змістом апарату управління (ст. 830-833).
До складу загальногосподарських входять витрати:
знижку з вартості форменого одягу, що видається персоналу виробничих ділянок (ст. 786);
відрядження та підйомні для працівників, чия заробітна плата враховується у загальногосподарських витратах без утримання апарату управління (ст. 787) та інші.
До витрат на утримання апарату управління належать чотири статті:
витрати на оплату праці працівників апарату управління (ст. 830);
відрядження адміністративно-управлінського персоналу (ст. 831);
витрати на оплату рахунків за роботи з механізованої обробки обліково-звітної документації для апарату управління (ст.832);
інші витрати на утримання апарату управління (ст.833).
Угруповання витрат за видами діяльності залізниць та укрупненими видами робіт
Відповідно до Програми структурної реформи на залізничному транспорті всі витрати залізниць поділяються за видами діяльності:
Вантажні перевезення;
Локомотивна тяга;
Пасажирським перевезенням у далекому сполученні;
Пасажирським перевезенням у приміському сполученні;
Ремонт рухомого складу.
Певним недоліком нововведеної Номенклатури витрат за основними видами діяльності залізниць є нечітке формулювання видів діяльності та укрупнених видів робіт (УВР). Під видом діяльності слід розуміти повний цикл робіт із надання транспортної послуги. Наприклад, перевезення вантажів у рухомому складі ВАТ «РЗ» - вид діяльності «Вантажні перевезення». Крім витрат розділу Номенклатури «Вантажні перевезення», у витрати на вид діяльності повинна включатися частина витрат укрупнених видів робіт «Зміст інфраструктури», «Локомотивна тяга», «Ремонт рухомого складу».
На рис. 2 представлено зв'язок видів діяльності та укрупнених видів робіт. Таким чином, розділи Номенклатури правильно тлумачити як витрати на укрупнені види робіт.
Рис. 2. Співвідношення між укрупненими видами робіт та видами діяльності
2. Розрахунок одиничних видаткових ставок
Одиничні видаткові ставки є питомими витратами, що припадають на одиницю того чи іншого експлуатаційного вимірника. Принциповою особливістю і те, що з визначенні цих питомих витрат до розрахунку приймаються ті витрати, які безпосередньо пов'язані з величиною вимірника, тобто. є залежними від величини вимірника.
Ступінь залежності витрат за статтею від вимірювача може бути різним. У ряді випадків усі витрати статті змінюються із зміною вимірника.
В інших випадках від вимірника залежать не всі витрати на статті. Для цілей розрахунку видаткових ставок на основі спеціальних досліджень вказується частка залежних витрат, які приймаються до розрахунку.
Розрахунок одиничних видаткових ставок (е) провадиться за формулою:
де - залежні витрати за статтями, що ув'язуються з i-им вимірником, руб.;
Розмір i-го вимірника.
Таблиця 1
Перелік одиничних видаткових ставок
|
Найменування вимірювачів |
Величина вимірника |
|
1. Вагоно-кілометри |
|
|
2. Вагоно-годинник вантажних вигонів робочого парку |
|
|
3. Локомотиво-км (теплотяга) |
|
|
4. Локомотиво-годинник (теплотяга) |
|
|
5. Бригдо-годинник локомотивних бригад (теплотяга) |
|
|
6. Вантажне відправлення |
|
|
7. Відправлений вантажний вагон |
|
|
8. Вагоно-км пасажирських вагонів (без електро- та дизельпоїздів) |
|
|
9. Вагоно-годинник пасажирських вагонів |
|
|
10. Вагоно-годинник пасажирських вагонів у русі (обслуговування) |
|
|
11. Кг. умовного палива |
|
|
12. т-км брутто |
Таблиця 2
Розрахунок залежних витрат, пов'язаних із пробігом вантажних вагонів
|
Прямі витрати, тис. руб. |
Частки залежних витрат |
Залежні витрати, тис. руб. |
|||||
|
|
в т.ч. ФОП |
ФОП та соц. |
решта витрат |
Отч-ия на соц. |
решта витрат |
||
|
Технічне обслуговування груз.ваг. на ст. (Ст. 2015) |
|||||||
|
Перевірка правильності завантаження та кріплення вантажів у поїздах, що проходять (ст. 1006) |
|||||||
|
ТО та ТР конт. (Ст. 6051) |
|||||||
|
|
|
|
|
||||
Одинична видаткова ставка на 1 вагоно-км вантажного вагона складе:
,
де - коефіцієнт, що враховує загальні всім місць виникнення витрати, прийняти рівним 0,4 всім господарств;
Пробіг вантажних вагонів, ваг-км.
Таблиця 3
Розрахунок залежних витрат, пов'язаних з вагоно-годинами вантажних вагонів робочого парку
|
Найменування статей витрат та номер |
Прямі витрати, тис. руб. |
Частки залежних витрат |
Залежні витрати, тис. руб. |
||||
|
|
в т.ч. ФОП |
ФОП та соц. |
решта витрат |
відрахування на соц. |
решта витрат |
||
|
Поточний ремонт вантажних вагонів з відчіпкою (ТР-2) (ст. 6002) |
|||||||
|
Деповський ремонт вантажних вагонів (ст. 6004) |
|||||||
|
Амортизація вантажних вагонів (ст. 1034) |
|||||||
|
Капітальний ремонт вантажних вагонів (ст. 6008) |
|||||||
|
Плановий поточний ремонт контейнерів (ст. 6052) |
|||||||
|
Капітальний ремонт контейнерів (ст. 6053) |
|||||||
|
Ремонт зі зміною елементів колісних пар вантажних вагонів (ст. 6031) |
|||||||
|
|
|
|
|
||||
Одинична видаткова ставка на 1 вагоно-годину вантажного вагона складе:
=
де – вагоно-годинник вантажних вагонів.
Таблиця 4
Розрахунок залежних витрат, пов'язаних із пробігом локомотивів у вантажному русі (теплотяга)
|
Найменування статей витрат та номер |
Прямі витрати, тис. руб. |
Частки залежних витрат |
Залежні витрати, тис.руб. |
||||||
|
|
в т.ч. ФОП |
ФОП та соц. |
решта витрат |
відрахування на соц. |
решта витрат |
||||
|
Робота тепловозів у вантаж. русі (ст. 3301) |
|||||||||
|
Робота тепловозів у госп. русі (ст. 3302) |
|||||||||
|
Капітальні види ремонту тепловозів, що працюють у вантажному русі (ст. 6303) |
|||||||||
|
Поточні види ремонту тепловозів, що працюють у вантажному русі (ст. 6302) |
|||||||||
|
Технічне обслуговування тепловозів, що працюють у вантажному русі (ст. 6301) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||
Одинична видаткова ставка на 1 локомотиво-км складе:
=
де - локомотиво-км тепловозів у вантажному русі.
Таблиця 5
Розрахунок залежних витрат, пов'язаних з локомотиво-годинами поїздних тепловозів у вантажному русі
,
де - локомотиво-годинник поїздних тепловозів у вантажному русі.
Таблиця 6
Розрахунок залежних витрат, пов'язаних з бригадо-годинами тепловозних бригад у вантажному русі
|
Найменування статей витрат та номер |
Прямі витрати, тис. руб. |
Частки залежних витрат |
Залежні витрати, тис. руб. |
||||
|
|
в т.ч. ФОП |
ФОП та соц. |
решта витрат |
відрахування на соц. |
решта витрат |
||
|
|
|
|
|
||||
Одинична видаткова ставка на 1 бригадо-годину складе:
,
=
де - .
Таблиця 7
Розрахунок залежних витрат, пов'язаних із вантажним відправленням
|
Найменування статей витрат та номер |
Прямі витрати, тис. руб. |
Частки залежних витрат |
Залежні витрати, тис. руб. |
||||
|
|
в т.ч. ФОП |
ФОП та соц. |
решта витрат |
відрахування на соц. |
решта витрат |
||
|
Спеціальні операції з дрібних відправок (ст. 1007) |
|||||||
|
Прийом до відправлення та видача вантажів (ст. 1001) |
|||||||
|
|
|
|
|
||||
Одинична видаткова ставка на 1 вантажне відправлення складе:
,
=
де – кількість вантажних відправок.
Таблиця 8
Розрахунок залежать витрати, пов'язані з відправленням вантажного вагона
|
Найменування статей витрат та номер |
Прямі витрати, тис.руб. |
Частки залежних витрат |
Залежні витрати, тис. руб. |
||||
|
|
в т.ч. ФОП |
ФОП та соц. |
решта витрат |
соц. |
решта витрат |
||
|
Підготовка груз.ваг. до пер-ам (ст. 1004) |
|||||||
|
Підготовка конт до перевезень (ст. 1005) |
|||||||
|
Навантажувально-розвантажувальні роботи, що здійснюються для структурних підрозділів ж.д. транспорту (ст. 1012) |
|||||||
|
Надання послуг (робіт) г/о та г/п, в т.ч. структурним підрозділам ж.д. транспорту (ст. 1013) |
|||||||
|
Поточний ремонт порожніх вагонів під час підготовки під навантаження (ст. 6001) |
|||||||
|
Пристосування вантажних вагонів для спеціальних перевезень (ст. 1032) |
|||||||
|
Промивання КР та ізотерміч. ваг. (Ст. 1030) |
|||||||
|
Підготовка цистерн під налив (ст.1031) |
|||||||
|
|
|
|
|
||||
,
=
де – кількість відправлених вантажних вагонів.
Таблиця 9
Розрахунок залежних витрат, пов'язаних з пробігом пасажирських вагонів (без електро- та дизельпоїздів)
|
Найменування статей витрат та номер |
Прямі витрати, тис. руб. |
Частки залежних витрат |
Залежні витрати, тис. руб. |
||||
|
|
в т.ч. ФОП |
ФОП та соц. |
решта витрат |
відрахування на соц. |
решта витрат |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТО-1 у пунктах формування та обороту та поточний відчіпний ремонт пасажирських вагонів, що курсують у далекому слідуванні (ст. 6601) |
|||||||
|
ТО-2 пасажирських вагонів, що курсують у далекому слідуванні (ст. 6603) |
|||||||
|
ТО-3 пасажирських вагонів, що курсують у далекому слідуванні (ст. 6605) |
|||||||
|
Деповський ремонт пасажирських вагонів, крім багажних, що курсують у дальньому сполученні (ст. 6607) |
|||||||
|
Депівський ремонт багажних вагонів (ст. 6609) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТО-1 та поточний відчіпний ремонт пасажирських вагонів, що курсують у приміському сполученні у пунктах формування та обороту (ст. 6602) |
|||||||
|
ТО-2 пас. вагонів, що курсують у приміському сполученні (ст. 6604) |
|||||||
|
ТО-3пас.вагонів, що курсують у приміському сполученні (ст. 6606) |
|||||||
|
Депівський ремонт пас. вагонів, що курсують у приг. повідомл. (Ст. 6608) |
|||||||
|
Ремонт зі зміною елементів колісних пар пасажирських вагонів (ст. 6613) |
|||||||
|
|
|
|
|
||||
де - пробіг пасажирських вагонів, ваг-км
Таблиця 10
Розрахунок витрат, пов'язаних з вагоно-годинами пасажирських вагонів
|
Найменування статей витрат та номер |
Прямі витрати, тис. руб. |
Частки залежних витрат |
Залежні витрати, тис. руб. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
в т.ч. ФОП |
ФОП та соц. |
решта витрат |
відрахування на соц. |
решта витрат |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Капітальний ремонт пасажирських вагонів (крім багажних), що курсують у далекому прямуванні (ст. 6610) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Капітальний ремонт багажних вагонів (ст. 6612) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Капітальний ремонт пасажирських вагонів, що курсують у приміському сполученні. (Ст. 6611) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Амортизація пасажирських вагонів далекого прямування, крім багажних (ст. 4029) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Амортизація пасажирських вагонів, що курсують у приміському сполученні. (Ст. 5029) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Амортизація багажних вагонів (ст. 4031) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
= Таблиця 11 Розрахунок залежних витрат, пов'язаних з вагоно-годинами пасажирських вагонів у русі
= Таблиця 12 Розрахунок залежних витрат, пов'язаних із кг умовного палива*
* З витрат всіх перерахованих статей беруться лише витрати на пальне. Таблиця 13 Розрахунок залежних витрат, пов'язаних з тонно-км брутто вагонів та локомотивів
Таблиця 14 Поодинокі видаткові ставки
. Розрахунок собівартості вантажних перевезень шляхом видаткових ставокРозрахунок собівартості вантажних перевезень шляхом видаткових ставок здійснити по одиничним видатковим ставкам, розрахованим розділ 2, тобто. за певним видом тяги. Сенс розрахунку собівартості шляхом видаткових ставок полягає у визначенні величини витрат, що припадають на 1000 тонно-кілометрів нетто залежно від показників використання рухомого складу. Якість використання рухомого складу впливає витрату вимірювачів. Таблиця 15 Розрахунок витрат вимірювачів роботи рухомого складу на 1000 т-км нетто
Відношення числа відправлених тонн до перевезених (приймаємо = 0,43). Собівартість 1000 т-км експлуатаційних у частині залежних витрат становила 141,2 руб., а розрив між тарифними та експлуатаційними т-км дорівнює 1,5%, то собівартість 1000 тарифних т-км становитиме:
Визначимо повну величину собівартості тарифних т-км, з умови, що залежні витрати на загальній величині собівартості становлять 40%. Отже, повна величина собівартості на 1000 т-км тарифних становитиме:
Повна собівартість 10 тарифних тонно-кілометрів склала 361 копійку. . Визначення впливу якості використання рухомого складу на собівартість перевезеньБудь-який показник, що характеризує якість використання локомотивів та вагонів, впливає на величину витрат, однак у практиці оцінюється вплив на витрати найважливіших показників: статичного та динамічного навантажень вагонів; середньої маси поїзда брутто та маси завантаженого поїзда; довжини складів; співвідношення пробігів вагонів у порожньому та навантаженому стані; дільничної швидкості, допоміжного пробігу локомотивів. Для оцінки зміни експлуатаційних витрат у разі поліпшення або погіршення якості використання рухомого складу необхідно виконати спеціальні розрахунки. Для виконання розрахунків необхідно знати базові величини аналізованих показників, розрахункову зміну показника, а також обсяг перевізної роботи, при виконанні якого мала місце зміна показника. Необхідною базою розрахунку впливу на собівартість перевезень показників використання рухомого складу є розрахунок собівартості методом видаткових ставок, звідки видно, що собівартість розраховується при фіксованих, цілком певних значеннях всіх названих вище показників. У цьому розділі необхідно визначити вплив збільшення динамічного навантаження навантаженого вагона на 1 т на собівартість перевезень. Для цього використовують метод підстановки, тобто залишають незмінними усі інші показники, крім динамічного навантаження. Усі формули, крім першої (де є показник ), виражають через. Підставляючи у формулу розрахунку вагоно-годин замість розгорнуте значення цього показника
і використовуючи цей прийом надалі, отримаємо формули розрахунку всіх вимірювачів, вираженими через , як показано в таблиці 16. Таблиця 16 Розрахунок вимірювачів через
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.
28,49
,
Таблиця 12
Показники експлуатаційної роботи
| Показник | В- |
| Ставлення порожнього пробігу до навантаженого | |
| Середньодобовий пробіг вагона, км/добу | |
| Маса тари вагона, т/вагон | |
| Маса поїзда брутто, т | |
| Відношення допоміжного пробігу локомотивів до пробігу на чолі поїздів | |
| Дільнична швидкість руху вантажного локомотива, км/год | |
| Коефіцієнт, що враховує додатковий час роботи: k- локомотивних бригад k 1- кондукторів | |
| Частка пробігу збірних поїздів у загальному пробігу вантажних поїздів | |
| Дільнична швидкість руху збірних поїздів, км/год | |
| Відношення лінійного допоміжного пробігу до пробігу на чолі поїзда | |
| Середньодобовий пробіг локомотива, км/добу | |
| Витрати часу на маневрову роботу, локомотиво-ч/1000 вагоно-км | |
| Маса локомотива Р л, т | |
| Норма витрати електроенергії на 1000 т-км брутто, кВт год | |
| Середня дальність перевезення вантажів L гр, км | |
| Середня маса вантажного відправлення d, т | |
| Частка вантажів, що відправляються з даної дороги j | |
| Витрати часу на маневрову роботу З м, локомотиво-ч/1 завантажений або вивантажений вагон |
Таблиця 13
Витратні ставки, руб.
Розрахунок видаткових ставок:
Витратну ставку на «вагоно-годину» вагонів вантажного парку визначають розподілом річних витрат, пов'язаних із цим вимірником, на вимірник «вагоно-годинник». До річних витрат відносять витрати на депівський ремонт та амортизацію вантажних вагонів та контейнерів.
Вагоно-годинник вантажного парку
∑nH = ∑nS*24/Sв
де ∑nS – пробіг вагонів вантажного парку, вагоно-км;
24 - час, год;
Sв – середньодобовий пробіг навантаженого вагона, км.
l nh = (ст.169 + ст.172 + ст.175 + ст.176) / ∑nH
До витрат, пов'язаних з вимірником «бригадо-година локомотивних бригад», відносять витрати на заробітну плату локомотивних бригад у вантажному та господарському русі, а також частину витрат, загальних для всіх галузей господарства (відрахування на соціальні потреби, оплата відпусток, витрати на охорону праці) та ін.).
Для визначення видаткової ставки зазначену вище суму витрат поділяють на тривалість роботи локомотивних бригад, яку розраховують за формулою
∑NH = ∑MSл * 1,5 / Vуч + ∑MSл * 2 / Vуч,
де ∑MSл, ∑MSл – лінійний пробіг поїзда відповідно у вантажному та
господарський рух, локомотиво-км;
Vуч, Vуч - дільнична швидкість руху поїзда відповідно
у вантажному та господарському русі, км/год;
1,5; 2 - коефіцієнт, що враховує додатковий час роботи локомотивних бригад відповідно у вантажному та господарському русі.
l NH = (ст.42 + ст.43) / ∑NH
Витрати, загальні всім галузей господарства, приймають всім варіантів рівними 39% від фонду оплати праці локомотивних бригад у вантажному та господарському русі (для електровозних бригад).
Розрахунок витрат вимірювань
Вагоно-кілометри пробігу вантажних вагонів на 1000 т/км нетто
∑nS = 1000 (1+a)/Р,
де a - коефіцієнт порожнього пробігу вагонів, що розраховується
як відношення порожнього пробігу вагонів до навантаженого;
Вагоно-годинник
∑nh = 24 ∑nS/Sв,
де Sв – середньодобовий пробіг вагона, км.
Локомотиво-кілометри ∑MS = ∑NS (1+b),
де ∑NS – пробіг вантажного поїзда, поїзд-км;
b - відношення допоміжного пробігу локомотива до
пробігу на чолі поїздів
Пробіг вантажного поїзда
∑NS = ∑Plбр.в/Qбр,
де ∑ Plбр.в – обсяг вантажних перевезень, т-км брутто вагонів;
Qбр - середня маса вантажного поїзда брутто, т.е.
Об'єм вантажних перевезень
∑Plбр.в = 1000 + qт ∑NS,
де qт - Маса тари вантажного вагона, т.
Локомотиво-годинник
∑MH = 24 ∑NS (1+bл)/Sл,
де bл - відношення допоміжного лінійного пробігу поїзних
локомотивів до їх пробігу на чолі поїздів;
Sл - середньодобовий пробіг локомотива, км.
Бригадо-годинник локомотивних бригад
∑NH = ∑NS (1 + bл) k / Vуч,
де k – коефіцієнт, що враховує додатковий час роботи
локомотивних бригад;
Vуч - дільнична швидкість руху вантажного локомотива, км/год.
6. Бригадо-годинник поїзних бригад
∑Nh = ε ∑NSk1 / Vуч,
де ε – частка пробігу збірних поїздів у загальному пробігу вантажних
k1 – коефіцієнт, що враховує додатковий час,
витрачається кондуктором приймання і здавання поїздів;
Vуч - дільнична швидкість збірних поїздів, км/год.
7. Тонно-кілометри брутто вагонів та локомотивів
∑Plбр. = ∑Plбр.в. + Pл∑NS (1 + βл),
де Рл - маса локомотива,т.
8. Витрата електроенергії
∑А = α∑Plбр.в. / 1000,
де - норма витрати електроенергії, кВт * год / 10000 т-км брутто.
9. Маневрові локомотиво-годинник
∑NHм = 0,006 + ∑nS βм / 1000 + Cм∑n,
де βм – витрати часу на маневрову роботу, локомотиво-ч/1000
вагоно-км;
Cм – витрати часу на маневрову роботу,
локомотиво-ч/1 завантажений або вивантажений вагон;
∑n – загальна кількість завантажених чи вивантажених вагонів.
Загальна кількість завантажених та вивантажених вагонів
∑n = 2*1000 j/Lгр P,
де j - Частка вантажів, що відправляються з даної дороги;
Lгр - середня дальність перевезення вантажу, км.
10. Кількість вантажних відправок
∑O = 1000 j/d Lгр,
де d – середня маса вантажного відправлення, тобто.
Витратна ставка на вимірники "вагоно-година" та "бригадо-година локомотивних бригад" приймається за розрахунками.
Умовно-постійні расоды приймаються у вигляді 88% від залежних витрат.
Основними показниками використання рухомого складу, що впливають значною мірою на собівартість перевезень вантажів, є маса поїзда, динамічне та статистичне навантаження на вагон, швидкості руху поїздів, коефіцієнт порожнього пробігу вагонів, коефіцієнт допоміжного пробігу локомотивів, оборот вагонів та середньодобовий пробіг локомотивів.
Вплив якісних показників використання рухомого складу на експлуатаційні витрати та собівартість має комплексний характер.
Наприклад, підвищення навантаження завантаженого вагона, як правило, тягне за собою в умовах довжини складу, що склалася, підвищення маси поїзда, а збільшення порожнього пробігу вагонів до навантаженого - її зниження.
Однак, для вирішення багатьох завдань, пов'язаних з оцінкою ефективності організаційних та інших заходів, необхідно мати відомості про розмір залежності собівартості перевезень кожного показника використання рухомого складу. Цю залежність можна встановити у різний спосіб, зокрема, методом видаткових ставок.
У різних районах (зонах) вплив кліматичних умов на
Поправочні коефіцієнти до видаткових ставок самі, що у прикладі 1.
Трубопровідна ділянка Протяжність ділянки, км Вантажопотік, тис. т Видаткова ставка на рухову операцію, коп/10 т-км Питомі по-часткові витрати на рухову операцію, коп/10 т-км (гр.2Х гр. 4) Витратна ставка на початкову операцію, коп/10 т
Розформування поїздів 68, 79 Витратні ставки 162 Рейс вагона 209
Витратні ставки на переміщення завантажених критих вагонів при 100%-ному використанні вантажопідйомності вагона в коп. на 10 ткм для різних ділянок залізниць
Витратні ставки за залежними від обсягу перевезень витрат за рухомою та початково-кінцевою операціями наведені в табл. 29. Їх потрібно коригувати лише за зміни рівня заробітної плати. У цьому прикладі це коригування не потрібно.
Витратні ставки за незалежними від руху витрат за даними табл. 29 рівні рухової операції 0,23 кол/10 ткм, по початково-кінцевої операції 50 коп/Ют.
Наведені у табл. 26, 27, 28 видаткові ставки повинні використовуватися з урахуванням поправочних коефіцієнтів на вартість електроенергії по районах експлуатації, а також з урахуванням районних коефіцієнтів до заробітної плати (див. додаток 5-VIII та рис. 1 Методики ІКТП при Держплані СРСР).
У розрахунках враховувалися витрати тільки за тими маневровими пересуваннями і простою вагонів-цистерн, що здійснюються на підестакадних шляхах пунктів перевалки, що розглядаються. Протяжність цих шляхів прийнята з обох сторін налив-их естакад (загальна довжина в поточному періоді до 700 м і на перспективу до 1200 м). Вантажопідйомність залізничних цистерн передбачена у поточному періоді до 60 т, але в віддалену перспективу до 120 т. Коефіцієнт використання вантажопідйомності вагонів -цистерн прийнято 0,8. Витратна ставка на утримання одного маневрового локомотива протягом години прийнято за даними ЦНДІ МПС 7,57 руб.
Наведені у табл. 29 видаткові ставки повинні використовуватися з урахуванням районних коефіцієнтів до заробітної плати для працівників залізничного транспорту та поправочних коефіцієнтів до районних цін на дизельне паливо для залізничного транспорту (див. додатки 18-111 та 19-111 Методики ІКТП).
Найважливішими факторами, що визначають зміну питомих капітальних вкладень у пункти перевалки у розрахунку на 1 т нафтопродуктів, є потужність пункту та загальний обсяг його резервної ємності. До інших факторів, що впливають на питомі капітальні вкладення, можна віднести вид та потужність наливних залізничних естакад та насосних станцій, діаметр та протяжність технологічних трубопроводів, розміщення енергопостачання щодо пунктів перевалки. Потужність пункту перевалки не можна ототожнювати з фактичним вантажообігом, оскільки вона не завжди може бути повністю використана, і, отже, питомі капітальні вкладення в розрахунку на одиницю обсягу нафтопродуктів, що перевалюються, будуть відповідно вище мінімально можливих при повному використанні виробничої потужності пункту перевалки. Тому видаткові ставки за капітальними вкладеннями
Для обліку додаткових витрат із зберігання нафтопродуктів у пунктах перевалки при доставці вантажу змішаним трубопровідно-залізничним транспортом визначено видаткові ставки (у коп. на 1 т вантажообігу) за капітальними вкладеннями в резервуарні парки пунктів перевалки (табл. 31).
Сучасна та перспективна транспортні мережі розцінюються, тобто визначаються подільничні питомі експлуатаційні (для сучасної мережі) та наведені (для перспективної мережі) витрати на перевезення автобензину та дизельного палива окремими видами транспорту. Витратні ставки за операціями (рухівні, початково-кінцеві, навантаження, розвантаження) розраховуються за методикою, розробленою в ІКТП при Держплані СРСР1.
Метод розрахунку експлуатаційних витрат за окремими статтями номенклатури витрат (метод безпосереднього розрахунку)
ПЕРЕВЕЗЕННЯ В КОНКРЕТНИХ УМОВАХ
Глава 4. МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ І АНАЛІЗУ СЕБЕЦІЇ
Офіційна калькуляція обмежується розрахунками середніх величин собівартості перевезень вантажів та пасажирів. Разом з тим для вирішення багатьох практичних питань роботи залізничного транспорту необхідні дані про величини собівартості перевезень вантажів та пасажирів у конкретних умовах: на окремих напрямках та ділянках залізниць; у навантаженому та порожньому напрямках; у різних категоріях поїздів та типах вагонів; з окремих родів вантажів; при неоднаковій дальності перевезень, різної технічної озброєності тощо.
Існує кілька методів калькуляції собівартості перевезень в умовах, відмінних від середньодорожніх:
1) безпосереднього розрахунку (за окремими статтями номенклатури витрат);
2) одиничних видаткових ставок;
3) коефіцієнти зміни середньодорожньої собівартості;
4) питомої ваги витрат;
5) коефіцієнтів впливу;
6) укрупнених видаткових ставок.
Розрахункові методи розроблені вітчизняними вченими-економістами Є. В. Міхальцевим, В. Н. Орловим, А. С. Чудовим та ін.
Усі методи розрахунку собівартості засновані на залежності витрат залізниць від різних показниківроботи або часу, що витрачається на окремі виробничі операції.
Метод безпосереднього розрахунку собівартості грунтується на зв'язку окремих статей чи групи статей у частині залежних витрат із вимірниками роботи залізничного транспорту. При цьому в методі безпосереднього розрахунку кількість вимірювачів не обмежується, що дозволяє більш точно відобразити зміну витрат у конкретних умовах, але призводить до суттєвого збільшення обсягу розрахунків. У цьому вся методі витрати окремих статей враховуються з їхньої повної величині, без підрозділи залежать і умовно-постійні.
Визначення собівартості конкретних перевезень (С) шляхом розрахунку за окремими статтями номенклатури виражається формулою
руб./10 т-км, (4.1)
де – частина відповідних середньодорожніх статей витрат, що припадає на конкретний обсяг перевезень (Σ Pl).
Величина визначається відповідно до кожної статті витрат у такому порядку.
1. Фіксується середньодорожня величина витрат цієї статті – .
2. За звітами визначається середньодорожнє значення вимірювача, з яким пов'язано зміну витрат цієї статті – І.
3. Визначається величина витрат на одиницю цього вимірника:
4. Розраховується величина вимірювача заданий обсяг конкретних перевезень – .
5. Визначається за цією статтею частина витрат, що припадає на конкретні перевезення:
За статтями проводяться аналогічні розрахунки.
Метод безпосереднього розрахунку собівартості є найточнішим, але потребує великого обсягу лічильної роботи. Тому його доцільно застосовувати, коли за конкретних умов перевезень змінюється невелика кількість статей витрат.
Цей метод простіше і тому широко використовується в техніко-економічних розрахунках. Він ґрунтується на застосуванні особливої системи калькуляційних (розрахункових) вимірювачів та одиничних видаткових ставок. Одинична видаткова ставка- Це величина залежних витрат, що припадають на одиницю калькуляційного вимірника.
Для скорочення розрахунків у методі одиничних видаткових ставок кількість вимірювачів, з якими пов'язується зміна витрат, обмежується. Система калькуляційних вимірників різна при розрахунку собівартості перевезень на існуючих та на новопроектованих лініях; відрізняється вона також за видами перевезень, видами тяги та видами аналізу (поточний та перспективний). Порядок розрахунку собівартості шляхом одиничних видаткових ставок наступний.
1. Визначається перелік вимірювачів, із зміною яких ув'язується зміна витрат.
2. Середньодорожні залежні витрати за статтями номенклатури (а ряді випадків – і за елементами витрат), пов'язані з відповідними вимірниками, групуються та підсумовуються.
3. Розподілом середньодорожніх залежних витрат, віднесених на калькуляційні вимірники, на величину відповідного середньодорожнього вимірника визначається одинична видаткова ставка за кожним калькуляційним вимірником.
4. За формулами провадиться розрахунок витрат калькуляційних вимірювачів у конкретних умовах перевезень на обсяг роботи, прийнятий рівним 1000 тонно-кілометрів нетто експлуатаційних або 1000 пасажиро-кілометрів.
5. Множенням даних витрат вимірників на відповідні середньодорожні видаткові ставки визначаються залежні від обсягу роботи витрати, що припадають на 1000 тонно-кілометрів або на 1000 пасажиро-кілометрів.
6. До залежних витрат додаються умовно-постійні, які в залежності від типу завдання розраховуються або відсотком від залежних витрат, або фіксованою величиною на одиницю перевізної роботи, або за витратами певного вимірника (наприклад, локомотиво-кілометрів на чолі поїздів та в одиночному слідуванні на одиницю поїздної роботи тощо).
7. Підсумовуванням витрат (на 1000 тонно-кілометрів або на 1000 пасажиро-кілометрів) визначається повна величина витрат, а потім собівартість перевезень 10 експлутаційних тонно-кілометрів або пасажиро-кілометрів.
Сукупність калькуляційних вимірників, із якими пов'язуються залежні витрати, називають системою вимірників.
На експлуатованих дорогах щодо собівартості вантажних і пасажирських перевезень у цю систему входить 10 вимірників, але за вирішенні конкретних технико-экономических завдань число калькуляційних вимірників може бути більшою чи менше.
Система калькуляційних вимірників відображає всі елементи технологічного процесу:
– пробіг вагонів, локомотивів, поїздів за видами руху та тяги;
- Час, витрачений на виконання роботи, простої рухомого складу;
– роботу бригад під час обслуговування локомотивів, поїздів;
– прийом та відправлення вантажів, підготовку вантажних вагонів до перевезення;
– обслуговування пасажирів на вокзалах та у поїздах.
Вибір калькуляційних вимірників та встановлення зв'язку з ними мають велике значення, від чого залежать точність та достовірність результатів розрахунку. Однак це складна і трудомістка робота, тому що виробничий процес на залізничному транспорті є багатоплановим і різноманітним і тому є багатоваріантний характер зв'язку витрат із вимірниками.
Для встановлення такої системи взаємозв'язку витрат і вимірювачів, яка досить точно відбивала б вплив на собівартість основних факторів роботи залізничного транспорту, застосовують різні методи логічного аналізу, а також математико-статистичні – шляхом дослідження кореляційної залежності між пропонованим вимірником і витратами на основі даних окремих доріг той самий рік.
У процесі розрахунку собівартості вантажних перевезень використовуються такі вимірники:
де - Залежні витрати, віднесені на вимірювач «вагоно-кілометр»;
– залежні витрати, віднесені на вимірювач «вагоно-годинник», включає вимірювачі: «вагоно-годинник НКО», «час простою на технічних станціях», «вагоно-годинник проходження вагонів по ділянці»;
- Залежні витрати, віднесені на вимірювач «локомотиво-кілометр загального пробігу»;
- Залежні витрати, віднесені на вимірювач «локомотиво-годинник»;
- Залежні витрати, віднесені на вимірювач «бригадо-годинник поїзних (кондукторських) бригад»;
- Залежні витрати, віднесені на вимірювач «бригадо-годинник локомотивних бригад»;
- Залежні витрати, віднесені на вимірювач «тонно-кілометр брутто вагонів та локомотивів»;
- Залежні витрати, віднесені на вимірювач «локомотиво-годинник маневрової роботи»;
- Залежні витрати, віднесені па вимірник «витрата умовного палива (електроенергіі) на тягу поїздів»;
- Залежні витрати, віднесені на вимірювач «кількість вантажних відправок»;
- Умовно-постійні витрати.
Ідея методу одиничних видаткових ставок полягає у припущенні, що у конкретних умовах питомі витрати на одиницю калькуляційного вимірника (поодинокі видаткові ставки) залишаються незмінними, а витрати змінюються внаслідок зміни калькуляційних вимірників. В даний час внаслідок зміни цін на паливо, електроенергію, технічні засоби та зростання рівня заробітної платиодиничні видаткові ставки необхідно вчасно (приблизно раз на квартал) індексувати. Для підвищення точності методу поодинокі видаткові ставки можуть коригуватися залежно від серії локомотива, типу вагона, типу верхньої будови колії тощо.
Розрахунок калькуляційних вимірювачів на 1000 тонно-кілометрів нетто провадиться за такими формулами:
1. Вагоно-кілометри пробігу вантажних вагонів:
- Частка порожнього пробігу вагонів до навантаженого.
2. Вагоно-годинник загальний:
де - Середньодобовий пробіг вагона, км.
3. Бригадо-годинник поїзних бригад:
а) тонно-кілометри брутто вагонів
де - Вага тари вантажного вагона, т;
б) поїзди-кілометри
де – середня вага вантажного поїзда брутто;
в) поїзд-годинник
де – дільнична швидкість руху поїздів, км/год;
г) бригадо-годинник поїзних бригад
, (4.10), (4.13)= , (4.17)
де a– норма витрати електроенергії, кВт×год, на 104 тонно-кілометрів брутто; b– норма витрати пального, кг на 104 тонно-кілометрів брутто.
9. Локомотиво-годинник маневрової роботи
де - Витрата локомотиво-годин маневрової роботи на 1000 вагоно-кілометрів пробігу вагонів.
10. Кількість вантажних відправок:
де - Середня маса однієї відправки, т; - Середня дальність перевезення 1 т вантажу, км.
Продукція ждт-перевезення; види продукції - перевезення вантажів та пасажирів; перевезення за видами тяги, сполучень, поїздів.
Собівартість продукції- це грошове вираження витрат підприємства на її виробництво та реалізацію продукції.
На залізницях визначають собівартість 10 пас-км. Як правило, при плануванні собівартість 10 паскм визначається методом безпосереднього розрахунку за статтями та елементами витрат.
Однак, для оцінки впливу якісних показників (середньодобового пробігу пасажирського вагона, маршрутної швидкості, населеності пас вагона) на С10пас-км використовується метод одиничних видаткових ставок.
Витратні ставки- Це залежні витрати, що припадають на одиницю калькуляційного (розрахункового) вимірника (цей метод найчастіше використовується в розрахунках).
Суть цього методу полягає в наступному.
4) розрахунок ведеться тільки за залежними від обсягу перевезень витрат
5) розрахунок ведеться на умовний обсяг перевезень -1000 пас-км, (тобто 1000пас перевозиться на 1 км) для зручності та точності розрахунків;
6) 3) для виконаного обсягу роботи, тобто. перевезення 1000 пас на км потрібні вагони та локомотиви та об'ємні показники вагонів та локомотивів.
Калькуляційні вимірники на 1000 пасажиро-км визначають так.
Вагонно-кілометри пасажирських вагонів розраховують розподілом пасажиро-кілометрів на населеність пасажирського вагона: ∑nS=1000/Рн
Вагонно-годинники вагонів пасажирського парку визначають діленням вагонно-кілометрів на середньодобовий пробіг вагона множенням отриманого результату на 24: ∑nН=24: ∑nS/Sв
Для вирішення деяких завдань цей вимірник доцільно розрахувати як суму вагонно-годин у русі та вагонно-годин простою в пункті приписки та обороту: ∑nН=∑nS/Uм+tпо∑nS, де
Uм-маршрутна швидкість руху пасажирських поїздів, км/год
Відправлені пасажири
Розрахунок собівартості перевезень методів видаткових ставок ведеться в табличній формі - це зручний і малотрудомісткий метод розрахунку.
Змінюючи, наприклад, населення, можна вплинути на ваг-км. Збільшення населення вагона призведе до зменшення пробігу вагонів (ваг-км). Те саме стосується маршрутної швидкості.
населеність вагона рН=/, визначає заповнення пасажирських вагонів. Визначається шляхом розподілу виконаних пасажиро-км на ваг-км у пасажирському русі. Підвищення середньої населеності явл важливим фактором зниження собівартості пасажирських перевезень. Збільшення населеності на 1% знижує собівартість пас.перевезень більш ніж на 0,5% На населеність вагона впливає структура вагонного парку та фактичне використання місць у вагонах різного типу.
Аналогічно можна відобразити вплив інших якісних показників.
Таким чином, якісні показники впливають на С1000пас-км, С10пас-км.
При застосуванні даного методу обчислюються та коригуються видаткові ставки з пасажирських перевезень по кожному вимірнику, визначають витрати вимірювачів для виконання певного пасажирообігу (для цього виявляють техніко-економічні особливості цих перевезень – вид тяги) серія локомотива, склад вагонного парку та ін.). Для визначення собівартості розраховані величини вимірювачів множать на відповідні видаткові ставки та визначають експлуатаційні витрати по кожній групі. Потім ці витрати підсумовуються і виходять залежать від розмірів руху витрати. Додаванням до них відповідних витрат, які від розмірів рухів (умовно-постійних), обчислюють загальну суму експлуатаційних витрат необхідну виконання даного обсягу перевезень. Розподілом загальної суми витрат на обсяг перевезень визначають собівартість перевезень пасажирів для різних категорій поїздів та типів вагонів.
Встановленим відсотком до залежить знаходять величину умовно-постійних витрат. Сума залежних та умовно-постійних (незалежних) витрат дає загальну величину витрат на заданий обсяг роботи (на 1000 пас-км). при розподілі загальної суми експлуатаційних витрат на обсяг перевезень визначають собівартість перевезень.
Метою даного методу є економічна оцінка впливу якісних показників на собівартість 10 паскм.
Переваги методу - значне зменшення лічильної роботи при досягненні задовільного ступеня точності розрахунків. Сфера його застосування – техніко-економічні розрахунки.
Переваги цього методу – значне зменшення лічильної роботи.
