Найбільша ігрова зона. Індустрія азарту розвиває міста та знищує бізнеси
Віва, Лас-Вегас! Ви вважаєте, що це неонове місто є столицею світу казино? Не тут то було! Більше того, він навіть не входить до десятки найбільших гральних зон. І якщо не пара північних штатів (Коннектикут та Оклахома), США взагалі б вибула з топ-10 індустрії азартних ігор. Втім, бажання зірвати великий куш властиве представникам усіх культур та країн. Можна сказати, що це загальнолюдська слабкість, якою користуються ділки бізнесу для набивання своїх кишень чесно (і не зовсім) заробленими грошима простих смертних. Перед вами найбільші місця, в яких ви можете попрощатися з плодом своїх праць у спробі стати мільйонерами.
Казіно Atlantis Casino & Resort - Острів Парадайз, Багами
Казковий палац на березі островів"Атлантіс" на Багамських островах є найменшим у нашому списку казино - його площа дорівнює "всього" 15 000 кв.м. При цьому Atlantis Casino & Resort є найбільшим розважальним комплексом в Карибському басейні.
Місце, зруйноване марсіанами у фільмі "Марс атакує!" Гральна зона цього розважального комплексу поширилася на 26500 кв.м. Примітно, що Gold Coast Hotel and Casino розташований не так далеко від центральних вулиць ігрового раю, але в ньому більше місцевих жителів ніж гостей з усього світу. До речі, будинки цього казино «засвітилися» у фантастичному фільмі «Марс атакує!».
Фасад найстарішого на Східному узбережжі казино Назва цього комплексу говорить сама за себе – казино та готель. Гральна частина цього закладу розкинулася на добрих 30 000 кв. Це найстаріше в США офіційно дозволене казино, побудоване поза гральною зоною штату Невада. Відкриття Resorts Casino Hotel відбулося у 1978 році, і з того часу комплекс жодного разу не закривав свої двері для відвідувачів.
Великий Wynn - Лас-Вегас, штат Невада, США
Космічні форми головної будівлі казино Wynn Виявивши данину поваги до класичної системи «казино+готель», варто перейти до сучасних мега-казино. Одним із перших таких гігантів стало казино Wynn, яке стоїть на Парадайс-стрип, у самому серці Лас-Вегаса. Його площа – 34 000 кв.м. Його рекреаційна зона входить у топ найкращих готелів світу за версією Condé Nast Traveler. І до речі: якщо вам пощастить побувати там і зірвати великий виграш: Wynn має свій власний дилерський центр Ferrari-Maserati.
Комплекс «Ріо», що стоїть на околиці, але не обділений увагою публіки "Ріо" не знаходиться в центрі Лас-Вегаса, але його по праву вважають центром тяжіння туристів. Воно і не дивно: загальна площа гральної зони становить 36500 кв.м. У льохах Rio All Suite Hotel and Casino знаходиться понад 50 000 пляшок вина різноманітних сортів, марок та років виготовлення на будь-який смак. Крім того, тут щорічно проводиться один із найбільших світових чемпіонатів з покеру.
Найнезвичайніший у світі The Venetian - Лас-Вегас, штат Невада, США
Справжня Венеція у Вегасі Комплекс Venetian Resort є лас-вегасівським чемпіоном: це найбільший ігровий курорт Невади з другим за величиною готелем у світі. Площа казино становить 37 000 кв.м. Крім того, тут розташована особиста резиденція Стівена Тайлера (так-так, той самий вокаліст легендарного гурту Aerosmith і батько Арвен із «Володаря Перстнів»), який ще й регулярно веде у стінах «Венеції» авторське шоу. Також на території комплексу розташована філія музею Гуггенхайма, де зібрані шедеври мистецтва з усього світу.
Головний спортивний центр азартної Америки Усім, кому до душі дивитися на те, як люди нещадно б'ють один одного по обличчю та іншим частинам тіла, слід звернути погляд на комплекс Mandalay Bay, де проходять матчі серед найкращих бійців з боксу, боїв без правил та різноманітних єдиноборств, а також різноманітні конкурси краси. До речі, тут же можна робити ставки на результати цих заходів. Mandalay Bay – цілий світ можливостей витратити гроші. Загальна площа гральної зони – 41 000 кв.м. Тут же знаходиться один із найбільших у Західній півкулі басейнів під назвою Moorea.
Головні ворота «Цезаря» Caesars був побудований в 1979 і став другим за рахунком (після Resorts Casino Hotel) казино в Атлантік-Сіті. Комплекс кілька разів перебудовувався і розширювався, ставши найбільшим у штаті. На даний момент площа гральної зони становить 44100 кв.м. І слід припустити, що амбіції власників ще не закінчилися. На території Caesars також є місткий театральний зал на 1100 місць з бездоганною акустикою та звуком. На цій сцені виступали десятки зірок першої величини, наприклад, Френк Сінатра.
Найрозумніша будівля світу вночі «Арія» відкрита у 2009 році і відразу стала об'єктом інтересу любителів високих технологій з усього світу. За версією видання Popular Mechanics, цей розважальний комплекс є технологічно просунутим у світі. У всіх номерах автоматика регулює кількість світла, що проникає в приміщення, підлаштовує рівень шумоізоляції, формує меню сніданків та обідів (і навіть запам'ятовує ідеальну температуру води в душі) для кожного клієнта. Загальна площа ігрової зони – 45 700 кв.м. До речі, саме «Арія» блищала в розкішному голлівудському фільмі «Ілюзія обману».
Краса та розкіш «Белладжіо» Знайомий багатьом ремейком фільму «11 друзів Оушена», «Белладжіо» є одним із символів Лас-Вегаса. У 1998 році, коли комплекс було збудовано, його назвали найбільшим у світі готелем. Тут розташовано воістину культове водне шоу, покер-руми з одними з найвищих ставок у світі та, зрозуміло, казино, площа якого становить 47 200 кв.
Вхід на студію Universal у казино Якби не обмеження ігрового простору (відповідно до законодавства країни, площа казино не може перевищувати 48 700 кв.м.), сінгапурські казино стали б найбільшими у світі. Проте за сукупним доходом, розважальні таїландські комплекси гордо займають третє місце у світі. А у Resorts World Sentosa є навіть своє відділення студії Universal.
Вид на неймовірні «висячі сади» Сінгапуру Цей колосальний комплекс було збудовано з однією головною метою – переплюнути «Сантозу». Хоч і з Universal тягатися складно, але «Марина Бей Сендс» знайшли спосіб, як залишити конкурента позаду: на висоті 600 метрів розташувався цілий парк із пляжами, деревами, величезним басейном та цілим мікросвітом розваг, з якого відривається неймовірний вид на місто навколо.
Золото "Боргати" на тлі міського пейзажу. The Borgata став цілком успішною спробою Атлантік-Сіті повернути пальму першості серед американських розважальних комплексів. Ця величезна, одягнена в золото будівля побудована в 2003 році, ставши першим за 10 років новим казино в Нью-Джерсі. Площа ігрової зони – 48 700 кв.м. (Привіт, Сінгапур!). На території The Borgata є безліч ресторанів вишуканої кухні, магазинів, концертних залівта просто місць відпочинку. І все це з однією метою – повернути Атлантік-Сіті на Олімп ігровій індустрії.
Золотий лев на передньому плані важить, як два шкільні автобуси Найбільший у Лас-Вегасі розважальний комплекс також встиг засвітитися у «11 друзів Оушена». Загальна площа ігрової зони – 52 500 кв.м. Крім шикарних номерів і річок витрачених грошей, MGM Grand відомий сутичками боксерів і бійців, що регулярно проходять тут, а також виступами всесвітньо відомого ілюзіоніста Девіда Копперфілда.
«Перша ластівка» азіатської імперії азартних ігор Макао - єдина в Китаї гральна зона, проте в ній, як і заведено у китайців, все побудовано з розмахом. Велика заслуга у створенні цього регіону належить мільйонеру та любителю азартних ігор Стенлі Хо. Його стараннями партія все ж таки погодилася на те, що багатомільярдному Китаю необхідні гральні заклади. Casino Lisboa - найменше у Макао. При цьому його площа більша, ніж у MGM Grand - 60 000 кв.м.
Блиск і марнотратство американських мільйонерів на китайській землі Стів Вінн, власник мережі казино Wynn, не зміг утриматися від суперництва зі Стенлі Хо, очоливши раду директорів азіатського спрямування та представивши на суд азіатських любителів азартних ігор комплекс Wynn Macau. Площа ігрової зони цього ще не найбільшого казино становить 62500 кв.м. У більш ніж тисячі кімнат для гостей інтер'єр ломиться від розкоші та археологічних цінностей, так що Вінну все ж таки вдалося перевершити свого азіатського конкурента.
"Королівське казино" Мельбурна з протилежного берега річки Хоча індустрія азартних розваг Зеленого Континенту не може посперечатися зі США чи Азією, але комплекс Crown Casino є найбільшим у Південній півкулі. Та й більшості конкурентів у північній половині планети він легко зможе втерти носа: площа ігрової зони - 67 000 кв.м. У комплексі 1604 готельних номерів, в яких зупинялися такі знаменитості як Тайгер Вудс, Ніколь Кідман і Кеті Перрі.
Архітектура казино дійсно може звести з розуму Цей незвичайний будинок, що складається з трьох різнокольорових секцій, належить MGM Macau. Площа ігрових залів – 68 000 кв.м. На нещодавній прес-конференції власники заявили, що в найближчому майбутньому до цього додасться ще 14 000 кв.м. додаткових приміщень (лаври Wynn не дають спокою нікому).
Порівняно з «Сендс», будинки на кілька поверхів виглядають іграшковими Для того, щоб побудувати цей колосальний комплекс, власники взяли в кредит 240 мільйонів доларів. Успіх був настільки приголомшливим, що гроші повернули в перший же рік. Ще через рік «Сендс» стало найбільшим казино у світі. Незважаючи на те, що мережа не зупиняючись шириться і росте, цей комплекс є одним з найбільших в Макао.
Скромний вхід до найбільшого ігрового комплексу по той бік екватора Хоч і Crown Casino є найбільшим гральним закладом у Південній півкулі, але саме територія, віддана під азартні ігри в ньому на 14 000 кв. менше, ніж у Rio Casino Resort. Тому розважальний комплекс у Південній Африці все ж таки несе пальму першості на Чорному континенті і в усіх країнах нижче екватора.
Ще один представник мега-казино на території Макао Casino Ponte 16 має площу ігрових приміщень рівну 82 300 кв.м. Особливо цей комплекс відомий завдяки музею Майкла Джексона: тут виставлялася його знаменита діамантова рукавичка. Хоча ця майже магічна річ була продана у приватні володіння, Casino Ponte 16 все ще пов'язане з ім'ям Короля поп-музики. Місто гріхів посеред лісу
Понад 100 000 кв. ігровий площі цього мега-казино перебувають над Лас-Вегасі, а Коннектикуті. Розміри закладу настільки величезні, що він поділений на шість менших казино з різними інтер'єрами і тематикою. Готелі, ресторани, навіть своє Hard Rock Café - у всьому цьому різноманітті способів провести час справді можна заблукати.
«Місто мрії» у його нинішньому стані Комплекс закладів, який недарма назвали містом, є практично автономною системою - тут є магазини, будівлі з квартирами, ресторани, кафе, кінотеатри, а також найбільший комерційний басейн у світі. А ігрова зона, що розташувалася на 128 000 кв. площі більше нагадує мурашник у збільшенні, ніж у казино.
Логотип найбільшого казино США Найбільший комплекс розваг у США знаходиться... У невеликому містечку Такервілл в Оклахомі. Хто б міг подумати? Проте щороку сюди з'їжджаються мільйони та десятки мільйонів азартних гравців з усього світу. Справжня держава гріхів включає не тільки казино площею більше 150 000 кв.м., але й гольф-клуби, іподром, мол, десяток готелів та незліченну кількість кафе та ресторанів.
«Лише» один із численних холів казино Найбільше казино світу знаходиться в Макао, що не дивно. Цей комплекс був збудований у 2007 році і одразу ж переплюнув американський «Вінстар». Загальна площа гральних закладів цього місця – 168 000 кв.м. При цьому казино є лише малою частиною комплексу, тому оцініть розміри! The Venetian Macao розділено на чотири тематичні зони: "Фенікс", "Червоний дракон", "Золота рибка" та "Імперський палац". Можна сказати, що перед нами "Діснейленд" світу азартних ігор.
Зрозуміло, у майбутньому на нас чекають ще більш глобальні та амбітні проекти, порівняно з якими наш список здасться дитячою забавою. Але поки що - кидайте кістки і випробувайте удачу в одному з найбільших побудованих казино!
Гральні заклади Невади
Америка - дуже привабливий напрямок для любителів азартних ігор. Вони легалізовані на території всіх штатів, крім Юти та Гаваїв. Законодавче регулювання грального бізнесу лягає на плечі місцевої влади окремо взятого штату. США порадують туристів сотнями різних казино, є навіть плавучі казино або казино на борту круїзних лайнерів.
У ролі столиці гральної промисловості у Сполучених Штатах виступає Невада. Такі міста, як Карсон-Сіті та Ріно широко відомі в колах любителів азартних ігор, а знаменитий Лас-Вегас зовсім на слуху у кожного жителя планети. Невада має в своєму розпорядженні більш ніж дві тисячі гральних закладів, в яких у розпорядженні відвідувачів виявляється понад 210 тисяч ігрових автоматів і 6 тисяч столів. Гральний бізнес щорічно приносить до державної скарбниці штату Невада близько мільярда доларів.
Гральні заклади штату Невада можуть запропонувати туристам будь-які доступні форми азартних розваг. Варто зазначити, що вони, як правило, відбудовані на спеціально відведеній території, поблизу якої відсутні церкви, лікарні, школи та ін.
Caesar's Palace
Звичайно, будь-який азартний гравець мріє побувати саме у Лас-Вегасі. Особливою яскравістю в цьому місті відрізняється казино Caesar's Palace, розташоване на South Las Vegas Boulevard. Його клієнти можуть порадувати себе такими іграми, як блекджек, крепс, рулетка, трикартковий покер, ігрові автомати та інші розваги. процедурами в барах та ресторанах.
Безумовно гідне уваги і найбільше казино в США Foxwood. Знаходиться воно за три години їзди від Нью-Йорка, в штаті Коннектикут, працює цілодобово. Крім стандартного набору розваг, доступних відвідувачам від 21 року, тут також можна провести час за розважальними програмами в театрально-концертних залах.
Серед казино США є досить екзотичні, власниками яких є індіанці. Одне з них, "Містік Лейк", знаходиться неподалік одного зі священних озер. Воно повністю виконано з індіанським мотивам, завжди асоціюється з житлом індіанських племен. Стіни казино прикрашені зображеннями священних тварин племені дакота.
Ігрові атомати
Економічна криза 2010 року поставила під питання гральний бізнес багатьох підприємців в Америці, багато казино були закриті, інші зазнавали нестачі клієнтів і застій, проте ця проблема залишилася в минулому, зараз ринок на підйомі, доходи власників гральних закладів зростають, і немає передумов прогнозувати нові спади .
Два десятиліття тому азартні ігри були дозволені лише у двох штатах США, а в решті 48 заборонені законом. Нині ситуація змінилася на 180 градусів: у 48 штатах у тій чи іншій формі азартні ігри (карти, тоталізатор, ігрові автомати тощо) дозволено, і лише у двох штатах (Гавайї та Юта) азартні ігри заборонені повністю.
У ряді штатів гральний бізнес навчився оминати юридичні перешкоди. Наприклад, законодавства штатів Іллінойс, Міссурі, Луїзіана та Айова забороняють грати в азартні ігри на землі штату. Заборона була витончено обійдена - як казино стали використовувати величезні баржі, що формально перебувають у воді, а не на землі.
Вісім із десяти американців вважають, що у казино немає нічого поганого і їх слід повністю легітимізувати. 1998 року жителі США витратили на ставки приблизно $50 млрд. - більше, ніж вони витратили на покупку музичних записів, відвідування кінотеатрів, стадіонів та парків відпочинку.
Понад 60% американців у 2001 році грали на гроші. За двадцять років ставки американців зросли на 2 800% - з $17 млрд. до $482 млрд. За даними 1996 року (підрахунки проведені професором Нельсоном Роуз\Nelson Rose) 2.5 млн. американців мають патологічну пристрасть до гри. 3 млн. мають серйозні психологічні проблеми в цьому плані. Ще 15 млн. людей перебувають у "групі ризику". Таким чином, приблизно кожен десятий дорослий житель США перебуває у психологічній залежності від азартних ігор. В результаті дослідження, проведеного Університетом штату Іллінойс, стало відомо, що більше половини доходу казино та лотерей приносять люди з подібними психологічними проблемами.
Гральний бізнес приносить більше доходу, ніж кіноіндустрія, організація спортивних шоу, продаж музичних записів та квитків на морські круїзи, разом узяті. У рік казино США заробляють приблизно $70 млрд. За даними Північноамериканської Асоціації Лотерей, в 2001 році було продано лотерейних квитків майже на $39 млрд - тобто, в середньому, кожен американець, включаючи немовлят і глибоких людей похилого віку, витратив на покупку лотерейних квитків $157.
За даними Center for Responsive Politics, у 2001 році на лобіювання своїх інтересів гральний бізнес витратив понад $7 млн., у 2000 році – понад $11 млн. Індустрія азарту здатна у найкоротші терміни окупати інвестиції. Наприклад, 1978 року Атлантік-Сіті став другим (після Лас-Вегаса) містом у США, де було дозволено казино. Вартість будівництва та запуску першого казино Resorts International склала трохи більше $45 млн. Вже 1996 року річний оборот цього казино становив майже $225 млн.
Індустрія азарту перетворила Лас-Вегас, заснований мафією і побудований посередині пустелі, місто США, що найбільш швидко зростає. Індустрія гральних ігор дозволила неймовірно розвинути готельний бізнес у Лас-Вегасі. Одним із найбільших світових туристичних центрів кілька десятиліть залишається Нью-Йорк. Проте Нью-Йорк майже вдвічі поступається Лас-Вегасу за кількістю готельних номерів. Загальнонаціональне опитування, проведене Асоціацією Туризму США US Travel Industry Association показало, що 38% американців хоча б раз побували в Лас-Вегасі. У середньому кожен відвідувач столиці азартних ігор США проводить у ньому 4 дні. У 1996 році Лас-Вегас прийняв рекордну кількість гостей - 29.6 млн. Дев'ять із десяти туристів грали в азартні ігри. У середньому кожен гравець провів у казино 4 години і витратив на гру більше $580. В результаті штат Невада, на території якого розташовується Лас-Вегас, постійно займає 5-6 місця серед штатів США, де туристи залишають максимум грошей. Необхідно відзначити, що у Неваді практично немає визначних пам'яток, які можуть зацікавити туристів. Індіанські резервації отримали право створювати казино 1998 року. Вже 2001 року індіанці заробили на любителів азартних ігор $12.7 млрд. - їх випереджають лише гральні будинки Лас-Вегаса. З 562 індіанських племен, 201 влаштували у резерваціях казино.
Однак у бочці меду є велика ложка дьогтю. У країнах, де діють казино, рівень злочинності приблизно на 8% вищий, ніж у країнах, де азартні ігри заборонені законом. Після початку грального бізнесу в Атлантік-Сіті кількість злочинів у цьому місті збільшилася вдвічі. У районах, де відкрито казино, відбувається приблизно на 80% більше злочинів, ніж у середньому по країні. Якщо в цілому по США рівень злочинності в останні рокизнижується, то у центрах грального бізнесу злочинність, навпаки, зростає. Крім того, казино не найкращим чиномвпливає на місцевий бізнес. У США простежується чітка закономірність: якщо у місті відкриваються гральні будинки, то за цим слідує масове банкрутство дрібних бізнесів (кафе, ресторанів, магазинів, агентств нерухомості тощо). Штати США, серед населення яких найвищий відсоток азартних гравців, лідирують за кількістю банкрутств.
Кожен четвертий дорослий американець грає у азартні ігри. Більшості гравців доводиться подорожувати для цієї мети в інші штати та міста та ночувати у готелях. Поїздка до казино вже давно стала однією з постійних послуг американських туристичних агенцій. Торік середньостатистичний відвідувач казино здійснив 5.8 таких поїздок. Сума, витрачена гравцями на дорогу і ночівлю, дорівнювала $297.2 млн. 4% гравців, які приїжджають пограти на кілька днів, не лягають спати і грають день і ніч безперервно. Гравці вважають за краще робити ставки на тверезу голову. 54% з них п'ють газовані напої типу кока-коли, воду, чай чи каву. 22% гравців замовляють алкогольний коктейль та 3% - вино.
Як правило, любителі азарту – люди заможні. 66% любителів казино заробляють понад $75 тис. на рік. Порівняно з американцями, які не грають в азартні ігри, стиль життя гравців включає більше подорожей, поїздок на курорти, відвідувань концертів, кінотеатрів і ресторанів. Наприклад, у кафе чи ресторані вони їдять 7.6 разів на місяць, тоді як не-гравці – 6,6 разів.
Проте, як показало національне опитування, проведене агентством Roper ASW для компанії Harrah's Entertainment (володіє мережею казино), любителі азартних ігор не можуть похвалитися високим освітнім рівнемта релігійністю. 73% гравців або не мають вищої освіти або відвідали кілька курсів у коледжі, так його і не закінчивши. Гравці рідко з'являються у церквах. Тільки 35% з них постійно моляться, тоді як серед американців, що не грають в азартні ігри, таких більше половини.
Цікаво, що завсідники казино відрізняються пристрастю до економії. Ця категорія населення злітається на магазинні розпродажі та угоди, як бджоли на мед, і не гидує вирізати з газет купони на купівлю товарів з дрібними знижками. Тим не менш, типовий гравець більше і частіше жертвує благодійні потреби. Любителі пограти у казино схильні збирати гроші. На їх кредитних картах рідко виникають борги. На відміну від американців, які не грають в азартні ігри, гравці не шукають поради сторонніх осіб для прийняття фінансових рішень, воліючи покладатися на власний розум та досвід.
Найчастіше похід у казино здійснюється в компанії дружини або подружжя або друга подруги (49%). Найбільше американці люблять грати на автоматах (81% жінок та 67% чоловіків). 74% відсотка гравців після приїзду в казино відразу прямують до машин, які заправляються 25-центовими монетами (особливо популярний відео-покер). Тільки 14% усіх відвідувачів казино сідають за стіл, щоб зіграти у настільну карткову гру. Уподобання віддаються грі в блекджек (відомий російський аналог – гра в "очко"). Лише 1-3% гравців катують щастя за рулеткою. У рулетці ставка найчастіше робиться на улюблене або "щасливе" число (60%), на чорне червоне (24%) і парне (18%).
За роки перебування у казино типовий гравець виграє менше ніж $500. У 23% випадків йому щастить на суму від $500 до $999, і в 18% випадків гравцеві перепадає сума між $1-5 тис. Тільки 4% гравців будь-коли вигравали понад $5 тис.
Правда про Лас-Вегас. Повія, мафія та єврейські гроші
Колись тут була пустеля. На сотні миль – розпечений пісок. І ніщо не віщувало, ніби одного разу цей пісок стане золотим. Лас-Вегас!
Міраж у пісках, перлина невадської пустелі. Але кожен міраж, як каже фізика, це лише дзеркало, в якому відбилося щось здалеку, за лінією горизонту. І Лас-Вегас - теж відображення мрії одного єврея, який народився в Нью-Йорку на початку XX століття.
КУХНЯ ПЕКЛА
Бенджамен Сігельбаум з'явився на світ у безнадійному 1902 р., у сім'ї російських євреїв-емігрантів, на околиці Нью-Йорка, у Вільямсбурзі - єврейському кварталі. Гортанні крики на ідиші та по-італійськи, груба ірландська лайка, різкі запахи національних страв, сморід сміття з ранку до вечора наповнювали повітря над Кухнею Ада, як називали це місце ньюйоркці.
Тут діяли одразу три банди, що ворогували не на життя, а на смерть: ірландська, італійська та єврейська. Здебільшого вони складалися з підлітків, і Бенджамен із десяти років уже знав, як дістаються гроші. Сміливістю та силою – більше ніяк!
Єврейська дитина з ранку до вечора наповнювала вулиці, і приятелі завжди були тут як тут. З ними Бен зробив свої перші кроки на міській стежці війни та заробив перші долари. Починався вуличний рекет як пантоміма в німих фільмах тих часів: десятирічний друг Бенджамена Мойша підходив до якогось вуличного торговця і пропонував розщедритися на другий долар. Продавець, поперхнувшись спочатку від обурення, обрушував на маленького рекетира потік лайки. У цей момент з-за рогу незворушно з'являвся дванадцятирічний Бенджамен Сігельбаум з каністрою бензину і, не кажучи ні слова, обливав із неї весь товар розлюченого торговця. Мойша настільки ж незворушно діставав коробку сірників і неквапливо відкривав його... До цього моменту зазвичай крамар уже засовував у маленьку, але міцну руку Бенджамена необхідну суму. А наступного разу каністра була непотрібна.
Поступово навколо Бена збиралася невелика, але запекла компанія підлітків. Але на сусідніх вулицях жили хлопці куди крутіші за Бенджамена, і затівати сутички з ними було небезпечно. Там була старша компанія, у них водилися ножі, а у декого і револьвери. Якось прямо посеред вулиці між "молодшою" та "старшою" компаніями сталася бійка. Хлопці Бена билися так спритно і самовіддано, що старші почали відступати, але тут хтось із них вихопив револьвер. Тримав він його, щоправда, незручно, і коли в запалі сутички хтось із "малішні" протаранив його в живіт, випустив зброю, і вона покотилася асфальтом.
Розпалений бійкою і весь палаючий від ненависті до ворога Бенджамен підхопив револьвер і направив його у бік супротивника, але в цей момент на іншому кінці вулиці пролунали свистки поліцейських. Усі миттю кинулися навтьоки. Все, крім Бена - він так і завмер з револьвером у руці, не бажаючи кидати зброю і не розуміючи, куди її подіти.
І раптом від сильного удару під лікоть пістолет брякнувся на асфальт, а наступної миті чиясь потужна рука втягнула його в підворіття.
Ти що? - люто обернувся Бен до свого рятівника, бажаючи нарікати йому за втрату справжнісінького револьвера, і осікся.
Перед ним стояв ватажок "старшої" компанії та весело посміхався.
Ти про свою матусю подумав, що вона скаже, коли тебе посадять за ґрати? А ти сміливий, як дивлюся. Хочеш працювати зі мною?
Так почалася дружба дванадцятирічного Бена та дев'ятнадцятирічного єврейського гангстера Мейєра Ланські. Дружба, якій судилося продовжитися багато десятків років.
Вони у всьому були повними протилежностями: Бенджамен вже тоді не любив довго роздумувати, він віддавав перевагу рішучим і, найчастіше, безоглядним діям. Кулак, ніж, пістолет - все рухалося раніше, ніж думки в його голові. Ланскі, навпаки, терпіти не міг поспішних рішень. Він любив усе обміркувати та зважити, скласти план, прорахувати всі варіанти. У цьому він був схожий на свого італійського боса, Лакі Лучіано, разом з яким контролював частину Брукліна. Але, крім аналітичних здібностей, Ланскі ще володів дивовижною чарівністю, яка діяла не тільки на друзів, а й на ворогів.
Бен знайшов найвірнішого друга, який, хоч би що про це говорили, захищав його до останнього дня життя. Вони навіть весілля зіграли одного дня, примудрившись стати шаферами одне в одного! Але і весілля, і романтичні пригоди були пізніше, а поки що...
БЕН СТАЄ БАГСІ
Ланскі (теж, до речі, син російських іммігрантів єврейського походження, Сухомланських) блискуче закінчив на той час вісім класів американської школи та цілий університет злочинного життя. Тепер він створював свою, єврейську мафію - на противагу італійському та ірландському угрупованням, які володіли переважно бруклінськими кварталами. Але робив він це дуже обережно, від початку намагаючись йти з італійцями на співпрацю. "Бойовий" частиною банди командував Бен, а Ланскі розробляв плани - і теж, зрозуміло, брав участь у нальотах та пограбуваннях, які робили його хлопці.
Втім, до 1919 р. вони здебільшого задовольнялися звичайним рекетом, стягуванням поборів з торговців та повій у своєму кварталі.
Все змінилося після запровадження в Америці сухого закону. Ланскі одним з перших зрозумів, які прибутки обіцяє бутлегерство. Вони зняли гараж в одному з тихих районів Брукліна, закупили екзотичний ще на той час транспорт - вантажівки - і зайнялися контрабандою спиртного. Але їх стопами в Нью-Йорку відразу пішли італійці та ірландці, так що в 1920 р. майже всі гаражі в Брукліні належали тому чи іншому угрупованню, а якщо ввечері по вулиці серед численних возів і таксі їхала вантажівка, можна було майже не сумніватися: везуть контрабандне спиртне! Більше того, війна між угрупованнями набирала сили. Конкуренти намагалися знищити один одного, і Ланський не раз і не два рятувався від вірної смерті лише завдяки миттєвій реакції свого друга.
Якось вони сиділи за столом у вітальні Ланські і обговорювали свої плани, коли через камінний димар у кімнату влетіла граната і підкотилася прямо до їхніх ніг. Ланскі не встиг і ворухнутися, а Бен уже схопив гранату в руки і з силою викинув надвір через вікно. Розбите вибуховою хвилею скло порізало йому пензель, але обидва друзі залишилися живі.
Бенджамен кипів жагою помсти, він намагався покарати кривдників, тим більше що підозрював двох гангстерів-конкурентів. Але мудрий Ланскі запропонував йому не поспішати, а спочатку зробити маневр, що відволікає, і забезпечити собі алібі. Наступного дня Бенджамен, скаржачись на біль у подряпаній руці, ліг до місцевої лікарні, де протягом двох тижнів з ранку до вечора перебував під наглядом доглядальниць, у палаті на четвертому поверсі. На початку третього тижня, пізно ввечері, він сказав медсестрі, що йде спати, вирушив у свою палату, склав під ковдрою подушки так, що вони виглядали як постать сплячої людини, спустився по мотузці через вікно вниз, а там його чекали ще три найкращі стрілки з його банди... На ранок він тим самим шляхом повернувся в палату, і як ні в чому не бувало приймав ранкові ліки, поки половина поліції Нью-Йорка гадала, хто це міг вчинити два зухвалі вбивства на іншому кінці Брукліна...
Саме з того часу у Бенджамена з'явилося прізвисько Багсі - "жучок". Але називали його так тільки за очі, бо знали, що це прізвисько він ненавидить. Який там жучок – красень Бен! Йому щойно виповнилося 22 роки, а всі жінки були від нього без розуму, всі гроші сипалися йому в кишеню, і вороги тремтіли, чуючи його ім'я. А друзі... Які в нього були друзі! Адже це саме до нього наостанок заглянув Аль Капоне, перш ніж виїхати з Нью-Йорка до Чикаго.
Тоді на Капоні полювала ірландська банда, і він знайшов у Бена надійний притулок, а на прощання Багсі подарував йому свій плед, щоб не мерзнути на осінньому вітрі... Їх багато родило. Обидва стріляли не замислюючись. І в обох шлях до слави йшов через вигнання з Нью-Йорка.
ГОЛІВУД
Багсі був уже знаменитий, його фотографії частенько з'являлися на перших шпальтах, коли йшлося про якесь жорстоке вбивство. Але поліція не мала жодних доказів. А з газетчиками Багсі звертався по-свійськи. Одного разу в інтерв'ю, відповідаючи на пряме запитання, скільки чоловік він убив власноруч, Бенджамен Сігел глянув на репортера своїми блакитними очима і чесно сказав:
Допустимо, дванадцять.
Але не турбуйтеся, ми лише вбиваємо один одного.
І нехай поліція не могла збагнути, хто вклав тієї ночі двох відомих у своєму районі гангстерів, але злочинні угруповання не надто довіряли всяким алібі, якщо йшлося про Багсі Сігела. Їх усе було очевидно. Вони не проти були поговорити з ним зі зброєю в руках. Треба було їхати з міста. Ланскі запропонував Багсі вирушити емісаром нью-йоркської мафії на Західне узбережжя, до Каліфорнії.
Хоч як жорстоко ворогували в ті часи нью-йоркські гангстери, зусиллями таких людей, як Лански і Лакі Лучіано, розрізнені бандитські угруповання все-таки були формально об'єднані під єдиним керівництвом "Великої ради". Відколи зійшла зірка Аль Капоне, це керівництво поширилося і на Чикаго. "Велика порада" і була тим, що ми розуміємо сьогодні під словом "мафія". До нього входили не обов'язково найбагатші, але шановні гангстери. Вирушаючи до Каліфорнії, Багсі, по суті, ставав одним із них. Це було почесне вигнання, як не крути. Але й дуже відповідальна справа.
Втім, слово "відповідальність" до Багсі, схоже, було незастосовним. Він став уже досить багатим для того, щоб жити, як хочеться. А йому хотілося! Може саме тому місцем свого добровільного вигнання в Каліфорнії він вибрав Голлівуд. І припав тут дуже до речі.
Він був ідеальним утіленням гангстерського стилю. Чудовий костюм, холодна посмішка, капелюх, елегантні манери, запалена сигара в руці... Хто його цьому вчив? Чи він сам навчав цьому стилю усю Америку?
У Голлівуді Багсі зустрівся зі своїм другом дитинства з Вільямсбурга Джорджем Рафтом. Джордж теж зробив за ці роки кар'єру, він став кінозіркою. Найкращим актором, що зображував гангстерів! Тепер вже важко сказати, хто диктував Америці гангстерський стиль із кіноекранів, настільки вони були схожі – Багсі та Джордж. Одне відомо точно: всі жінки буквально падали до їхніх ніг. Не встиг Багсі влаштуватися в Голлівуді в скромній віллі, купленій за якісь двісті тисяч доларів (на той час дуже великі гроші. - Ред.), як уже став незамінним гостем будь-яких "кіношних" зборів, і на вечірках всі зірки, що сходять, поспішали познайомитися. з ним, і, як правило, не відмовлялися провести ніч на скромній віллі Багсі.
Мейєра Ланскі поряд не було, але Джордж Рафт виявився не менш розсудливим другом. Він запропонував Багсі зайнятися своєрідним рекетом режисерів. Якщо між більшістю кінодів і Багсі так чи інакше вибудовувалися довірчі стосунки, нічого не варто було порадити їм вимагати потрійного гонорару, а режисерові сказати, що в його силах вмовити зірку трохи стримати апетити... Словом, Багсі робив мистецтво! Це приносило йому чималі гроші та чимало задоволення.
Але у світі назрівали зміни. У Європі закипала війна. І вісті, що доходили сюди, хвилювали кров і стискали серця єврейських емігрантів. Хоча б і емігрантів у другому поколінні, таких як Багсі Сігел.
Світлі конячки
Багсі Сігел одним із перших навчився використовувати інформацію. Це було логічним продовженням його пристрасті до азартних ігор. З дитинства він любив покер, любив кінські перегони. Скільки тисяч доларів вони спустили разом із Джорджем Рафтом на стрибках під Голлівудом! Але Багсі знав систему тоталізаторів як свої п'ять пальців, і це дозволило йому побудувати свою першу у світі інформаційну імперію, яка стала приносити величезні доходи.
Справа в тому, що в Америці працювала ціла мережа тоталізаторів у багатьох містах, і головним об'єктом парі в них були результати стрибків. Ставки приймалися до моменту оголошення результатів. А результати оголошувалися по радіо. Завжди залишалося кілька хвилин, щоб прямо з іподрому обдзвонити господарів тоталізаторів та передати їм (зрозуміло, за відповідну плату!) інформацію про результати заїзду. Для цього Багсі мала спеціальну контору з десятками телефоністок, які повинні були миттєво з'єднуватися з сотнями ігрових закладів по всій Каліфорнії. Господарі закладів теж у накладі не залишалися: вони могли втридорога продати інформацію або самі зробити ставку на коня, що вже переміг.
Більшість азартних ігор Америці було заборонено. Карти, рулетка, ігрові автомати – все це було поза законом. По всій Америці. За винятком штату Невада. І тут ми підходимо до ще однієї легенди про Багсі Сігела. У пустельному місці, де було лише одне маленьке селище з помпезною назвою "Лас-Вегас" та парочка армійських гарнізонів, Багсі Сігел тинявся і мріяв... тільки про кохання. Так! Ще в Голлівуді він знайшов своє останнє кохання - актрису Вірджинію Хілл. Це було три роки тому.
Тепер йшов 1945-й. Війна закінчено. Світ урятований. Життя йде як пісок крізь пальці, йому вже за сорок, йому трохи більше двадцяти. Він не хоче стріляти. Він хоче створити для неї світ, у якому вони були б щасливі. Світ для дівчини, яку у кінопробах називали псевдонімом "Фламінго". Про який світ вона мріє? Про який світ мріє він? Звичайно, про таке, де життя будувалося б на грі! Гра даватиме їм усе. Тут, серед невадської пустелі вони створять оазис, у якому зможуть знайти щастя мільйони закоханих. Оаза, де можна зіграти весілля за п'ять хвилин. Оазис, де жебрак відрізняється від мільйонера лише удачливістю. Лас-Вегас!
Казино, яке Багсі Сігел почав будувати в невадській пустелі з дозволу місцевої влади, так і називалося - "Фламінго". На успіх цього підприємства спочатку не вірив ніхто. Але Багсі, який вклав у "Фламінго" всі свої гроші, як одержимий умовляв і гангстерів з "Великої поради", і своїх голлівудських друзів вкладати мільйони доларів у це будівництво.
Будівельником, щоправда, він був нікчемним: розповідають, що буквально кожен робітник намагався його обдурити. Наприклад, розкішні пальми, які садили на подвір'ї казино, вночі викопували та відвозили за двісті кілометрів, щоб ранком знову продати адміністрації "Фламінго".
Але Багсі не здавався, він продовжував, здавалося б, безнадійну справу. Через рік найшикарніше в Америці казино з розкішними апартаментами, двома басейнами, величезним садом та безліччю ігрових залів було відкрито. Усі чекали, що буде далі.
Найуважніше стежив за діями Багсі "Велика рада". Саме з його скарбниці були (іноді без узгодження з іншими гангстерами) взяті кошти для будівництва в Лас-Вегасі. Більшість членів ради вважали, що Багсі Сігел збожеволів, і вимагало його негайного усунення. На захист друга став лише Ланскі, який переконував усіх почекати на день відкриття. Він умовляв почекати і дочекатися, коли казино почне приносити прибуток, щоб Багсі зумів розрахуватися з боргами.
Відкриття "Фламінго" завершилось повним провалом. Ніхто не хотів їхати в таку далечінь, щоб зіграти на рулетці. Участь Багсі було вирішено.
Пізно ввечері 20 червня 1947 р. Багсі Сігел сидів біля вікна на першому поверсі в квартирі Вірджинії, яка вирушила на кілька тижнів у турне Європою, і курив сигару (в останні роки він майже відмовився від куріння і курив тільки сигари - не більше двох у день), коли у вікно пролунав тихий стукіт. Він підійшов ближче - і скло розлетілося йому в очі дрібними уламками. Перша куля влучила у плече, друга у голову. Куди потрапила третя, він уже не бачив.
Через двадцять хвилин у казино "Фламінго" увійшли двоє. Вони назвали свої імена і заявили, що відтепер вони - власники цього закладу.
А через рік назва "Лас-Вегас" прогриміла по всій Америці, і шість мільйонів доларів, які мав "Великої поради" Багсі Сігел, повернулися десятками та сотнями мільйонів доларів.
Одним ця історія здається чарівною і романтичною, інших призводить до сказу. Досі мер Лас-Вегаса в промовах, присвячених річниці заснування міста, які він вимовляє біля головного, найстарішого міського казино, люто повторює, що не потрібно, не варто пов'язувати Лас-Вегас з ім'ям цього чудовиська, гангстера Багсі Сігела.
І всі кивають. І всі аплодують. Мовчить лише золота табличка на стіні казино "Фламінго" за спиною у мера, на якій написано: "Засновано Бенджаменом Сігельбаумом у 1945 році".
Мільярди на карту
За даними організації Christiansen Capital Advisors, у 2001 році в США загальний оборот легальної індустрії грального бізнесу становив $827 млрд., а нелегальний оборот - близько $380 млрд. Таким чином, загальний обсяг ставок, які робили американці у різних іграхта лотереях становив приблизно $1.2 трлн.
Про те, що поняття "гральний бізнес" дуже розпливчасте, показало дослідження, проведене соціологічною службою Gallup, яка опитала в 1999 році американців, що "грають", тобто тих, хто купував лотерейні квиткиграв у покер на гроші, брав участь у розіграші "чорної каси" на роботі, грав у лото (бінго) на благодійних вечорах, організованих релігійними організаціями, а також вкладав гроші в біржові акції. Опитування показало, що лише 78% опитаних вважали, що гра в лотерею належить до грального бізнесу, лише 59% відносили до азартних ігор організовані церквою розіграші "бінго" і лише 52% респондентів вважали гру на біржі азартною грою.
У США ставлення до грального бізнесу завжди було досить критичним, проте якщо від нього не виходила пряма загроза громадському порядку, влада, церква та громадськість зазнавали його. І незалежно від чогось, нелегальний гральний бізнес у вигляді закритих гральних будинків завжди існував у країні. Протягом 1700-х та 1800-х років місто Нью-Орлеан було Меккою для гравців, незважаючи на те, що протягом тривалих відрізків часу гральний бізнес у цьому штаті було заборонено. У 19 столітті азартна гра часто виявлялося жертвою боротьби за моральні принципи у суспільстві. Так, у період президентства Ендрю Джексона Andrew Jackson (1829-1837) легальний бізнес майже повністю зник у всіх штатах. Однак у салунах міст поблизу мексиканського кордону гральний бізнес процвітав до кінця 19 століття. Основними клієнтами цих закладів були ковбої, комівояжери та шахтарі.
У цей же період індустрія публічних лотерей зазнавала серйозних збитків від цілого ряду гучних скандалів, пов'язаних з махінаціями та випадками крадіжки, в яких викривалися організатори лотерей. До 1862 року по всій країні залишилося лише два штати (Міссурі та Кентуккі), в яких було дозволено проведення публічних лотерей, у багатьох інших лотереях було повністю заборонено. Така політика, зокрема, була з впливом на американське суспільство духу вікторіанської епохи. Тривалий період правління в Англії королеви Вікторії (1819-1901 роки правління) характеризувався особливою турботою про моральні засади суспільства та поширенням консервативних цінностей. До 1900 року, відповідно до федеральним законому США були прикриті всі лотереї. Багато штатів закривали казино та забороняли ставки на сачках. У штаті Юта було прийнято закон, який забороняє будь-які азартні ігри, який діє і досі.
На початку 20 століття американський союз входило 45 штатів, а період між 1907 і 1912 роком статус штату отримали такі території як Оклахома, Нью-Мексико і Арізона. Однією з головних умов отримання статусу штату було закриття цих землях всіх казино. На той час єдиними видами азартного бізнесу, поширеного в США, були кінські біги в Меріленді та Кентуккі та кілька карткових клубів, вхід до яких був вкрай обмежений.
Інтерес до грального бізнесу став оживати двома десятиліттями пізніше. У 1930 роки знову були легалізовані тоталізатори на стрибках та благодійні лотереї у багатьох штатах. Особливе місце в історії розвитку грального бізнесу займають кілька подій, що відбулися в 1930-ті роки в штаті Невада, де розташована гральна столиця світу Лас-Вегас. В 1930 законодавці штату прийняли закон, що дозволяє діяльність казино. Незвичайне для тодішніх США рішення пояснювалося кількома обставинами. По-перше, нелегальний гральний бізнес фактично процвітав на півдні штату, не приносячи жодних доходів скарбниці. По-друге, бідний на природні ресурси штат Невада намагався знайти нетрадиційні шляхи отримання доходів. Нагадаємо, що 1930-ті роки для США – роки найжорстокішої економічної кризи – Велика депресія. У той же час у штаті почалося будівництво найбільшої гідроелектростанції Дамба Гувера\Hoover Dam, яка залучила тисячі будівельників та приїжджих - потенційних гравців. Дамба Гувера розташовувалася всього за 64 км від Лас-Вегаса - міста в пустелі, де відкрилися перші ліцензовані казино, створені за участю грошей мафії.
Втім, по-справжньому гральний бізнес став розширюватися лише із закінченням Великої Депресії та початком економічного підйому в 1940-і роки. Ще одним важливим економічним фактором, що сприятливо позначився на розвитку грального бізнесу, стала заборона та виробництво і продаж алкогольних напоїв, що існувала в 1920-ті роки, який підштовхнув розвиток тіньового бізнесу. Після скасування антиалкогольного закону організована злочинність зацікавилася гральним бізнесом. У наступні роки промисловість казино у Лас-Вегасі продовжувала неухильно розвиватися. До 1960-х років бізнес набув не лише шику, але й респектабельності. Злочинні синдикати часто використовували для прикриття на чолі гральних закладів "весільних генералів" - шановних та доброчесних громадян, тоді як реальні важелі управління бізнесом все ще належали криміналу. Довгий час Невада залишалася монополістом у промисловості.
У 1978 році перше легальне казино за межами штату Невада (Лас-Вегас) було відкрито у місті Атлантік-Сіті, штат Нью-Джерсі. На початку 1960-х років Нью-Гемпшир став першим штатом, у якому знову легалізована лотерея. Механізм легалізації також був хитрий - лотерея була пов'язана з кінськими бігами і безпосередньо не підпадала під заборону проведення лотерей. Пізніше в 1967 році в штаті Нью-Йорк була легалізована лотерея, а в 1970-і роки цей процес був підтриманий ще 12-ма штатами. У 1980-1990-і роки лотерея була легалізована в 23 штатах та у Федеральному Окрузі Колумбія (місто Вашингтон).
Окремою галуззю грального бізнесу стали "індіанські казино". На території резервацій, влада в яких фактично належала вождям племен, азартні ігри існували завжди. Згодом племена стали боротися за право відкривати гральні будинки. Аргументом на користь цього було те, що індіанські племена мають суверенний незалежний статус, і це робить їх винятком із правил, які диктуються законами штатів. Справи за позовами індіанських племен тривали роками.
А в лютому 1987 року Верховний Суд США US Supreme Court визнав право корінних жителів США на проведення азартних ігор на території резервацій, а роком пізніше Конгрес прийняв Закон про Регулювання Проведення Азартних Ігор Індіанськими Племенами Indian Gaming Regulatory Act заклади в індіанських резерваціях, якщо штат, біля яких резервації розміщувалися, вже легалізував гральний бізнес. Це дало додатковий поштовх до зростання грального бізнесу.
У проміжку між 1989 та 1996 роками 9 штатів легалізували казино. А в 1995 році була створена Американська Ігрова Асоціація American Gaming Association (AGA), критики якої вказували на те, що у своїй діяльності вона намагається надати респектабельний вигляд непристойному заняттю.
Нині у 48 штатах США (з 50-ти) у тій чи іншій формі азартні ігри (карти, тоталізатор, ігрові автомати тощо) дозволено і лише у двох штатах (Гавайї та Юта) азартні ігри заборонені повністю. У ряді штатів гральний бізнес навчився оминати юридичні перешкоди. Наприклад, законодавства штатів Іллінойс, Міссурі, Луїзіана та Айова забороняють грати в азартні ігри на землі штату. Заборона була витончено обійдена - як казино стали використовувати величезні баржі, що формально перебувають у воді, а не на землі.
За останні 10 років доходи грального бізнесу зростали швидко. Згідно з даними Американської Ігрової Асоціації, у 1993 році вони становили $34.7 млрд., а у 2003 році збільшилися до $72.9 млрд., зростання - у 2.1 рази. Причому, левову частку цих доходах становили доходи від комерційних казино: 1993 року - 32.3%, а 2003 року - 37%. Всього комерційні казино принесли в 2003 році $28.69 млрд. За казино слідують лотереї, які принесли $19.93 млрд. або 27.3% від сукупних доходів грального бізнесу, ще $16.82 млрд. або 23.1% від загальних доходів заробили ін. На благодійних іграх та бінго було зароблено $2.67 млрд., або 3.7% від загальних доходів.
У 2003 році з 11 штатів, де на той момент була дозволена діяльність комерційних казино, до місцевих і федеральних бюджетів як податків з казино надійшло в цілому $4.32 млрд. Найбільші обсяги податків були сплачені в Неваді - $776.5 млн. та Іллінойсі - $719. . Однак ці цифри не є свідченням того, що Іллінойс має такий же потужний гральний бізнес, як і Невада. Просто в Неваді на 2003 рік були найнижчі податкові ставки на казино США - 6.75%, а в Іллінойсі - найвищі - 70%.
Однак у бочці меду є велика ложка дьогтю. У країнах, де діють казино, рівень злочинності приблизно на 8% вищий, ніж у країнах, де азартні ігри заборонені законом. Після початку грального бізнесу в Атлантік-Сіті кількість злочинів у цьому місті збільшилася вдвічі. У районах, де відкрито казино, відбувається приблизно на 80% більше злочинів, ніж у середньому по країні. Якщо загалом США рівень злочинності останніми роками знижується, то центрах грального бізнесу злочинність, навпаки, зростає.
Крім того, казино не найкраще впливає на місцевий бізнес. У США простежується чітка закономірність: якщо у місті відкриваються гральні будинки, то за цим слідує масове банкрутство дрібних бізнесів (кафе, ресторанів, магазинів, агентств нерухомості тощо). Штати США, серед населення яких найвищий відсоток азартних гравців, лідирують за кількістю банкрутств.
Загальнонаціональне опитування громадської думки, проведене службою Gallup, показало, що більшість американців схвально ставляться до легалізації грального бізнесу: на цьому зійшлися 63% дорослих респондентів та 51% підлітків віком 13-17 років. Серед причин, які спонукали дорослих респондентів до такого рішення, лідирувало бажання бути вільним у виборі форм дозвілля (30% дорослих респондентів), крім того дорослі учасники опитування також шукали в азартній грі можливість розважитися (29%), і далі слідував економічно Ігри є джерелом доходу для бюджету штатів (18%). Підлітки хотіли розважитися (30%), вважали гру своїм правом вільної людини (20%), бажали розбагатіти (18%).
У свою чергу, противники азартних ігор, яких серед дорослих набралося 32%, а серед підлітків – 47%, вказували на те, що азартні ігри руйнують життя, люди втрачають гроші (так думали 25% дорослих та 29% юних супротивників азартних ігор). Також 20% дорослих аргументували свою думку тим, що виникає патологічна залежність від гри, а 14% підлітків вважали, що це марнування часу. Втім, у 2001 році опитування газети The Advocate, проведене в південному штаті Луїзіана, виявило більш негативну думку щодо азартних ігор. Лише 20% респондентів вважали, що легальний гральний бізнес добре впливає на штат, тоді як 44% були настроєні негативно. Для 31% респондентів азартна гра була погана, ні хороша. Опитування показують, що азартні ігри користуються більшою підтримкою у молоді та людей високого рівнядоходів.
Моральний аспект сприйняття азартних ігор - одне з особливих тем дискусій. Критики азартних ігор вважають, що вона завдає шкоди основі основ американського суспільства - установці, що людина може стати щасливою, багатою і шанованою в суспільстві виключно завдяки тяжкій і продуктивній праці. Згідно з дослідженням Gallup, так вважають 43% дорослих та 58% підлітків. 29% дорослих американців вважають азартні ігри аморальними. Серед підлітків так рахують 48%. 75% дорослих та 69% підлітків вважають, що якщо є почуття міри в азартній грі, тоді це такий самий вид дозвілля, як спортивні змагання чи похід у кіно. Серед практичних проблем, пов'язаних з азартними іграми, в американців домінують побоювання щодо того, що цей бізнес пов'язаний із організованою злочинністю та корупцією. Так, 42% дорослих американців вважають, що гральний бізнес є причиною корупції в ешелонах влади. 22 Жовтня 2004 Washington ProFile
Патологічні гравці
У 2000 році довга американська історія ігрового бізнесу отримала оцінку знавців азартної гри - в результаті опитування, проведеного журналом The Wager, 13 подій були ранжовані за значимістю та вкладом у розвиток індустрії казино та лотерей. Легалізація бізнесу у штаті Невада та створення Лас-Вегаса була визнана головною подією такого роду. На другому місці виявилася перша в новій історії легалізація лотереї у штаті Нью-Гемпшир. Третє місце посіла публікація наукової статті, в якій повідомлялося про появу нового психічного захворювання, що отримало назву "патологічний потяг до гри".
У 1999 року було завершено фінансований з федерального бюджету дворічний проект, метою якого було з'ясувати ефект азартних ігор різні сторони життя США. У заключному звіті робився висновок про те, що політика щодо грального бізнесу має залишатися прерогативою держави, племен та місцевої влади. Виняток може становити азартні ігри Інтернет. Комісія також рекомендувала не розширювати процес легалізації грального бізнесу, поки явно не проясниться характер наслідків. Найчастіше негативні ефекти азартних ігор на людину можна порівняти з впливом таких пороків як алкоголізм та наркоманія.
У 1957 році двома гравцями, які усвідомили свою хворобливу залежність від азартної гри, була створена організація "Анонімні Гравці" Gamblers Anonymous, покликана допомогти людям, які страждають від згубної пристрасті. Діяльність організації була заснована на принципах роботи організації "Анонімні Алкоголіки"\Alocholics Ananymous та передбачала індивідуально-групову психотерапію. У 1970-х роках Національною радою з проблем пов'язаних з азартними іграми в штаті Меріленд були розроблені перші програми лікування людей, які набули хворобливу залежність від азартних ігор.
У 1980 році Американська Психіатрична Асоціація American Psychiatric Association визнала патологічну залежність від азартних ігор формою психічного розладу і включило її до переліку захворювань. Це захворювання визначалося як хронічна та прогресуюча нездатність чинити опір позивам грати в азартні ігри. Протягом 1980-х багато штатів започаткували подібні програми для патологічних гравців. А в 1987 році компанія Harrah's Entertainment розпочала перший освітній проект, метою якого було розповісти працівникам казино про потенційно проблемних гравців та допомогти розпізнати їх.
"Проблемна" пристрасть до азартних ігор - явище різнобічне. Труднощі, з якими стикається "проблемний" гравець, можуть бути фінансові - зростаючі борги та несплачені рахунки, емоційні - депресії, залежності та схильність до суїциду, соціальні - руйнування сімейних відносин, відносин з друзями та зі співробітниками, правові - кримінальні порушення, пов'язані з фінансовими витратами тощо.
"Анонімні Гравці" розробили перелік характеристик гравця, який можна віднести до категорії "проблемних". До таких характеристик належать небажання та нездатність прийняти реальність; віра в те, що гравець вигадав унікальний метод гри, яка дозволить зірвати куш; багато часу приділяється мріям у тому, як буде витрачено швидкий великий виграш; відчуття емоційної незахищеності у перервах між іграми; інфантильність та бажання уникати відповідальності; бажання здаватися значною величиною у власних очах інших людей.
Суворішою формою залежності страждає патологічний гравець, якому властиво ірраціональні мотиви поведінки, слідуючи яким людина постійно або періодично регулярно втрачає контроль за тим, як вона діє у грі. Такі люди охоплені думкою про наступну гру або про те, де роздобути грошей для неї. Наслідки такої патологічної залежності зазвичай плачевні як для самого гравця, так і для його близьких. Прийнято вважати, що у США серед дорослого населення налічується 1.5% патологічних гравців - людей, які регулярно відчували некеровану пристрасть до гри будь-коли у житті. У кожному з років у середньому близько 1% дорослого населення США бували чи бувають патологічними гравцями. Найчастіше ця пристрасть охоплює чоловіків.
Патологічна пристрасть до азартних ігор часто пов'язана з іншими поведінковими проблемами: алкогольною чи наркотичною залежністю, нестійкою поведінкою та руйнацією особистості. Чим частіше людина долучається до азартних ігор, тим більша ймовірність, що вона стане патологічним гравцем. Дуже часто ця пристрасть передається "у спадок" - велика ймовірність, що в сім'ї батьків, які страждали на суворі форми залежності від азартної гри, дитина виросте патологічним гравцем. Деякі з сучасних методівЛікування дають непогані результати.
Гральні заклади Невади
Америка - дуже привабливий напрямок для любителів азартних ігор. Вони легалізовані на території всіх штатів, крім Юти та Гаваїв. Законодавче регулювання грального бізнесу лягає на плечі місцевої влади окремо взятого штату. США порадують туристів сотнями різних казино, є навіть плавучі казино або казино на борту круїзних лайнерів.
У ролі столиці гральної промисловості у Сполучених Штатах виступає Невада. Такі міста, як Карсон-Сіті та Ріно широко відомі в колах любителів азартних ігор, а знаменитий Лас-Вегас зовсім на слуху у кожного жителя планети. Невада має в своєму розпорядженні більш ніж дві тисячі гральних закладів, в яких у розпорядженні відвідувачів виявляється понад 210 тисяч ігрових автоматів і 6 тисяч столів. Гральний бізнес щорічно приносить до державної скарбниці штату Невада близько мільярда доларів.
Гральні заклади штату Невада можуть запропонувати туристам будь-які доступні форми азартних розваг. Варто зазначити, що вони, як правило, відбудовані на спеціально відведеній території, поблизу якої відсутні церкви, лікарні, школи та ін.
Caesar's Palace
Звичайно, будь-який азартний гравець мріє побувати саме у Лас-Вегасі. Особливою яскравістю в цьому місті відрізняється казино Caesar's Palace, розташоване на South Las Vegas Boulevard. Його клієнти можуть порадувати себе такими іграми, як блекджек, крепс, рулетка, трикартковий покер, ігрові автомати та інші розваги. процедурами в барах та ресторанах.
Безумовно гідне уваги і найбільше казино в США Foxwood. Знаходиться воно за три години їзди від Нью-Йорка, в штаті Коннектикут, працює цілодобово. Крім стандартного набору розваг, доступних відвідувачам від 21 року, тут також можна провести час за розважальними програмами в театрально-концертних залах.
Серед казино США є досить екзотичні, власниками яких є індіанці. Одне з них, "Містік Лейк", знаходиться неподалік одного зі священних озер. Воно повністю виконано з індіанським мотивам, завжди асоціюється з житлом індіанських племен. Стіни казино прикрашені зображеннями священних тварин племені дакота.
Ігрові атомати
Економічна криза 2010 року поставила під питання гральний бізнес багатьох підприємців в Америці, багато казино були закриті, інші зазнавали нестачі клієнтів і застій, проте ця проблема залишилася в минулому, зараз ринок на підйомі, доходи власників гральних закладів зростають, і немає передумов прогнозувати нові спади .
Сучасний світ пропонує, рясніє, усіма фарбами веселки надаючи людям можливості весело провести час і відпочити, витративши відповідно на це свої гроші. Мабуть, найкраще місце, де можна поєднати приємне з корисним це казино. Можливість відпочити та весело провести час, та й виграти гроші – ось це і є казино. На їхнє будівництво йдуть дуже великі гроші, і мало хто з людей знає які з них найдорожчі в цьому плані у всьому світі.
10 найдорожчих казино у світі (по будівництву)
1. CityCenter Las Vegas
Комплекс CityCenter Las Vegas був відкритий 16 грудня 2009 року в Лас-Вегасі (США). На той момент вартість будівлі оцінювалася в $9 000 000 000. По суті цей комплекс складається з 4 готелів, казино – Aria, а також безлічі прекрасних барів, дорогих ресторанів та кафе. Загальна площа комплексу становить 1,5 млн. кв.
Власником цього комплексу визнаються дві компанії: «MGM Resorts International» (раніше «MGM Mirage») та Dubai World (у процесі будівництва заплатила 50% вартості будівництва).
2. Marina Bay Sands
Друге місце по праву займає комплекс Marina Bay Sands, який офіційно був відкритий з лютого 2011 року, але приймати відвідувачів почав вже в липні 2010. Вартість даного проекту прирівнюється до $ 5 500 000 000.
Хочеться відзначити, що до офіційного відкриття цього комплексу, його вже відвідало 11 млн. гостей з різних країн. За своєю будовою можна з упевненістю сказати, що "Marina Bay Sands" (небесний човен) - найунікальніший архітектурний комплекс свого вигляду.
Поміж казино, цей прекрасний комплекс має 2561-кімнатний готель, 2 дивовижні театри, безліч ресторанів, кілька музеїв і великий торговий виставковий центр. Родзинкою цього комплексу є SkyPark (небесний парк). Висота цієї споруди близько 200 метрів.
Власниками комплексу визнається компанія Las Vegas Sands.
3. Resorts World Sentosa
Комплекс "Resorts World Sentosa" розташований у Сінгапурі на острові Сентоса. Офіційна вартість складає $5,45 млрд. Було відкрито 20 січня 2010 року.
Сам комплекс складається з 6 готелів, які як не дивно відрізняються один від одного унікальним дизайном та стилем (1,840 номерів). Комплекс також складає казино, SPA салон, торговий центр, безліч ресторанів і барів. Окремо хочеться згадати парк атракціонів, який вражає своїми великими розмірами.
«Resorts World Sentosa» став найвідомішим із комплексів на весь світ, завдяки океанаріуму, найбільшому з усіх на планеті.
Основним напрямком даного комплексу є сімейний відпочинок, але незалежно від цього прибуток у 2010 році становив близько $2 000 000 000 доларів.
4. Wynn Las Vegas
Четверте місце займає комплекс "Wynn Las Vegas" розташований у Лас-Вегасі. Його офіційна вартість прирівнюється до $ 4 530 000 000. Назва комплекс отримав на честь великого мільярдера Стіва Вінна, який відомий на весь світ своєю діяльністю у гральному бізнесі.
Wynn Las Vegas є власністю компанії Wynn Resorts.
Цей комплекс став відомим на весь світ завдяки тому, що розташував дилерські центри таких заводів як Ferrari і Maserati. Також на території комплексу розташоване чудове поле для гри в гольф, чудовий нічний клуб відомий своїм величезним водоспадом і безліч інших розваг.
5. Venetian Macao
Комплекс у Макао «Venetian Macao» займає п'ятий рядок і його офіційна вартість оцінюється в $2 700 000 000. Популярність даному комплексу принесло те, що на його території розташоване найбільше казино у світі, площа якого становить 50 тис. м.кв. Комплекс знаходиться у власності компанії Las Vegas Sands.
Захоплює дизайн Venetian Macao. Як можна зрозуміти із назви, основним дизайнерським напрямком буде венеціанський стиль. Це внесло непомірний внесок у популяризації готелю. Ще цікавим фактом є те, що на території комплексу розташовані 3 водоканали, і за бажанням можна пропливти ними на гондолах.
Комплекс включає н 870 ігрових столів і 3400 ігрових автоматів, а готель налічує 3000 номерів.
6. Казино-готель Белладжіо (Casino Bellagio) у Лас Вегасі
Цей комплекс був відкритий 15 жовтня 1998 року і на той момент був найдорожчим за загальною вартістю, що становила $1,6 млрд. Casino Bellagio є власністю компанії MGM Resorts International.
Казино включає 2400 ігрових автоматів, 200 столів для рулетки. Цей комплекс, крім казино та готелю включає ще й кілька ресторанів і також відомий на весь світ цирк Du Soleil.
Також Casino Bellagio знаменитий своїми фонтанами та шоу, які вони влаштовують за допомогою них. Це є своєрідною візитною карткою комплексу. Хотілося б згадати, що цей комплекс найчастіше задіяний у кінематографі Голлівуду (21, Везунчик, Час Пік 2, 13 Друзі Оушена, Одного разу в Лас-Вегасі, Хлопчисьник у Вегасі).
7. Казино Боргата (Borgata Casino, Hotel, Spa) в Атлантік Сіті
Казино, Готель, спа-центр Borgata знаходиться в Атлантік Сіті, Нью-Джерсі був відкритий 2 липня 2003 року. Цей комплекс дуже відомий і популярний як у США, так і в усьому світі. Казино знаходиться у власності Marina District Development, спільне підприємство між Boyd Gaming та трастовою компанією, створеною компанією MGM Resorts International.
Комплекс включає 145 столів, 3650 ігрових автоматів, 2002 кімнати, 800 кімнат водного клубу та багато іншого. На даний момент це одне з найбільших та розкішних казино у східній частині США.
Загальна вартість казино $1 100 000 000
8. Mandalay Bay Resort and Casino
"Mandalay Bay Resort and Casino" розташований у південній частині знаменитого бульвару Стріп у Лас-Вегасі. Власником даного комплексу при його вартості в $ 950 000 000 є корпорації MGM Resorts International. Цей комплекс було відкрито 2 березня 1999 року. На відкритті були присутні популярні актори, знамениті люди шоу-бізнесу.
Цей готель-казино відомий на весь світ, як місце де проводяться бої стилю UFC та MMA.
Також у ньому розташовані магазини, торговий центр, бізнес-центри, SPA, салон краси, перукарня, басейни тощо.
9. The Mirage
Був відкритий 22 листопада 1989 року і на той момент був найдорожчим казино в усьому світі за вартістю $ 630 000 000. Казино-готель включає 3044 номерів, виконаних у тропічному стилі. Навпроти входу в казино знаходиться вулкан, який щовечора викидає дим та вогонь. Також гостей та відвідувачів розважають дикі тварини: дельфіни, тигри, дикі кішки та тропічний ліс.
10. New York-New York Hotel and Casino
Готель-казино New York Hotel & Casino розташований поруч з MGM Grand у Лас-Вегасі. Відкриття відбулося 3 січня 1997 року. Власником комплексу є компанія MGM Resorts International. Вартість цієї чудової споруди дорівнює $ 460 000 000.
Зовнішній дизайн всього комплексу, як відомо з назви виконаний у ститі Нью-Йорк, краще навіть сказати, що цей готель-казино, є зменшеною копією міста. На території комплексу знаходиться статуя свободи та кілька веж, що нагадують будівлі у Нью-Йорку.
Комплекс включає гральні зони, ресторани, конференц-зали, безліч магазинів і багато інших місць розваг, які не дадуть занудьгувати гостям готелю.
