Енциклопедія казкових героїв. Образи в російських народних казках
Всі ми колись були маленькі, і всі ми читали російські казки. Читаючи ці казки ми мали образне уявлення про всіх персонажів, про Водяного, бабу-Ягу, Кощеє Безсмертного, Івана Царевича, Оленку, Варвару Красу, і ще про багатьох. Казки вчили нас розпізнавати добро і зло. У кожному герої оповіді можна розрізнити добрі та погані риси. А кожен головний герой містить у собі певний сенс. Наприклад:
1. Іван-Царевич – це з найголовніших героїв російських народних казок. Зазвичай у казці він є позитивним героєм. Його характерні якості – це доброта, чесність та шляхетність. У кожній казці Іван допомагає людям, рятує принцесу або перемагає ворога. Іван учить кожну людину прислухатися до свого серця, і якщо й станеться щось погане, не падати духом.
2. Часто згадуваний герой із казках – це Снігуронька. Вона є читачам ніжною, вразливою, чисто душею. Снігуронька втілює у собі всі самі найкращі якості, Якими повинні мати кожна жінка. Снігуронька завжди у казках має незвичайну красу. Вона вчить нас, що все, що робиться не від серця, не матиме успіху, а також, що перед якими труднощами не потрібно зупинятися. Якщо ти чогось захотів, цього потрібно прагнути, і тоді все вийде.
3. Проте, нашим дітям подобаються як позитивні герої, а й негативні. Наприклад, у багатьох викликає захоплення Баба-Яга. Цей персонаж бере участь майже у кожній казці. Баба-Яга живе у великому темному лісі в маленькій хатинці на курячих ніжках. Щоб хатинка обернулася і відчинила свої двері, їй треба сказати: хатинка, хатинка, повернися до лісу задом, а до мене передом. І тоді хатинка обов'язково обернеться, і відчинить свої двері. Стара Яга – це давня подруга Кощія Безсмертного, вони іноді складають підступні плани. Але головна характерна рисаБаби-Яги, це те, що вона літає у ступі та на мітлі. Баба-Яга символізує підступні людей, які роблять все з-під тішка. Діти запам'ятовують Бабу-Ягу як бабуся у ступі з великим зігнутим носом.
4. Кощій Безсмертний – найлиховісніший герой російських народних казок. Він живе в гордій самоті у замку. Також він дуже багатий та жадібний. Але, найголовніша риса Кощія, так це те, що його не так просто вбити. Його смерть захована в кришталевому скриньці, в яйці. Якщо взяти голку, яка захована в яйце і розламати на дві частини, то кощею помре. Кощій Безсмертний – це образ злих, підступних та поганих людей. Дивлячись на нього, бачимо, що всі, хто сильно любить гроші, той швидко гине.
5. Водяний – це істота чоловічого роду, що живе у болоті. Він добрий господар і непогано оберігає свої володіння. Але, якщо його образити, він може жорстоко помститися. Рибалки, які ловили рибу у водоймах, щоб Водяний їм не заважав, вони задобрювали його. Люди приносили до води різні частування, і на подяку за це, Водяний не рвав їх рибальські сіті, і не лякав рибу. Водяний символізує людей, які готові не помічати нічого поганого, якщо йому щось за це даватиме. Це негативний персонаж, І за ним не варто повторювати.
6. Гноми – живуть під землею, працюючи на шахтах. Вони дуже роботящі. Але й у них є негативна риса, гноми надто ласі на золото. Заради нього вони готові зробити все, що завгодно. Люди, які люблять гроші найбільше у світі, стаю прототипами гномів.
7. Домовик - істота, яка проживає в кожному будинку. Зазвичай Домовий зберігач чистоти та затишку в будинку. Люди вірили, що якщо домовик житиме в будинку, то тоді там завжди буде чисто та комфортно. Домовик - це образ господарських та честолюбних людей.
8. Змій Горинич – це негативний герой російських народних казок. Він має чи три, чи дев'ять, чи дванадцять голів. Як правило, Змій Горинич викидає полум'я. Коли він летить, грім гримить і земля трясеться. У казках Змій Горинич крав дівчат і спалював своїм вогнем міста та села. Змій Горинич символізує поганих людей, які заради досягнення своєї мети готові піти на все.
Усі герої в російських народних казкахмістять у собі великий сенс. Є, як негативні, там і позитивні герої. Щоб зрозуміти, що за герой у казці, його треба зрозуміти та проаналізувати. Оскільки казки дуже корисні, їх потрібно читати дітям, вони допоможуть у формуванні бачення світу.
Казка грає життя людини значну роль. Це те, що він чує одним із перших після народження; вона ж супроводжує його наступних етапах дорослішання. Казки люблять не лише діти, а й дорослі. Їх глибокий філософський сенс дає можливість інакше подивитись звичайні речі; зрозуміти принципи добра та зла; навчитися вірити у диво і не забувати про власну роль.
Моральні цінності передаються через характерних персонажів, кожен із яких має свій народний прототип.
Заєць
Зайчик-побігайчик, зайчик сіренький, косий - як тільки не називають звірка в російських народних казках. Його наділяють боягузливим, але водночас дружнім характером. Казковий заєць має хитрість, спритність і спритність. Яскравий приклад - казка «Лисиця і заєць», де маленьке звірятко з боягузливої тварини перетворюється на кмітливого героя, що зумів обдурити навіть злого вовка та допомогти своїм друзям.
У природі зайці справді мають обережні звички, які допомагають їм уникати зубів хижаків. Цю особливість тварин знали і наші предки.
Лисиця
Хитра, спритна, розумна, підступна, злопам'ятна... Якими рисами тільки не наділяють лисицю в казках. Вона обманює звірів, шукає всюди зиск, не боїться людей. Лисиця товаришує з сильними, але тільки для своєї вигоди.
У образі тварини втілена хитрість. Народним прототипом вважатимуться нечесного, злодійкуватий, але водночас розумної людини. Лисицю бояться, зневажають і одночасно поважають. Про це свідчить звернення до неї в казках як Лисиця Патрікеївна, Лисичка-Сестричка.
Вовк
Вовк у російських казках втілює злість. Він полює на слабших тварин; не завжди чинить хитро. Недалекоглядністю вовка користуються інші персонажі. У казці «Лиска сестричка і сірий вовк» грізного хижака обдурила руда шахрайка, а в «Трьох поросятах»
його змогли обвести навколо пальця невинні свинки.
Наші предки асоціювали вовка також зі смертю. Адже в природі цей хижак вважається своєрідним санітаром лісу, який полюватиме на слабких та хворих тварин. А людським прототипом вовка може вважатися той, хто надто злий, жадібний і мстивий.
Ведмідь
Казковий ведмідь – це господар лісу. Він сильний, грубий, неповороткий і зовсім розумний. Вважається, що образ ведмедя простий народ хотів показати поміщиків. Тому в казках цю тварину часто обманюють слабші тварини, з якими асоціюються звичайні люди.
У той же час, у казках можна зустріти й інший образ ведмедя: доброго, спокійного, чесного та волелюбного. Досить згадати, як допоміг ведмедик дівчині Маші, яка заблукала, в однойменному творі.
Чоловік (селянин)
Образ мужика у казках має різне значення. В одних творах він постає як уособлення трудового народу: дещо простакуватий, увесь час працює, не мириться з несправедливістю багатих господарів. З іншого боку, у чоловікові знайшли втілення такі риси, як мудрість та хитрість. Він працьовитий, небагатий, але набагато хитріший і спритніший за поміщиків і генералів.
Баба Яга
Хатинка на курячих ніжках, чорний кіт, ступа та мітла – головні атрибути будь-якої казкової Баби-Яги. Ця бабуся одночасно і зла (чого тільки варті її загрози), і добра (допомагає у важких ситуаціях). Вона мудра, вольова, цілеспрямована. Може бути порадницею, а може й загрожувати.
Образ Баби-Яги у російських казках - одне із найбільш неоднозначних і спірних. Вона уособлює матріархальні риси. У наших пращурів Баба-Яга була тісно пов'язана з родом.
Чахлик Невмерущий
У казках його образ можна побачити у трьох іпостасях: чаклуна з особливою силою, царя підземного світу та старого, який може бути чоловіком Зміїхи чи другом Баби Яги. Має незвичайні здібності: перетворює героїв на тварин і птахів. Перемогти його можна лише завдяки певним ритуалам (за допомогою чарівного коня, палиці, спалювання). Незважаючи на своє ім'я, він зовсім не безсмертний, адже його смерть знаходиться на кінчику голки (або, як випадок, у яйці), які надійно заховані.
Народний прототип Кощія - владна, зла, хитра і підла людина, наділена магічними властивостями.
Іван Дурак
Всупереч неоднозначному імені Іван зовсім не є уособленням дурості, навіть якщо його і називають у творі дурнем. У казках він є молодшим із синів, який часто нічим не займається, лінується, але багато досягає в житті, завдяки хитрощі та удачі. Це позитивний герой, що втілює риси, щоб людям хотілося мати. Якась мрія, де без особливих зусиль, з волі нагоди, все вдається: і багатим стати, і принцесу за дружину взяти. Наші пращури в образі Івана-Дурака хотіли показати щасливу людину.
Іван Царевич
На відміну від Івана-Дурака, якому все дістається просто і без зусиль, Іван Царевич для досягнення своєї мети має подолати багато перепон, показавши свою силу, розум та вміння. Царевичем він стає не лише за фактом народження, про який навіть не здогадується, а за заслугами. Як і Іван-Дурак, він найчастіше є молодшим із братів, лише царських кровей.
Кікімора
Кікімора в казках може виступати в образі некрасивої істоти невизначеного віку (це і дівчина, і бабуся, і навіть чоловік). Є уособленням нечистої сили. Вона намагається сховатись від людей, але живе поблизу житлових будинків або на болоті. Її завдання - пакостити і лякати.
Міфологічне значення кікімори у наших предків – людина, яка пішла з життя неправедним шляхом. Тому його душа не знаходить спокою.
Водяний
Водяний є господарем води. Це напівстарий-напівриба. Живе біля млинів, у вирі та ополонці. Лякає людей і затягує їх на дно; ламає млини і топить худобу. Але водяного можна обдурити, перемогти хитрістю.
Найпопулярнішим російським казковим героєм є Іванушка-дурник, проте, далеко не завжди цей образ уособлює виключно позитивні риси. У казці «Іван селянський син і диво-юдо» образ російського Івана представлений найкрасивіше і однозначно. Робочий богатир бореться мечем і голими руками, хитрістю і кмітливістю з чудовиськами, що заполонили російську землю. Він добрий і красивий, сміливий і відважний, сильний і розумний, безсумнівно, це позитивний образ російської казки.Інший Іван у «Казці про Василиса золоту косу» також рятує весь народ і своїх від страшного змія, який полонив красунь та його рідну сестру. Іван Горох – сильний і грізний богатир, готовий порозумітися з будь-яким злом, захистити рідну землю та відстояти честь сестри. А ось у казці «Іван-царевич і сірий вовк» позитивнішим персонажем виступає вовк, Івану-царевичу лише пощастило зустріти такого вірного та відданого друга. Таку ж тенденцію можна спостерігати в казках «Коник-горбунок», «По щучому велінню» та багатьох інших.
Російські люди здебільшого вважали, що «горбатого могила виправить», для російських казок не характерна трансформація героя з негативного персонажа в позитивний.
Найпозитивнішими жіночими персонажами у російських казках виступають Василіси Прекрасна та Премудра. Російська красуня насамперед відрізняється розумом і добротою, вона допомагає своєму обранцю перемогти зло хитрістю і кмітливістю, дістати чарівний предмет або спрямовує його мудрим. Як не дивно, але в деяких казках позитивною може бути навіть Баба Яга, яка забезпечує подорожнього напутніми словами, давніми знаннями та надає матеріальну допомогу у вигляді чарівних предметів: хустку, гребінець, клубок ниток або дзеркало.
Позитивні герої зарубіжних казок
Герої європейських казок кардинально відрізняються від росіян, вони слабкі фізично, розум і хитрість у них не оспівується так, як у фольклорі. На перше місце виходять такі якості як доброта, покірність та працьовитість. Білосніжка і Попелюшка – забиті красуні, народжені любові і розкоші, але, з волі злих людей, вони мають виконувати роль служниць. Вони не докладають жодних зусиль, щоб змінити свою долю, вони підкоряються їй і звільняються від кайданів лише з волі випадку. Причому основною ідеєю подібних казок є думка про те, що для торжества справедливості потрібні тільки чеснота і працьовитість, а бог чи добрі феї щедро винагородять героїню за всі нестатки.Піноккіо – казка італійського письменника про трансформацію дурної, неслухняної і часом жорстокої дерев'яної ляльки в доброго і дбайливого хлопчика. Піноккіо або Буратіно одні з найпозитивніших дитячих персонажів.
Герої-воїни у зарубіжних казках представлені досить рідко, однією з небагатьох таких персонажів вважається Чиполлино, це у більшою мірою образ революціонера, що бореться з диктаторами проти буржуазії та рабства. Окремо стоїть і інший позитивний герой - середньовічний революціонер Робін Гуд. Збірний образблагородного розбійника-воїна романтизовано та одухотворено. Він бореться зі злом в особі жорстоких феодалів, з беззаконням та несправедливістю.
Східні казки у своїх ідеях ближче до росіян, наприклад, Аладдін – аналог Івана-дурня або Ємелі. Східним персонажам, як і російським, часто допомагають хитрість, спритність та спритність, найпопулярніший герой – «багдадський злодій», злочинець, який зумів обвести навколо пальця не один десяток товстосумів і так і не був упійманий. Майже в кожній арабській казці є і направляюча рука – як і в російській традиції, це дама. Розумна та хитра дружина Алі Баби, Сакіне, Шахерезада, як і Василіси в російських казках уособлюють таку кмітливість та кмітливість, яка властива лише жінкам.
На казках формується мислення, фантазія та світогляд багатьох поколінь. Казки як розважали нас у дитинстві, але вчинки героїв російських казок вчили нас розрізняти добро і зло, бути сміливими і чинити справедливо.
Водночас у казках відображені різночасні вірування, погляди та уявлення народу. У результаті розвитку казка істотно видозмінилася, змінилися та її функції. Якщо первинно вона використовувалася з магічною заклинальною метою (закликати удачу на полюванні, уберегтися від ворогів або забезпечити перемогу в бою), то згодом, втративши ритуальне значення, казка набула естетичного, навчального характеру або розважального характеру.
Умовними залишились і казкові персонажі. Вони - типи, а чи не індивідуальності, отже, описуються загалом, часто ідеалізуються, звеличуються, гиперболизируются. Головні образи тут завжди антагоністичні: один утілює добро, прекрасне; інший – злі сили. Звідси – їх характеристики – дії, вчинки, наміри, мова. Відповідно до функцій, героїв російських казок умовно поділяють на добротворців, злотворців та знедолених.
Найбільшу групу казкового народного епосу становлять чарівні, фантастичні казки. Пояснення багатьох мотивів та особливостей казкових героївможна знайти лише у порівнянні з давніми ритуалами, елементами соціально-релігійного способу життя праслов'ян та давніх євразійців. Давайте спробуємо проаналізувати деякі, самі відомі персонажіросійські казки.
Герої російських казок. Баба Яга
Баба-яга - персонаж слов'янської міфлогії та фольклору. Зазвичай потворна стара, наділена магічною силою та чарівними предметами. Часто відьма, чаклунка. Найчастіше - негативний персонаж (заманює дітей та добрих молодців у свою хатинку на курячих ніжках, щоб з'їсти), але іноді виступає як помічниця героя. Згідно з фахівцем у галузі фольклору Володимиру Проппу, можна виділити три види Баби-яги у казках: дарителька (дарує головному герою казкового коня), викрадача дітей та войовниця (бореться з головним героєм «не на життя, а на смерть»).
У сучасних уявленнях Баба-яга - господиня лісу та охоронниця кордонів «іншого світу» (тридев'яте царство). Тому у неї кістяна нога – щоб стояти у світі мертвих. У багатьох казках Баба-яга топить лазню та випарює героя, здійснюючи обряд обмивання. Потім годує його, тобто робить як би тризну разом з ним. А сам жіночий образБаби-яги пов'язаний, на думку дослідників, з матріархальні уявлення про влаштування соціального світу.
Герої російських казок. Водяний
У слов'янській міфології - дух, що у воді, господар вод, втілення стихії води як негативного і небезпечного початку. Постає перед нами у вигляді обрюзглого старого, витрішкуватого, з риб'ячим хвостом. Має величезну бороду та вуса, іноді – риб'ячі риси, лапи з перетинками та ріг на голові. Живе у вирах, виріях, але особливо любить водяні млини. Тому мірошники їх усіляко задобрювали, а також закопували під колоду, де будуть двері до млина, живого чорного півня або інших охоронних атрибутів. Часто Водяного асоціюють із морським царем.
Герої російських казок. Жар-птиця
Казковий птах зазвичай є метою пошуку героя казки. Пір'я жар-птиці світяться і вражають красою. Живе у райському саду, у золотій клітці. Живиться золотими яблуками, своїм співом зцілює хворих і повертає зір сліпим. На глибинному міфологічному рівні є уособленням вогню, світла та сонця. Тому щороку восени Жар-птиця вмирає, а навесні відроджується. На міжкультурному рівні вона має аналог - птах Фенікс, що відроджується з попелу.
Герої російських казок. Змій Горинич
Вогнедишний дракон з кількома головами, уособлення злого початку у казках та билинах. Живе зазвичай у горах, біля вогняної річки і стереже «Калинів міст», яким потрапляють у царство мертвих. Число голів Змія-Горинич зазвичай дорівнює трьом (3, 6, 9 або 12). У казках із змієм зазвичай асоціюється вогненна стихія. Змій-Горинич викрадає дівчат (часто це царівни), щоб поласувати. Після цього головний героїприходить до нього на поєдинок, перш за вбиваючи його дитинчат-гадюк.
Герої російських казок. Іван Дурак
Дуже популярний у міфології образ, який при вирішенні проблем керується власними, нестандартними рішеннями, які часто суперечать здоровому глузду, але приносять успіх. Позначення "дурень" трактують по-різному. Хтось із дослідників вважає це оберегом від пристріту. За іншою версією Івана називають дурнем, оскільки зазвичай у казках він - третій син, якому не належить доля батьківської спадщини (звідси й уміння мислити нестандартно, знаходити вихід із складних ситуацій). Етимологічно образ Івана-дурня пов'язаний із образом жерця, адже він уміє співати та грати на різних інструментах, а також говорить загадками. У фіналі казок Іван-дурень отримує багатство і царівну за дружину.
Герої російських казок. Кіт-баюн
Величезний кіт-людожер, що володіє чарівним голосом. З одного боку, він замовляє і присипляє своїми казками мандрівників, з іншого, його казки можуть зцілювати. Саме слово «баюн» означає «балакун, казач». У казках Кіт Баюн сидить на високому стовпі за тридев'ять земель у тридесятому царстві або у неживому лісі, де немає тварин. В одній із казок він живе у Баби-яги.
Спіймати Кота Баюна – це зазвичай випробування для головного героя, який ловить його у залізному ковпаку та залізних рукавицях. Зате впійманий Кіт Баюн потім служить при царському дворі, зцілює хворих своїми оповіданнями.
Герої російських казок. Колобок
Казковий персонаж у вигляді пшеничного хліба кулястої форми, що втікає від бабусі та дідуся, від різних звірів, але в кінці з'їдений лисицею. Цей персонаж явно уособлює трепетне ставлення слов'янського народу до хліба та його сакральне значення. А саме кругла форма Колобка, що до того ж котиться, що відсилає нас до культу сонця.
Герої російських казок. Кощій (Кащій) Безсмертний
Злий чародій, смерть якого захована в кількох вкладених одна в одну чарівних тварин і предметах. «На морі, на океані є острів, на тому острові дуб стоїть, під дубом скриня зарита, у скрині – заєць, у зайці – качка, у качку – яйце, у яйці – смерть Кощія». Часто викрадає наречену головного героя. На вигляд - худий (Кощій - від слова "кістка") високий старий або живий скелет. Іноді на розмовляючому і літаючому коні. Могутній чарівник, що дозволяє також його прототипами назвати жерців.
Герої російських казок. Лісовик
Дух-господар лісу у міфології слов'ян. Зовнішність його буває різним, порід навіть протилежним у різних казках - то він невеликого зросту, то гігант, то антропоморфна істота, то має тваринний образ. У будь-якому разі – природа його потойбічна. Ставлення людей до нього також двояке. З одного боку, його бояться, він може змусити людину заблукати, іноді пустує, може покарати за неналежну поведінку в її володіннях. Водночас саме Лісовик охороняє ліс, від якого великою мірою залежить життя людини.
Герої російських казок. Чудо Юдо
Персонаж народних казок та билин, і навіть праслов'янської міфології. Позитивний чи негативний характер персонажа чітко не позначений, як і його рід - різних епохахвін був і жіночим, і чоловічим, і середнім. Чудо-юдо - персонаж настільки древній, що дослідники не можуть прив'язати його до будь-якого явища.
Це може бути морська тварина, міфічний змій, дракон. На авторській казці Петра Єршова «Коник-горбунок» (1834 рік) присутній Чудо-юдо Риба-кит - риба-острів.
Рашитова Гульназ Саматівна
студент 5 курсу, факультет іноземних мов МарДУ, РФ, м. Йошкар-Ола
Астанкова Тетяна Петрівна
науковий керівник, канд. філолог. наук, доцент МарДУ, РФ, м. Йошкар-Ола
У лінгвістиці з кожним роком зростає інтерес до народних та літературним творам, зокрема, до казок, з погляду гендерного підходу як можливості для всебічного вивчення відображення у мові ролі людини, реалій суспільства та міжлюдських взаємин. Багато дослідників (Г.Г. Слышкін, М.Л. Болонева та інші) займалися вивченням репрезентації концептів «чоловік» і «жінка» у літературних та фольклорних творах російської та зарубіжної літератури. У своїх роботах вони зазначають, що більшість казок було записано за часів, коли в суспільстві, культурі та літературному каноні домінував патріархальний підхід, тому образ жінки був непомітним, і у творах наголошувалося на її залежному становищі. Тільки в казках XX століття, зі зростанням феміністського руху, стали з'являтися рішучі та відважні героїні, які брали на себе роль чоловіка у порятунку інших персонажів. Дослідження показують, що в даний час образ жінки в літературі змінився: стереотип, що лідерство належить чоловікові, тепер є застосовним до жінки, що підтверджується «розширенням щодо стійких канонів казки».
Казки є відображенням дійсності, тому за допомогою аналізу казок можна отримати картину світу очима жителів того часу, дізнатися про їх побут, уявлення та правили поведінки, що панували в суспільстві. Казки дають нам можливість яскравіше уявити образи чоловіків та жінок, підкреслюючи їх головні риси та особливості характеру. При знайомстві з твором і його персонажами читач орієнтується на стереотипи, що склалися в нього, тому, коли головними героями називаються чоловік або жінка, у нього вже формулюється для них зовнішній образ і певна модель поведінки.
Нами було проведено порівняльний аналіз образів чоловіка та жінки у казках Британських островів. Було проаналізовано 35 казок.
Наведемо список номінантів, якими позначаються чоловіки та жінки у аналізованих казках.
Номінанти для чоловіків: “a man”, “a fellow”, “a boy”, “a friend”, “a lad”, “a gentleman”, “a marn” (діалектна вимова слова “a man”), “ a mate”, “a chap”, “a chep” (діалектна вимова слова “a chap”), “a feller” (діалектна вимова слова “a fellow”), “a youth”, “a gaffer” (розмовне слово, що має значення "старина"), "a roisterer" (слово, що дає негативну характеристику персонажа; значення - "гуляка"). Героями казок також можуть бути чарівні істоти, тому одним із номінантів стало слово a merryman (водяний).
Номінанти для жінок: "a woman", "a gentlewoman", "a maid" ("діва"), "a maidy" (що зустрічається в розмовному стилі, утворене від слова "a maid" за допомогою зменшувально-пестливого суфікса "y" ), "a maiden", "a female", "a dame", "a lass", "a girl", "Aunt", "a lady", "a gal" (діалектна вимова слова "a girl"), "a witch". Героїнями казок можуть бути чарівні істоти, тому зустрічаються такі позначення для русалок, як “a merrymaid”, “a creature”, “a sea-woman”.
Варто зазначити, що проаналізовані нами казки були написані за часів, коли основою суспільства був патріархальний лад, тому головними героями здебільшого були чоловіки, а жінки або грали другорядну роль, або зовсім не згадувалися у казці.
Тим не менш, різноманітність у засобах апеляції як до чоловіка, так і до жінки однакова. Чоловіки характеризуються словами "a friend" ("друг"), "a chap" ("старина"), "a fellow" ("приятель"), в яких підкреслюється їхня простота та доброзичливе ставлення один до одного. Чоловік постає в негативному образі рідше, ніж у позитивному, але в окремих випадках він представлений в образі пройдисвіта ("a roisterer"), що любить випити, або дурного селянина, якого легко обхитрити (казка "The Mare's Egg").
Жінка зображена у ролі простої селянки, головною турботою якої є сім'я. До молодих дівчат чоловіки часто звертаються ласкаво, використовуючи певні лексеми (a lass, a maid) і додаючи до слів зменшувально-пестливі суфікси (a maidy). Повага до віку та любов оточуючих можуть бути підкреслені зверненням «Aunt» («тітонька»).
Так як у казках відображені реалії певного часу та зафіксовані устрій життя та звичаї, у них постійно підкреслюється важливість такої ціннісної орієнтації, як сім'я. Практично всі персонажі казок, як чоловіки, так і жінки, одружені, у них двоє або троє дітей. Іноді казки розповідають про одиноких стареньких (казка “The Tulip Pixies”) або про жінок, які втратили чоловіків і продовжують дбати про своїх дітей (як у казках “The Lady of Llyn y Fan Fach”, “The Boogies an' the Salt-box”) ). Юнаки також представлені в казках одруженими: якщо спочатку вони живуть з батьками, наприкінці казки вони зустрічають дівчину, з якою згодом одружуються (казка “A Pottle o’ Brains”). Таке, однак, не завжди характерне для молодої дівчини: вона може залишитися сама, навіть зустрівши коханого (казка “Cherry of Zennor”).
У проаналізованих казках неодноразово підкреслюється роль жінок як хранительок вогнища, тому рід занять і здібності, якими вони володіють, зводяться до вміння доглядати сім'ю і господарювати: вони займаються садівництвом, причому підкреслюються їх старання та любов до праці (“She tendered the garden special care” - про літню жінку у казці “The Tulip Pixies”), працюють домогосподарками (казки “Jan Coo”, “Cherry of Tennor”), нянями для дітей господарів (казка “The Sweating Fairies”) або прислуговують у них по дому як покоївка або економка (казки "Cherry of Zennor", "Cap o'Rushes", "The Lancashire Witches"). У казках згадуються особливі магічні здібності, якими володіють відьми. Вони можуть застосовувати їх на благо, допомагати людям порадою або виконувати роль лікаря.
Чоловіки забезпечують свої сім'ї, займаючись, як правило, фермерством (пастухи) або рибальством. Рідше згадуються професії шевця, лісничого, мірошника, священика, лікаря, продавця, кухаря, військового. Професійні здібності чоловіків виявляються в умінні господарювати: їх характеризують як “skillful” і “a wonder with the sheep”.
Героями казок стають чоловіки різного віку, і кожному віковому періоду відповідає певна характеристика: молоді (“young”, “youthful”), дорослі (вказується вік: “thirty years of old”) та літні (“old”; іноді глибока старість наголошується на епітетах "ancient", "out-and-out old"). Юнаки та молоді чоловіки, як правило, мають привабливу зовнішність (“handsome”, “powerful”, “with brilliant and piercing eyes”, “eyes are bright”). Зовнішній вигляд людей похилого віку підкреслює їх мудрість і прожиті роки (“white-haired”, “bald”, “his face was shrunk like a long-kept apple and covered with small wrinkles that ran together like cracks in rock”). Зовнішність чарівних істот (ельфів, гномів) також описана в казках: їх основною характеристикою є маленький зріст (little, tiniest wee specimen of humanity imaginable).
Вік жінок варіюється від юного (young) до похилого (old). Більшість дівчат мають ординарну зовнішність. В описі цих персонажів підкреслюється їхня молодість і сила (“lusty” у значенні “сильний”, “міцний”, “healthy”). У поодиноких випадках дівчина постає в образі красуні (“handsome”, “as sweet as a rose” у казці “Cherry of Zennor”). Справжня краса має лише чарівні істоти: русалки (“fair”, “golden-coloured hair that shines like sunbeams”, “eyes shine like the brightest of stars on a gloomy night”, “the most beautiful creature that mortal ey” , примари (“lovely”, 'pretty”), відьми (“beautiful”). Незважаючи на красу, дівчата видаються чоловікам у сумному образі (“full of woe unutterable”), оскільки нещасливі у шлюбі (казка “Lutey and the Merrymaid”) або були покинуті коханими (казка “The Boggart of Hellen Pot”). Краса, яку мають чарівні істоти, особливо русалки, нерідко стає причиною бід рибалок і селян, які закохуються в них і вирішують або піти за ними (казка “Lutey and the Merrymaid”), або одружитися з ними (казка “The Lady of Llyn y Fan Fach”), проте їхнє життя складається трагічно. При описі літніх жінок акцентується їхній вік і використовуються прикметники з негативною конотацією (dry-boned, ugly-looking).
Основні риси характеру чоловіків відповідають канонічним уявленням суспільства патріархального укладу: вони сміливі і сильні, здатні протистояти негараздам (hedger, bold as a lion, did not fear man nor devil). Чоловіки-селяни наділені позитивними характеристиками: добротою, співчуттям, готовністю допомогти і любов'ю до своєї сім'ї, чесністю (“kind”, “friendly”, “loving”, “tender-hearted”, “didn't like anybody to be in trouble”) , “honest”, “willingly gave aid free to those too poor”, “nursed the twins with great care and tenderness”). Вони протистоять чарівним істотам, які мають негативні характеристики (“sly”, “cunning”) і постійно втручаються в життя простих людей. Селянам протиставляються люди з високим соціальним статусом, і вони найчастіше видаються владними та жорстокими (“cruel and wicked”, “tyrant”, як у казці “The Sunken City of Llyn Bala”), що підкреслює гостроту проблеми соціальної нерівності на той час. Люди похилого віку зображені як суворі, недовірливі люди, чию думку важко змінити (“stern”, “stubborn”, “disbelieving”).
Практично всі чоловіки мають високий інтелект і здатні перехитрити чарівних істот жіночої статі (knowledgeable, wise, as wise as owls, particularly clever). Іноді чоловіки описуються як найрозумніші люди на світі і при цьому опиняються у скрутній ситуації і не можуть розв'язати її. У цьому випадку створюється сатиричний ефект, тому що про них не говорять як про дурних людей, а, навпаки, підкреслюють їхню мудрість та розум (казка "The Mare's Egg"). Молоді люди можуть також характеризуватись як люди несамостійні, що залежать від своїх матерів (“foolish”, “no more fit to look after thysel' than an' unborn babby” у казці “A Pottle o' Brains”).
Молоді дівчата описуються веселими, улюбленими сім'єю та суспільством. У казках підкреслюється їх юність, безтурботність і цікавість (full of frolic and mischief, curious, nice, courageous). Заміжні жінки характеризуються як люблячі і дбайливі матері, що залежать від своїх чоловіків (“good”, “nursed the twins with great care and tenderness”, “did not like to leave her children by themselves in their cradle, even for a minute”). Іноді жіночі персонажі є не смиренними, а сміливими і хитрими жінками. У казці "Mary Who Were Afraid O'Nothing" головна героїня проводить ніч у склепі, зустрічається з примарою і обманює його та господаря будинку, отримавши багатство господарів. Про неї говорять як про сміливу в поселенні (“afraid o' nothin' that's alive nor dead”), хоча чоловік сприймає її як слабку жінку. У той час як молоді дівчата та жінки характеризуються позитивно, літні героїні постають як жінки з поганим характером (“ill-tempered”).
Жіночі персонажі, на відміну від чоловічих, рідко мають високий інтелект. Дівчата зображуються наївними, а жінкам доводиться звертатися за допомогою до мудреця (казка Egg-shell Pottage). Літні жінки та відьми можуть бути наділені мудрістю та знаннями, які вони використовують у особистих цілях, обманюючи чоловіків (казка A Pottle o Brains) або істот, наділених надприродною силою (казка How Oud Polly Gorst Cum Agin).
Оскільки проаналізовані нами казки Британських островів – класичні, вони описують спосіб життя звичайних людей, Що займалися землеробством, розведенням худоби, рибальством і не мали освіти, тому мова героїв своєрідна і відповідає рівню освіти людей, які жили на той час. Мова персонажів властиві скорочення, опущення слів і службових частинок, граматичні помилки. Слід також відзначити особливості у вимові персонажів, зумовлені їх походженням.
Для мовлення чоловіків різного віку характерне використання в мові великої кількостівигуків (“pah”, “ess”, “wall”, “wela”, “wbwb”, “dare me”, “o lorks”, “weel”). У чоловічій мові присутні просторіччя та вульгаризми, які не зустрічаються в жіночій мові (“you ugly brute”, “ye druffen rascal”, “thou cock-eyed raggamaffin”). До фонетичних особливостей чоловічої мови відносяться випадання голосних і приголосних звуків на початку та в кінці слів (“doan ’ ee know ’ tis mortal unlucky”, “what dis here ol’ fellow's got under ’ is arm”, “ ’ er must ’ a bin mistook”) та неправильна вимова закінчення “ing” у дієслівних формах (“there's someone calli n’ ”).
Слід зазначити деякі діалектні особливості мови персонажів казок: для західної частини (діалектна вимова слів (“a mistook”), особливі форми закінчень Participle I, як у реченні “I should be with marrimaids drinkan rum or huntan sharks”), для південно-східної (заміна звуків (наприклад, [ð] переходить у [d] у «did you hear dat»), більш відкрита вимова голосного (як у вигуки “yes” - « yahs»), зникнення назального звуку (наприклад, у “good marnin’ ”)), для центральної частини (особлива вимова займенника «one», зникнення назального звуку (як у словосполученні “ unclickin toad”), особлива вимова вигуку “no” - “ nay”), для східної Англії (закритіший голосний звук у дієслові “to have” (як у “she likes to hev”)), для Йоркшира та Лінкольншира (випадання звуків (наприклад: “as this ma’ es me t’ scrat”)). З цієї точки зору відмінностей у мові чоловіків та жінок не спостерігається. Діалектизми зустрічаються у мові всіх героїв казок.
Однак при порівнянні мови чоловіків і жінок стає помітною наявність більшої кількості мовних помилок у чоловіків, особливо в граматиці: неправильне використання дієслова-зв'язки (“I aim’ t the least bit frightened”, “if them ’ m ready to larn”), неправильна формазайменники (“ us had better let'n bide”), подвійне заперечення (“dere aren’ tno fairisees”, “all de staff in your shop can’ t do me no good”), помилки в умовних реченнях (“I am, if you willdirect me”), невірна форма дієслова (“I havebroke my peel'”). Також мова чоловіків характеризується вживанням еліптичних речень (“Dat so?”). Мова королів і священиків є правильною, у ній відсутні скорочення, опущення, просторічні слова, що часто зустрічаються у промові неосвічених людей (казки “Cherry of Zennor” та “A cure for a Fairy”).
У промові чоловіків використовуються застарілі форми дієслів “to be”, “to have” та займенники “you” (“ef thee art my old woman, thee hast had a narrow escape, I can tell thee, of being left as bad as a widow”), які у жіночої промови не зустрічаються. Для промови людей похилого віку характерні такі синтаксичні особливості, як інверсія. Зазвичай вона використовується у промові королів (“ Soruit. I shall not oppose you”). Тим самим надається урочистість і наголошується на важливості того, що відбувається.
При порівнянні промови чоловіків і жінок відзначається більш часте вживання стилістичних засобів у промови чоловіків: у ній часто зустрічаються порівняння. , овочів, гуки, шпильки і коні, як бригади, що ніби, а епітети ("a whippie Tam") і фразеологізми ("as sure as a gun", "I'm sick as a toad of it", "as bold as brass").
У промові жінок стилістичні засоби практично не зустрічаються. Винятком є мова жінок із високим соціальним статусом, наприклад, принцес (використання порівняння для вираження любові: “I love you as fresh meat loves salt” у казці “Cap o’Rushes”). Жіноча мова відрізняється від чоловічої меншим використанням вигуків, найчастіше зустрічаються у мові літніх жінок (“ess”, “ah”, “aye”, “lor”, “lork”, ‘laws, no”) та відсутністю вульгаризмів. Вимова жінок так само, як і вимова чоловіків, має діалектні особливості, і для нього характерне випадання звуків, голосних і приголосних, на початку слова (“I'll ate ’ um”) та в закінченнях ('They be lulli n’ їх babies to sleep. If the l i’l dears b 'a int a-kissi n’ their babies ’f ore they pick ’n up”). Діалектні особливості вимови зустрічаються у мові дорослих жінок (дзвінкування звуків, особлива вимова займенника «one», заміна звуків, як, наприклад, у “I run vor salt-box and drowed a handvul at un», « noo agin», «so I tuk it”) та у мові більшості літніх жінок (випадання звуку [l] у “she was not the owdest widdy”, особлива вимова займенників та нестандартні форми модальних дієслів (наприклад: “ yew musent bring a light”), дзвоніння приголосних, подовження голосних звуків, особлива форма дієслова у Participle II, як у “what sooart ov a nest-egg I'd getten”).
У жінок, на відміну від чоловіків, граматично правильніша мова, тому помилки зустрічаються рідко: наприклад, невірна форма займенника (“leave вони kegs”), помилки утворенні чудового ступеня прикметника (“the beautifullest lady”), невірна форма допоміжного дієслова (“that don’ t signify”). Подібні помилки більшою мірою притаманні промови людей похилого віку.
Таким чином, у казках Британських островів найбільш поширеним героєм є чоловік-селянин, який займається скотарством, землеробством чи рибальством. Його основне завдання полягає у забезпеченні сім'ї. Періодично він опиняється у скрутній ситуації, але його хоробрість, доброта та сила допомагають йому знайти рішення. Чоловік, на відміну від жінки, представляється розумною, знаючою людиною, тоді як мудрими жінками можуть бути лише літні жінки або чаклунки. Опису зовнішності чоловіків не приділяється багато уваги, тоді як жіноча краса, особливо чарівних істот, завжди відзначається чоловіком, нерідко з використанням стилістичних засобів.
У казках образи персонажів створюються у вигляді опису їх зовнішності, проте з промови персонажів також можна будувати висновки про характер, походження, ступеня освіченості, соціальному статусі і віці героїв. У промови чоловіків частіше зустрічаються просторіччя, граматичні помилки, діалектна вимова. Люди з високим соціальним статусом подібного немає. Мова жінок, порівняно з промовою чоловіків, грамотніша, у ній відсутні вульгаризми, а помилки, переважно, зустрічаються в осіб старшого покоління.
Жінки рідше стають героїнями казок, і образ, що найчастіше зустрічається, - це жінка-селянка, яка виступає в ролі хранительки сімейного вогнища. В описі образу жінки наголошується на її ролі як матері. Діяльність жінки також пов'язана з господарюванням, а поза домом вона зазвичай працює нянею, економкою або покоївкою. Жінки частіше, ніж чоловіки, виявляються містичними істотами, які використовують свої сили на шкоду людям.
Проведене нами дослідження дозволяє дійти невтішного висновку у тому, що у проаналізованих казках простежуються ідеї патріархального способу життя у суспільстві, де чільну роль відводили чоловікові, а жінка перебувала у залежному становищі. Відповідно до уявлень суспільства і створювалися образи чоловіка та жінки у казках Британських островів.
Список літератури:
- Болоньова М.Л. Концепти woman і man у дискурсі казки // Вісник Іркутського державного технічного університету. – 2014. – № 2. – С. 41-48.
- Народні казки Британських островів: збірник/упоряд. Дж. Ріордан. М.: Веселка, 1987. – 368 с.
- Слишкін Г.Г. Гендерна концептосфера сучасного російського анекдоту// Гендер як інтрига пізнання. Альманах. Пілотний випуск. – 2002. – С. 66-72.
