Кількість додаткових занять на доу. Освітня діяльність
Зареєстровано у Мін'юсті РФ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
ПОСТАНОВЛЕННЯ
Про введення в дію Санітарно-епідеміологічних правил та нормативів СанПіН 2.4.1.1249-03
З Федерального закону «Про санітарно-епідеміологічному добробуті населення» від 30 березня 1999 р. № 52-ФЗ (Збори законодавства Російської Федерації, 1999 № 14, ст. 1650) і «Положення про державне санітарно-епідеміологічне нормування», затвердженого Постановою Уряду Російської Федерації від 24 липня 2000 р. № 554 (Збори законодавства Російської Федерації, 2000, № 31, ст. 3295), ухвалюю:
1. Ввести в дію санітарно-епідеміологічні правила та нормативи «Санітарно-епідеміологічні вимоги до влаштування, утримання та організації режиму роботи дошкільних навчальних закладів. СанПіН 2.4.1.1249-03», затверджені Головним державним санітарним лікарем Російської Федерації 25 березня 2003, з 20 червня 2003 року.
Г.ОНІЩЕНКО
Закінчення. Початок №№ 40, 41.
2.12.3. Під час прогулянки з дітьми необхідно проводити ігри та фізичні вправи. Рухливі ігри проводять наприкінці прогулянки перед поверненням дітей до приміщення ДОП.
2.12.4. Загальна тривалість добового сну для дітей дошкільного віку 12 – 12,5 годин, з яких 2,0 – 2,5 відводиться денному сну. Для дітей від 1 року до 1,5 років денний сон організують двічі на першу та другу половину дня загальною тривалістю до 3,5 годин. Оптимальним є організація денного снуна повітрі (веранди). Для дітей віком від 1,5 до 3 років денний сон організують одноразово тривалістю не менше 3 годин. Перед сном не рекомендується проведення рухливих емоційних ігор.
Дітей із важким засинанням та чуйним сном рекомендується укладати першими та піднімати останніми. У різновікових групах старших дітей після сну піднімають раніше. Під час сну дітей присутність вихователя (або його помічника) у спальні є обов'язковою.
2.12.5. Самостійна діяльність дітей 3 - 7 років (ігри, підготовка до занять, особиста гігієна та ін) займає в режимі дня не менше 3 - 4 годин.
2.12.6. Адміністрація ДНЗ несе відповідальність за відповідність програм та технологій навчання та виховання, методів та організації навчально-виховного процесу віковим та психофізіологічним можливостям дітей.
Програми, методики та режими виховання та навчання в частині гігієнічних вимогдопускаються до використання за наявності санітарно-епідеміологічного висновку щодо відповідності їх санітарним правилам.
2.12.7. Для дітей ясельного віку від 1,5 до 3 років планують не більше 10 занять на тиждень (розвиток мовлення, дидактичні ігри, розвиток рухів, музичні та ін) тривалістю не більше 8 – 10 хв. Допускається проводити одне заняття у першу та одне заняття у другу половину дня. У теплу пору року максимальну кількість занять проводять на ділянці під час прогулянки. Недоцільно одночасно проводити заняття з групою понад 5 – 6 дітей.
Максимально допустимий обсяг тижневого освітнього навантаження, включаючи заняття з додаткової освіти, для дітей дошкільного віку становить: у молодшій групі (діти четвертого року життя) – 11 занять, у середній групі (діти п'ятого року життя) – 12, у старшій групі (діти шостого) року життя) – 15, у підготовчій (діти сьомого року життя) – 17 занять*.
При 6-денному навчальному тижні у суботу доцільно проводити лише заняття естетично-оздоровчого циклу, спортивні свята, змагання, збільшити тривалість прогулянки.
Максимально допустима кількість занять у першій половині дня у молодшій та середній групах не перевищує двох, а у старшій та підготовчій трьох. Їхня тривалість для дітей 4-го року життя - не більше 15 хвилин, для дітей 5-го року життя - не більше 20 хвилин, для дітей 6-го року життя - не більше 25 хвилин, а для дітей 7-го року життя - трохи більше 30 хвилин. У середині заняття проводять фізкультхвилинку. Перерви між заняттями – не менше 10 хвилин. Заняття для дітей старшого дошкільного віку можуть проводитись у другій половині дня після денного сну, але не частіше ніж 2 - 3 рази на тиждень. Тривалість цих занять - трохи більше 25 - 30 хвилин. У середині заняття статичного характеру проводять фізкультхвилинку.
При проведенні занять з використанням комп'ютерів, занять з іноземної мови рекомендується ділити на підгрупи.
Заняття з додаткової освіти (студії, гуртки, секції тощо) для дітей дошкільного віку неприпустимо проводити за рахунок часу, відведеного на прогулянку та денний сон. Їх проводять:
Для дітей 4-го року життя - не частіше ніж 1 раз на тиждень тривалістю не більше 15 хвилин;
Для дітей 5-го року життя - не частіше ніж 2 рази на тиждень тривалістю не більше 25 хвилин;
Для дітей 6-го року життя - не частіше ніж 2 рази на тиждень тривалістю не більше 25 хвилин;
Для дітей 7-го року життя не частіше 3 разів на тиждень тривалістю не більше 30 хвилин.
2.12.8. Заняття фізкультурно-оздоровчого та естетичного циклу мають займати не менше 50% загального часу занять.
2.12.9. Заняття, що вимагають підвищеної пізнавальної активності та розумової напруги дітей, слід проводити в першу половину дня та в дні найвищої працездатності дітей (вівторок, середа). Для профілактики втоми дітей рекомендується поєднувати зазначені заняття з фізкультурними, музичними заняттями, ритмікою тощо.
2.12.10. Заняття з використанням комп'ютерів для дітей 5 - 7 років слід проводити не більше одного протягом дня і не частіше за три рази на тиждень у дні найвищої працездатності: у вівторок, у середу і в четвер. Після заняття з дітьми проводять гімнастику для очей. Безперервна тривалість роботи з комп'ютером на ігрових заняттях для дітей 5 років не повинна перевищувати 10 хвилин і для дітей 6 - 7 років - 15 хвилин. Для дітей, які мають хронічну патологію, які часто хворіють (більше 4 разів на рік), після перенесених захворювань протягом 2 тижнів тривалість занять з комп'ютером має бути скорочена для дітей 5 років до 7 хвилин, для дітей 6 років – до 10 хв.
Для зниження втоми комп'ютерних занять необхідно забезпечити гігієнічно раціональну організацію робочого місця: відповідність меблів росту дитини, достатній рівень освітленості. Екран відеомонітора повинен перебувати на рівні очей або трохи нижче, на відстані не ближче 50 см. Дитина, яка носить окуляри, повинна займатися за комп'ютером у них. Неможливо використовувати один комп'ютер для одночасного заняття двох або більше дітей. Заняття дітей із комп'ютером проводять у присутності педагога чи вихователя (методиста).
2.12.11. Домашні завдання вихованцям ДНЗ не ставлять.
2.12.12. Вимоги, викладені у п. п. 2.12.7 – 2.12.11, необхідно виконувати і при організації занять у групах короткочасного перебування дітей.
2.12.13. У різновікових групах тривалість навчальних занять слід диференціювати залежно від віку дитини. З метою дотримання вікових регламентів тривалості занять їх слід починати зі старшими дітьми, поступово підключаючи до дітей молодшого віку.
2.12.14. У середині навчального року (січень – лютий) для вихованців дошкільних груп організують тижневі канікули, під час яких проводять заняття лише естетично-оздоровчого циклу (музичні, спортивні, образотворчі мистецтва).
У дні канікул та у літній період навчальні заняття не проводяться. Рекомендується проводити спортивні та рухливі ігри, спортивні свята, екскурсії та ін., а також збільшувати тривалість прогулянок.
2.12.15. Безперервна тривалість перегляду телепередач та діафільмів у молодшій та середній групах – не більше 20 хв., у старшій та підготовчій – не більше 30 хв. Перегляд телепередач для дітей дошкільного віку допускається не частіше ніж 2 рази на день (у першу та другу половину дня). Екран телевізора повинен бути на рівні очей дитини, що сидить, або трохи нижче. Якщо дитина носить окуляри, під час передачі їх слід обов'язково надіти.
Перегляд телепередач у вечірній час проводять при штучному освітленні груповим верхнім світлом або місцевим джерелом світла (бра або настільна лампа), розміщеним поза увагою дітей. Щоб уникнути відображення сонячних відблисків на екрані в денний час, вікна слід закривати легкими світлими шторами.
2.12.16. Суспільно корисна праця дітей старшої та підготовчої груп проводиться у формі самообслуговування (чергування по їдальні, сервірування столів, допомога у підготовці до занять, догляд за кімнатними рослинами тощо). Його тривалість не повинна бути більшою за 20 хвилин на день.
2.13. Вимоги до організації фізичного виховання
2.13.1. Фізичне виховання дітей має бути спрямоване на покращення стану здоров'я та фізичного розвитку, розширення функціональних можливостей зростаючого організму, формування рухових навичок та рухових якостей.
2.13.2. Раціональний руховий режим, фізичні вправи та заходи, що гартують, слід здійснювати з урахуванням стану здоров'я, віково-статевих можливостей дітей та сезону року.
Організовані форми рухової діяльності повинні включати: ранкову гімнастику, фізкультурні заняття в приміщенні та на повітрі, фізкультурні хвилини, рухливі ігри, спортивні вправи, ритмічну гімнастику, заняття на тренажерах, плавання тощо.
Слід передбачити обсяг рухової активності вихованців 5 – 7 років в організованих формах оздоровчо-виховної діяльності до 6 – 8 годин на тиждень з урахуванням психофізіологічних особливостей дітей, пори року та режиму роботи ДНЗ.
Для реалізації рухової діяльності дітей слід використовувати обладнання та інвентар фізкультурного залу та спортивних майданчиків (додатки 1, 2, 18).
2.13.3. Фізичне виховання дітей першого року життя організують у формі індивідуальних занять, що включають комплекси масажу та гімнастики. Лікар призначає комплекси строго індивідуально з урахуванням віку дитини, її стану здоров'я, фізичного та нервово-психічного розвитку.
Лікарські призначення обов'язково фіксують у медичній карті дитини.
Заняття з дітьми першого року життя проводять з кожною дитиною індивідуально у груповому приміщенні щодня не раніше ніж через 45 хвилин після їди.
Тривалість заняття з кожною дитиною становить 6 – 10 хвилин.
Починаючи з 9 місяців, крім комплексів гімнастики та масажу, з дітьми проводять різноманітні рухливі ігри в індивідуальному порядку. Допускається об'єднання дітей у невеликі групи (по 2 – 3 дитини).
Для індивідуальних занять використовують стіл заввишки 72 - 75 см, шириною 80 см, довжиною 90 - 100 см, покритий тонким шаром вати, обшитою клейонкою; стіл зверху накривається пелюшкою, яка змінюється після кожної дитини.
При необхідності стіл може бути замінений дерев'яним або фанерним щитом, поміщеним упоперек дитячого ліжечка на закріплених піднятих бічних стінках.
2.13.4. З дітьми другого та третього року життя заняття фізичними вправами проводять за підгрупами вихователі 2 – 3 рази на тиждень. Заняття з дітьми другого року життя проводять у груповому приміщенні, з дітьми третього року життя – у груповому приміщенні або у фізкультурному залі.
Таблиця 2.13.1
Наповнюваність груп на заняттях фізкультурою та їх тривалість залежно від віку дітей
2.13.5. Фізкультурні заняття для дошкільнят проводять щонайменше 3 разів на тиждень. Тривалість заняття залежить від віку дітей та становить:
У молодшій групі – 15 хв.,
У середній групі – 20 хв.,
У старшій групі – 25 хв.,
У підготовчій групі – 30 хв.
Одне з трьох фізкультурних занять для дітей 5 – 7 років слід цілий рік проводити на відкритому повітрі. Його проводять лише за відсутності у дітей медичних протипоказань та наявності у дітей спортивного одягу, що відповідає погодним умовам.
Заняття на відкритому повітрі організовують із урахуванням місцевих кліматичних особливостей. У середній смузі заняття проводять при повітрі до -15 град. З у безвітряну погоду.
У дощові, вітряні та морозні дні фізкультурні заняття проводять у залі.
У теплу пору року за сприятливих метеорологічних умов максимальну кількість занять фізкультурою проводять на відкритому повітрі.
2.13.6. Оцінку ефективності фізкультурного заняття для дошкільнят проводять за показником моторної щільності та середнього рівня частоти серцевих скорочень (ЧСС) у дітей.
Моторна щільність заняття у залі (ставлення часу заняття, витраченого дитиною руху, до загальної тривалості заняття, виражене у відсотках) має становити щонайменше 70%; на повітрі – не менше 80%.
Для забезпечення тренувального ефекту на заняттях у залі середній рівень ЧСС у дітей 3 – 4 років становить 130 – 140 уд./хв., на повітрі – 140 – 160 уд./хв.; у дітей 5 – 7 років – у залі 140 – 150 уд./хв.; на повітрі – 150 – 160 уд./хв.
2.13.7. Оцінка ефективності фізичного виховання здійснюється на основі динаміки стану здоров'я дітей, розвитку рухових якостей та навичок на кожному році життя.
Тестування фізичної підготовленості дошкільнят проводить вихователь з фізичної культурина початку навчального року (вересень – жовтень) та наприкінці його (квітень – травень) і контролює методист (старший вихователь) ДНЗ. Оцінку рівня фізичної підготовленості медична сестра вносить у «Медичну карту».
Дозвіл для проведення тестування фізичної підготовленості дітей дає медперсонал ДНЗ.
2.13.8. Загартовування дітей включає систему заходів:
Елементи загартовування в повсякденному житті: умивання прохолодною водою, широка аерація приміщень, правильно організована прогулянка, фізичні вправи, що проводяться у легкому спортивному одязі у приміщенні та на відкритому повітрі;
Спеціальні заходи: водні, повітряні та сонячні.
2.13.9. Для загартовування дітей основні природні фактори (сонце, повітря та вода) використовують диференційовано залежно від віку дітей, стану їх здоров'я, з урахуванням підготовленості персоналу та матеріальної бази ДНЗ, із суворим дотриманням методичних рекомендацій.
Загартовувальні заходи змінюють за силою та тривалістю залежно від сезону року, температури повітря в групових приміщеннях, епідеміологічної обстановки.
2.13.10. Для проведення загартовувальних заходів у кожному груповому осередку необхідно мати:
Марковані легені поліетиленові баки (2 шт.);
Ківш на 0,5 л води для контрастних обливань;
Глечі або лійки на 2 - 2,5 л води для загальних обливань;
Таз поліетиленовий, глибокий із двома ручками для місцевого загартовування (топтання в тазу);
Індивідуальні марковані рушники;
Дерев'яні містки;
Махрові рукавички для сухого та вологого обтирання (після кожного обтирання рукавички кип'ятять, висушують та зберігають у закритій тарі);
Простирадла, покривала - для масажних килимків.
2.13.11. Для організації плавання дітей у басейні необхідно передбачити раціональний набір обладнання та інвентарю (додаток 20).
2.13.12. У холодну пору року заняття в басейні бажано проводити після прогулянки. Під час проведення занять у басейні перед прогулянкою для попередження переохолодження дітей необхідно передбачити проміжок часу між ними не менше ніж 50 хвилин.
Температура води у басейні – +30 град. +/- 1 град. З, температура повітря у залі з ванною - +29 град. +/- 1 град. З, у роздягальні з душовою +25 - +26 град. З.
Перед початком та після занять у басейні організують миття дітей під душем.
Для профілактики переохолодження дітей заняття в басейні не слід закінчувати холодовим навантаженням (холодний душ, пропливання під холодним струменем, топтання у ванні з холодною водою).
2.13.13. Тривалість заняття в басейні в залежності від віку дітей складає:
У молодшій групі – 15 – 20 хв.,
У середній - 20 - 25 хв.,
У старшій – – 25 – 30 хв.,
У підготовчій – 25 – 30 хв.
2.13.14. При використанні сауни з метою загартовування та оздоровлення дітей необхідно дотримуватися таких вимог:
Площа термокамери має бути не менше 9,0 м2;
У термокамері слід підтримувати температуру повітря не більше 60 - 70 град. З, при відносній вологості - 15 - 20%;
Під час проведення процедур необхідно уникати прямої дії теплового потоку від калориферу на дітей;
Калорифери встановлюють у спеціальному заглибленні та обов'язково використовують дерев'яні загородки для часткового огородження теплового потоку;
При розміщенні термокамери в приміщенні басейну необхідно передбачити тамбур площею не менше 6 м2, щоб унеможливити вплив вологого режиму басейну на температурно-вологісний режим термокамери;
Тривалість першого відвідування дитиною сауни має перевищувати понад 3 хв.;
Після перебування в сауні дитині слід забезпечити відпочинок у спеціальній кімнаті та питво (чай, соки, мінеральна вода).
Присутність медичного персоналу під час проведення занять у басейні та прийомі дітьми процедур у сауні обов'язково.
2.13.15. Діти можуть відвідувати басейн та сауну лише за наявності дозволу лікаря-педіатра.
2.13.16. Оздоровча робота з дітьми у літній період є складовоюсистеми лікувально-профілактичних заходів
Для досягнення оздоровчого ефекту у літній період у режимі дня передбачається максимальне перебування дітей на відкритому повітрі, що відповідає віку тривалість сну та інших видів відпочинку.
Двигуна активність в організованих формах діяльності повинна становити не менше ніж 50% всього обсягу добової рухової активності, а під час прогулянок за територію ДНЗ – 35 – 40%.
Для досягнення достатнього обсягу рухової активності дітей необхідно використовувати всі організовані форми занять фізичними вправами з широким включенням рухливих ігор, спортивних вправ з елементами змагань, а також пішохідні прогулянки, екскурсії, прогулянки за маршрутом (найпростіший туризм).
2.13.17. Вся робота з фізичного виховання проводиться з урахуванням стану здоров'я дітей та здійснюється вихователем з фізкультури та вихователями груп при регулярному контролі з боку медичних працівників, методиста (старшого вихователя) та завідувача ДНЗ.
2.13.18. Медичний та педагогічний контрольза організацією фізичного виховання дошкільнят включає:
Динамічні спостереження за станом здоров'я та фізичним розвиткомдітей, фізичної підготовленості, функціональних можливостей дитячого організму;
Медико-педагогічні спостереження за організацією рухового режиму, методикою проведення різних форм занять фізичними вправами та їх впливом на організм дитини, контроль за здійсненням системи загартовування;
Контроль за санітарно-гігієнічним станом місць проведення занять (приміщення, ділянку), фізкультурного обладнання, одягу та взуття дітей;
Гігієнічне навчання та виховання з питань фізичного виховання дошкільнят, формування мотивації до регулярних занять фізкультурою;
Профілактику травматизму.
2.14. Вимоги до прийому дітей до дошкільних закладів освіти
2.14.1. Перед надходженням дитини до ДНЗ, у тому числі й у групи короткочасного перебування, до ЛПУ проводять профілактичний огляд дитини відповідно до чинних нормативних документів.
2.14.2. При надходженні дитини на ДНЗ лікар збирає в батьків додаткові відомості про особливості розвитку та поведінки дитини; дає оцінку стану здоров'я, фізичного, нервово-психічного розвитку, які вносить у медичну карту дитини та доводить до відома вихователів груп.
Лікар спостерігає за дитиною в період адаптації та дає індивідуальні рекомендації щодо режиму дня, харчування та оздоровчих заходів.
2.14.3. Щоденний ранковий прийом дошкільнят до закладу проводять вихователі, які опитують батьків про стан здоров'я дітей. Медична сестраза показаннями оглядає зів, шкіру та вимірює температуру тіла дитини. Прийом дітей до ясельних груп здійснюється особою, яка має медичну освіту. Щодня оглядається зів, шкірні покриви, проводиться вимірювання температури. Виявлені при ранковому фільтрі хворі та діти з підозрою на захворювання у ДНЗ не приймаються; хворі, виявлені протягом дня, ізолюються. Залежно від стану, дитина залишається в ізоляторі до приходу батьків або госпіталізується.
2.14.4. Один раз на тиждень медичні працівники проводять огляд дітей на педикульоз. Результати огляду заносять у спеціальний журнал. У разі виявлення дітей, уражених педикульозом, їх відправляють додому (для санації).
2.14.5. Після перенесеного захворювання, а також відсутності більше 3 днів дітей приймають у ДНЗ лише за наявності довідки дільничного лікаря-педіатра із зазначенням діагнозу, тривалості захворювання, проведеного лікування, відомостей про відсутність контакту з інфекційними хворими, а також рекомендацій щодо індивідуального режиму дитини-реконвалесцента на перші 10 – 14 днів.
2.14.6. При переведенні дитини з одного ДНЗ до іншого лікаря закладу, яку він відвідував, або дільничний педіатр складає виписку з медичної картки дитини.
2.15. Вимоги до проходження профілактичних медичних оглядів та особистої гігієни персоналу
2.15.1. Усі працівники ДНЗ проходять медичні оглядита обстеження в установленому порядку, професійну гігієнічну підготовку та атестацію в установленому порядку.
Кожен працівник ДНЗ повинен мати особисту медичну книжку, куди вносять результати медичних обстежень та лабораторних досліджень, відомості про щеплення, перенесені інфекційні захворювання, відомості про проходження гігієнічної підготовки та атестації.
Працівники, які ухиляються від медоглядів, професійної та гігієнічної підготовки, які не мають особистої медичної книжки встановленого зразка з результатами медоглядів та професійної гігієнічної підготовки, до роботи не допускаються.
За відсутності відомостей про профілактичних щепленняхособи, які надходять до ДНЗ, мають бути щеплені відповідно до національного календаря профілактичних щеплень.
2.15.2. Персонал ДОП повинен дотримуватися правил особистої гігієни: приходити на роботу в чистому одязі та взутті; залишати верхній одяг, головний убір та особисті речі в індивідуальній шафі для одягу; коротко стригти нігті.
Перед початком роботи необхідно ретельно вимити руки, одягнути чистий халат або інший спеціальний костюм, мати змінне взуття; акуратно підібрати волосся. У технічного персоналу додатково має бути фартух та косинка для роздачі їжі, фартух для миття посуду та спеціальний (темний) халат для прибирання приміщень.
Перед входом у туалетну кімнату слід знімати халат та після виходу ретельно вимити руки з милом; користуватись дитячим туалетом персоналу забороняється.
Перед виходом із ДОП персонал прибирає халат у шафу для спецодягу.
2.15.3. Усі працівники харчоблоку щодня оглядаються медсестрою на наявність порізів, садна, гнійничкових захворювань на шкірних покровах та опитуються на наявність катаральних явищ верхніх дихальних шляхів з оглядом зіва, з відміткою в журналі встановленого зразка.
Персонал харчоблоку не повинен під час роботи носити кільця, сережки, заколювати спецодяг шпильками, приймати їжу та курити на робочому місці.
Для персоналу ДОП слід передбачити не менше 3 комплектів санітарного одягу.
2.15.4. Не допускають або негайно усувають від роботи хворих або за підозри на інфекційні захворювання працівників.
2.16. Основні заходи, що проводяться медичним персоналом
2.16.1. Медичні працівники ДНЗ проводять:
Медичні огляди дітей під час вступу до установ з метою виявлення хворих, у т.ч. на педикульоз;
Систематичне спостереження за станом здоров'я вихованців, що особливо мають відхилення у стані здоров'я;
Роботу з організації профілактичних оглядів вихованців та проведення профілактичних щеплень;
розподіл дітей на медичні групи для занять фізичним вихованням;
Інформування керівників установи, вихователів, методистів з фізичного виховання про стан здоров'я дітей, рекомендований режим для дітей з відхиленнями у стані здоров'я;
Щоденний амбулаторний прийом із метою надання медичної допомоги(за потреби), виявлення хворих дітей, своєчасну їх ізоляцію, надання першої медичної допомоги при виникненні нещасних випадків;
Систематичний контроль за санітарним станом та утриманням території та всіх приміщень, дотриманням правил особистої гігієни вихованцями та персоналом;
Організацію та проведення санітарно-протиепідемічних заходів;
Роботу з формування здорового образужиття з персоналом та дітьми, організацію «днів здоров'я», ігор, вікторин на медичну тему;
Медичний контроль за організацією фізичного виховання, станом та утриманням місць занять фізичною культурою, спостереження за правильним проведенням заходів із фізичної культури залежно від статі, віку та стану здоров'я;
Контроль за харчоблоком та харчуванням дітей;
Ведення медичної документації.
2.17. Вимоги до дотримання санітарних правил
2.17.1. Керівник установи забезпечує:
Наявність в установі цих санітарних правил та норм та доведення їх утримання до працівників установи;
Виконання вимог санітарних правил та норм усіма співробітниками установи;
Організацію виробничого та лабораторного контролю;
Необхідні умови для дотримання санітарних правил та норм;
Прийом на роботу осіб, які мають допуск за станом здоров'я, які пройшли професійну гігієнічну підготовку та атестацію;
Наявність особистих медичних книжок кожного працівника;
Своєчасне проходження періодичних медичних обстежень усіма працівниками ДНЗ;
Організацію курсової гігієнічної підготовки та перепідготовки за програмою гігієнічного навчанняне рідше 1 разу на 2 роки;
Виконання постанов, розпоряджень центрів держсанепіднагляду;
Умови праці працівників відповідно до чинного законодавства, санітарними правиламита гігієнічними нормативами;
Виправлену роботу технологічного, холодильного та іншого обладнання установи;
Проведення за необхідності заходів щодо дезінфекції, дезінсекції та дератизації;
Наявність аптечок для надання першої медичної допомоги та їх своєчасне поповнення;
Організацію санітарно-гігієнічної роботи з персоналом шляхом проведення семінарів, бесід, лекцій.
2.17.2. Медичний персонал ДНЗ здійснює повсякденний контроль за дотриманням вимог санітарних правил.
2.17.3. За порушення санітарного законодавства керівник ДОП несе відповідальність у порядку, встановленому Федеральним законом«Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення» № 52-ФЗ від 30.03.99.
* Сумарна інформація про грип, гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, ентеробіоз щомісяця передається в центри держсанепіднагляду.
Про особливості організації педагогічного процесу, режиму дня, тривалості прогулянки, сну та неспання
у МБДОУ « Дитячий садок№ 32»
у 2013-2014 навчальному році
Відповідно до вимог СанПіН 2.4.1.3049 -13 від 15.05.2013 р. №26
1. Тривалість безперервного неспання, сну, прогулянки під час перебування дітей у ДНЗ:
1.1. Безперервне неспання для дітей(СанПіН п.11.4):
3-7 років – 5,5-6 годин
до 3 років - відповідно до медичних рекомендацій
1.2. Тривалість прогулянки(СанПіН п.11.5):
Складає 3-4 години. Тривалість прогулянки визначається дошкільною освітньою організацією, залежно від кліматичних умов.
Прогулянку організують 2 рази на день: у першу половину – до обіду та у другу половину дня – після денного сну або перед відходом дітей додому
1.3. Тривалість денного сну(СанПіН п.12.7):
Ранній вік – не менше 3 годин
Молодший вік – 2,5 години
Середній вік – 2,5 години
Старший вік (5-7 років) – 2 години
відповідно до режиму дня ДОП.
1.4. У літній період тривалість денного сну становить:
Ранній вік – 3,5 години
Молодший вік – 3 години
Середній вік – 3 години
Старший вік (5-7 років) – 2,5 години
відповідно до режиму дня ДОП.
2. Тривалість, максимально допустимий обсяг та особливості організації безпосередньо освітньої діяльності.
2.1. Тривалість безперервної НОД, максимально допустимий обсяг:
Ранній вік – не більше 10 хв. – 1,5 години на тиждень, допускається здійснювати освітню діяльність у першу та другу половину дня.
Молодша група – не більше 15 хв. - 2 години 45 хвилин на тиждень. У першій половині дня – 30 хвилин.
Середня група – трохи більше 20 хв. - 4 години на тиждень. У першій половині дня – 40 хвилин.
Старша група– не більше 25 хв. – 6 годин на тиждень. У першій половині дня – 45 хвилин.
Підготовча група– не більше 30 хв. – 8 годин 30 хвилин на тиждень. У першій половині дня – 1 година 30 хвилин.
2.2. Особливості організації НОД(СанПіН п.12.09-12.19):
У групах раннього віку допускається здійснювати НОД у першу та другу половину дня.
НОД із дітьми старшого дошкільного віку 2-3 рази на тиждень може здійснюватися у 2-у половину дня.
У середині часу, відведеного на НОД, проводити фізкультхвилинку.
Перерви між періодами НОД – не менше 10 хвилин.
НОД фізкультурно-оздоровчого та естетичного циклу має займати не менше 50% загального часу, відведеного на НОД.
НОД, що вимагає підвищеної пізнавальної активності та розумової напруги проводити у першу половину дня та в дні найвищої працездатності дітей (вівторок, середа). Для профілактики втоми рекомендується поєднувати їх з освітньою діяльністю, спрямованої на фізичний та художньо-естетичний розвиток дітей.
фізкультурних занять.
Склала інструктор з фіз. розвитку
Аршикова Наталія Володимирівна
I кваліфікаційної категорії
МБДОУ «ДСКВ№102»
Братськ 2015
Пам'ятка для проведення
фізкультурних занять.
1. У всіх групах фізкультурні заняття проводяться3 рази в неділю.
2. Тривалість заняття:
Молодша група
15-20 хв.
Середня група
20-25 хв.
Старша група
25-30 хв.
Підготовча група
30-35 хв.
3. Тривалість кожної частини за хвилини:
Вступна
Основна
Висновок.
Молодша група
2-3
10-15
Середня група
3-4
12-15
3-4
Старша група
5-6
20-25
5-6
Підготовча група
6-7
25-30
6-7
4. Кількість вправ та дозування:
Вправи
Дозування
Молодша група
4-5
4-5
Середня група
5-6
5-6
Старша група
6-7
6-8
Підготовча група
7-8
8-10
5. Дихання. При розширеній грудної клітки- Вдих, при звуженні - видих.
Наприклад, «присідання» присіли – видих, встали – вдих;
Нахил уперед – видих, випрямлення – вдих;
Поворот убік – видих, і.п. - Вдих;
Піднімання рук нагору – вдих, і.п. - видих.
6. Вихідні положення для вправ на плечовий пояс та ноги краще брати
Молодша група
«Ноги вузькою доріжкою»
Середня група
«Ноги разом»
Старша група
«Ноги разом», Основна стійка,
Підготовча група
7. Вихідні положення для вправ на тулуб (м'язи спини, живота)
Молодша група
Ноги на ширину (широкою доріжкою) ступні,
Ноги на ширині плечей,
Ноги ширші за плечі,
Середня група
Старша група
Підготовча група
8. Паузи можна робити, але не в кожній вправі.
У вправах на плечовий пояс та руки можна їх не робити. Вони більш необхідні у вправах на м'язи тулуба та стрибках. Стрибки даються з активною паузою (ходьбою). Паузи даються з положення сидячи та лежачи.
9. Дозування бігу
Молодша група
10-15 сік.
Середня група
15-20 сік.
Старша група
25-30 сек.
Підготовча група
35-40 сік.
10. Дозування стрибків
Молодша група
6-8
Середня група
6-8 разів, повторити по 2 рази
Старша група
8-10 разів, повторити по 3 рази
Підготовча група
11. Кількість ОД
Молодша група
2-3, з них 1 у п/і
Середня група
Старша група
3-4, з них 1 у п/і
Підготовча група
12. Кількість п/і, якщо заняття змішаного типу.
1 гра великої рухливості в основній частині,
1 гра у заключній частині (малій рухливості).
13. Розташування вправ у комплексі.
Якщо 4 вправи
З різних положень сидячи, стоячи, лежачи
Якщо 4 упр.
Якщо 5 упр.
Молодша,
Середня група
1. Для м'язів плечового пояса,
2. Для прямих та бічних м'язів тулуба
3. для бічних м'язів тулуба
4. Для ніг.
1. Для м'язів плечового пояса,
2. Для прямих м'язів тулуба,
3. Для бічних м'язів тулуба
4. Для ніг.
1. Для м'язів плечового пояса,
2. Для м'язів плечового пояса.
3. Для тулуба (нахили),
4. Для тулуба (повороти),
5. Для ніг,
Якщо 6 вправ
Старша,
Підготує. група
1. Для м'язів плечового пояса,
2. Для м'язів плечового пояса,
3. Для м'язів тулуба (нахили),
4. Для м'язів тулуба (повороти)
5. Для м'язів тулуба
6. Для м'язів ніг.
14. Пояснення вправ.
Нове показати 3 рази, 1 – пояснити, 2 – з поясненням, 3 – без пояснення.
Нових треба брати 1-2 вправи, спочатку назвати вправу (якщо конкретної назви немає, то пояснити, що робитимуть).
Наприклад, на раз – повертаюсь до вікна, праворуч, ноги з місця не зрушую – видих.
На два – випрямляюсь вдих. Після пояснення перевірити в.п. та дати команду на виконання.
Знайомі вправи не треба пояснювати та показувати, треба назвати його, назвати і.п., за необхідності зробити вказівку на якісне виконання. Наприклад, «не забуваємо тримати спину прямо!». Перевірити в.п. та дати команду на виконання.
Виняток молодші групи . Після назви вправи, інструктор пропонує прийняти І.П. і дати команду на його виконання, пояснюючи його під час дії.
Показ вправ –дзеркальний. Інструктор може виконувати вправи з дітьми до паузи, а при повторі діти в середній, старшій та підготовчій групах виконують без нього. У старших та підготовчих групах іноді можна пояснити нову вправу без показу, залучаючи до показу дітей.
15. У вступній та заключній частині види ходьби брати:
Способи ходьби
Дозування їх
Молодша група
2-3
6-8 кроків по 2 рази
Середня група
Старша група
3-4
6-8 кроків по 3 рази
Підготовча група
16. Вказівки до підбору та пояснення ОД. 1 нове.
Послідовність їх проведення, якщо їх 2,3,4.
Нове, 2, 3 – знайомі.
Якщо нових немає, 1,2 – вимагають точності виконання, але малої фіз. навантаження.
17. Способи організації
1. Фронтальний. Використовується у всіх групах, якщо ОД знайомі.
2. Груповий. Використовується лише у старших та підготовчих групах.
3. Змінний та потоковий. У всіх групах як нові, так і знайомі ОД.
18. Рухливі ігри можна як нові, так і знайомі.
19. Оцінка дається у процесі виконання вправ, ОД. Наприкінці оцінка спрямовано аналіз виконання вправ дітей, відзначаються успіхи у засвоєнні, дається рекомендації по индив. роботи з дітьми У підготує. групі вводиться самооцінка та оцінка товаришів.
20. У молодших групахкоманд немає .
21. Виконання вправпід рахунок вводиться з середньої групи , коли вправа добре розучена. Термін, вихідне становище вводиться зі старших груп.
22. Прийоми, що використовуються інструктором під час проведення фіз. занять.
Показ та пояснення,
Показ дитини
Вказівки,
Нагадування,
Зорові та звукові орієнтири,
Допомога вихователя,
Оцінка,
Імітація,
Наочність.
