Головна > Диспансеризація > Особиста та суспільна гігієна - фізична культура. Медицина: Особиста та громадська гігієна

Особиста та суспільна гігієна - фізична культура. Медицина: Особиста та громадська гігієна

Особиста та громадська гігієна- це правила, яких повинні дотримуватися люди при догляді за своїм тілом і спілкуванні один з одним на роботі (в школі), в громадських місцях.

Особиста і громадська гігієна включає виконання багатьох гігієнічних правил, вимог і норм, спрямованих на збереження здоров'я, працездатності, довголіття, профілактику інфекційних і неінфекційних захворювань, відмова від шкідливих звичок, що руйнують здоров'я. Особистої гігієни необхідно дотримуватися завжди і скрізь: у побуті, на виробництві, на відпочинку.

Особливо вона важлива для тих, хто займається фізкультурою та спортом. Адже спортсмен виконує великий обсяг фізичних вправ. А щоб фізичні вправи і зовнішні умови їх виконання сприятливо впливали на організм фізкультурника гігієна занять фізичними вправами має велике значення.

Основними складовими гігієни є дотримання правильного режиму дня, догляду за своїм тілом (догляд за шкірою, за зубами, за волоссям), гігієна одягу та взуття, спортивного інвентарю, допоміжні гігієнічні засоби, загартовування організму та дотримання заходів, що захищають від різних захворювань.

У режимі дня враховується як розпорядок дня (підйом, зарядка, туалет тощо.), а й увесь складний процес тренування, навчання, відпочинку.

Людині, яка займається фізичними вправами, необхідно спати за добу 8-9 годин. Сон – це гальмування клітин головного мозку, затримка їхньої діяльності. Під час сну спостерігається зниження функцій організму, уповільнюється дихання, зменшується ЧСС, знижується інтенсивність обміну речовин - настає відпочинок всього організму. Сон має важливе значення для підтримки здоров'я, працездатності та життя людини. Лягати і вставати потрібно одночасно.

Гігієна тіла сприяє стабільній життєдіяльності організму, покращенню обміну речовин, травленню, кровообігу, розвитку фізичних та розумових здібностей людини.

Догляд за шкірою має велике значення для збереження здоров'я. Від стану шкірного покриву залежить здоров'я людини, її працездатність, опірність до різних хвороб.

Забрудненість шкіри, шкірні захворювання послаблюють її діяльність, що негативно впливає на здоров'я людини.

Шкіра - як орган дотику, вона захищає тіло від зовнішніх шкідливих впливів і грає велику роль теплорегуляції організму, у процесі дихання.

Для правильного виконання шкірою перерахованих функцій необхідно утримувати її в чистоті і добре її доглядати: регулярно мити тіло гарячою водою з милом, щодня обтирати його прохолодною водою з подальшим розтиранням шкіри волохатим рушником.

Особу, шию, руки слід мити не рідше двох разів на день – вранці та ввечері. Вранці краще вмиватися холодною водою, вона надає бадьорості, створює гарний настрій, а також сприяє гартуванню. Корисно щодня робити масаж голови спеціальною щіткою. Такий масаж одночасно посилює приплив крові до коріння волосся, що зміцнює його та покращує харчування.

Особливо ретельним повинен бути догляд за шкірою під час занять різними видами боротьби та боксом, що вимагають безпосереднього дотику напівоголених спортсменів.

Основа догляду за тілом – щоденне умивання водою з милом та душ (особливо після інтенсивних тренувань). Раз на тиждень слід митися з милом та мочалкою, а ще краще відвідувати лазню чи сауну. Це з розслабленням м'язів, оскільки у процесі тренувань вони перебувають під впливом великих навантажень, і може бути закрепощены чи «забиті». Сауна та лазня сприяє видаленню зі шкіри мікробів та поту, а також очищенню пір: шкіра очищається, покращується шкірне дихання.

Під час миття шкіру розтирають і злегка масажують - це покращує кровопостачання.

Після миття обов'язкова зміна білизни.

Важливий момент у гігієні тіла – догляд за порожниною рота. Щоб зберегти красиві та здорові зуби, потрібно дотримуватись наступних рекомендацій: раціонально харчуватися; відвідування стоматолога зробити регулярними; своєчасно лікувати зуби; чистити їх 2 десь у день протягом 2-4 хв; полоскати рот після їди; користуватися зубочистками та спеціальними нитками - флосами; Іноді робити масаж ясен (вимитими вказівним і великим пальцями) протягом 3-хв; вживати в їжу сирі овочі, фрукти, сухарі та сушіння.

Також ретельного догляду вимагає волосся, яке при інтенсивних тренуваннях забруднюється швидше, ніж зазвичай.

Щотижня мити їх із шампунем або в мильній піні;

Декілька разів на день розчісувати волосся рідким гребенем;

Щодня робити масаж голови спеціальною масажною щіткою;

Не торкатися волосся без особливої необхідності.

Регулярного догляду вимагають ноги. Мозолі, що з'явилися, можуть бути зірвані під час тренувань, нерідко вони ускладнюються тріщинами або запалюються. Для профілактики цих ускладнень слід стежити, щоб руки перед початком тренування були чистими. Після закінчення занять треба ретельно вимити їх теплою водою з милом, насухо витерти і змастити живильним кремом або гліцерином. Один раз на місяць необхідно прати пемзою поверхневі шари мозолів або зрізати після гарячої місцевої ванни.

Для більш радикальної боротьби з мозолями рук рекомендується застосовувати 3-відсоткову саліцилову мазь, яку наносять тонким шаром на поверхню мозолі на одну-дві години. Потім її видаляють ватним тампоном чи марлевою серветкою, а руки насухо витирають. Вживати мазь досить раз на тиждень.

Ретельного догляду вимагають нігті, необхідно їх стрич, т.к. під час занять фізичними вправами можуть зламатися. А також під довгими нігтями накопичується бруд, у якому можуть бути різні мікроби.

Серйозної уваги потребує профілактика підвищеної пітливості. Вона нерідко виникає через порушення діяльності нервової системи та вимагає зміцнення загального стану організму шляхом загартовування та дотримання правильного режиму життя.

У шкірі містяться потові та сальні залози. Протягом тижня сальні залози виділяють 100-300 г сала, а потові – від 3,5 до 7 г поту. Ці виділення змішуються з мікробами та пилом і забивають пори шкіри. В результаті виникають різні захворювання шкіри. Тому важливо дотримуватися певних гігієнічних норм, особливо при систематичних заняттях фізичними вправами.

Пітливість стоп сприяє утворенню болючих тріщин. Для боротьби з пітливістю необхідні щоденні обмивання ніг на ніч прохолодною водою та протирання 1-2 рази на тиждень 5-10-процентним розчином формаліну. При підвищеній пітливості рук або інших ділянок тіла рекомендується обмивати водою з милом, обтирати одеколоном.

Необхідно звернути увагу на профілактику грибкових захворювань, особливо для плавання. З грибкових захворювань найбільш поширена епідермофітія, особливо міжпальцева. Початкові стадії цієї хвороби часто непомітні, виражаються у відторгненні поверхневого рогового шару шкіри у глибині міжпальцевих складок, зазвичай між третім, четвертим та п'ятим пальцями. Через деякий час відчувається свербіж, біль, почервоніння. Надалі можуть з'являтися тріщини, утворюватися мокнучі бульбашки, уражатися нігті.

Особиста профілактика епідермофітії зводиться до ретельного догляду за шкірою стоп. Після душу чи купання необхідно добре осушити шкіру, ретельно витерти міжпальцеві проміжки. У приміщеннях басейну, душових не слід ходити босоніж; не рекомендується систематичне носіння гумового взуття.

http://monax.ru/order/ - реферати на замовлення (більше 1000 авторів у 260 містах СНД).

Цей реферат зроблено на замовлення: http://mreferat.tora.ruавтор роботи: E-mail: [email protected]

Менделєївська середня школа №2

Реферат

з Біології

на тему:

Виконала: учениця 9-б класу

середньої школи №2

м. Менделєєвська

Галєєвої Айгуль

м. Менделєєвськ 2002

План

ВСТУП 3
ОСОБИСТА ТА ГРОМАДСЬКА ГІГІЄНА 4

Особиста гігієна. 4
Раціональний режим дня та обсяг рухової активності 4
Догляд за тілом та порожниною рота 6
Раціональне харчування 7
Гігієна одягу та взуття 10

ЛІТЕРАТУРА 14

ВСТУП

Основами збереження здоров'я людини є особиста та громадська гігієна та, безсумнівно, лікарський контроль.

Гігієна- медична наука, що вивчає вплив довкілляздоров'я людини. Метою гігієни є профілактика захворювань, забезпечення оптимальних умов життєдіяльності організму, збереження здоров'я та продовження життя людини, забезпечення його високої працездатності.

Як наука про здоров'я гігієна знаходить всі можливості для свого розвитку в багатьох країнах, у тому числі й у Росії. І це зрозуміло, так як наша держава бере на себе турботу про охорону і постійне поліпшення здоров'я всього населення.

Суспільна гігієна нерозривно пов'язана з особистою. Виконання вимог особистої гігієни має не тільки індивідуальне значення.

ОСОБИСТА ТА ГРОМАДСЬКА ГІГІЄНА

Особиста гігієна.

Особиста гігієна включає загальні гігієнічні правила: правильне чергування розумової та фізичної праці, заняття фізкультурою, регулярні прийоми повноцінної їжі, чергування праці та активного відпочинку, повноцінний сон. До особистої гігієни відносяться гігієнічні вимогидо догляду за тілом і порожниною рота, відмова від шкідливих звичок, що руйнують здоров'я і тренованість.

Велике значення для здоров'я має гігієна занять фізичними вправами, спрямована на те, щоб фізичні вправи та зовнішні умови їх виконання надавали сприятливий вплив на організм фізкультурника, спортсмена.

Багато гігієнічні положення, норми і правила широко використовуються в практиці фізичного виховання, в тому числі і в системі професійно-технічної освіти.

Зрештою гігієнічні заходи та заняття фізичною культурою переслідують загальні цілі: зміцнення здоров'я, підвищення загартованості, розумової та фізичної працездатності, підвищення готовності учнів до високопродуктивної праці та захисту Батьківщини.

Раціональний режим дня та обсяг рухової активності

Основою збереження здоров'я людини є раціональний режим дня: правильне чергування праці та активного відпочинку, регулярний прийом їжі, певний час підйому та відходу до сну, виконання низки гігієнічних заходів.

При правильному режимі виробляється злагоджений ритм діяльності, в організмі формується динамічний стереотип нервових процесів, який визначається як урівноважена система умовних рефлексів. Відсутність постійного режиму або часте зміна стереотипу, що склався, погіршує працездатність і негативно позначається на здоров'ї.

Раціональний розпорядок дня дає можливість краще планувати свій час, привчає учнів до свідомої дисципліни.

Функціональна активність організму людини ритмічно змінюється. Ритми функціонування організму, що дістали назву біологічних, мають різні періоди. Основним ритмом є добовий. Вночі знижуються показники обмінних процесів, серцево-судинної та дихальної систем, температура тіла. Вдень збільшуються інтенсивність обміну речовин, рухова активність і пов'язана з ними робота серця та дихання. При цьому протягом дня працездатність також ритмічно змінюється: поступово підвищуючись в ранковий час, вона досягає високого рівняо 10-13 год, та був знижується до 14 год. Після цього починається друга хвиля підвищення працездатності, яка після 20 год поступово знижується.

Найкращий час для занять з фізичного виховання – з 10 до 13 год та з 16 до 20 год.

Велике значення мають правильна організація навчальних занять, раціональний розподіл праці та відпочинку, обсяги навантажень у різних видах діяльності.

На зростання та розвиток підлітків істотно впливає рухова активність. Недостатня рухова активність несприятливо впливає на багато функцій зростаючого організму, зокрема на серцево-судинну і нервову системи.

Оптимальна доза рухової активності повинна визначатися як при планових заняттях спортом, так і при самостійних заняттях. Гігієнічна норма рухової активності враховує насамперед вимоги та закономірності зміцнення здоров'я та всебічного гармонійного розвитку всього організму. Для збереження здоров'я та досягнення високого рівня фізичного розвитку учням необхідний досить великий обсяг рухової активності з енерговитратами як мінімум 2,5 тис. ккал/добу.

При раціональному режимі учнів тривалість нічного сну повинна бути не менше 8,5 для підлітків 15-16 років і 8 год для учнів 17-18 років. При різних порушеннях режиму та перевтоми може настати безсоння. Перед змаганнями також нерідко відзначається порушення сну, пов'язане із зайвим хвилюванням перед стартом. Від безсоння допоможе позбавитися суворе дотримання всіх гігієнічних норм. Не рекомендується пити на ніч міцний чай, каву, займатися до пізнього вечора напруженою розумовою роботою, пізно тренуватися, перед сном потрібно здійснити невелику прогулянку, а потім прийняти теплий душ.

Елементи режиму Час

Підйом 7.00

Ранковий туалет, зарядка з гартуючими процедурами 7.00-- 7.30

Прибирання ліжка, одягання 7.30-- 7.40

Сніданок 7.40-8.00

Час на дорогу до навчального закладу 8.00-8.30

У дні теоретичних занять

Лінійка, вступна гімнастика 8.30-- 9.00

Заняття 9.00-15.10

Обід 11.35-12.30

У дні виробничого навчання

Вступна гімнастика, інструктаж, навчання 8.30-1430

Обід 11.20-12.00

Вільний час до 15.30

Полудень 15.30-16.00

Секційні та самостійні заняття фізкультурою та спортом 16.00--17.30

Приготування уроків 17.30-19.45

Вечеря 19.45-20.00

Прогулянка 20.00-21.00

Вільний час, читання 21.00-22.00

Вечірній туалет, відхід до сну 22.00-22.30

Догляд за тілом та порожниною рота

Чистота шкіри – основна умова її нормального стану. Скупчуються на поверхні шкіри продукти життєдіяльності організму (піт, мінеральні солі, шкірне сало і т. д.), з'єднуючись з брудом і пилом, дратують шкіру, закупорюють отвори потових і сальних залоз, що може призвести до фурункульозу та інших запальних процесів.

Догляд за шкірою починається з ранкового туалету. Кожен учень повинен щодня вранці мити з милом обличчя, руки і шию, не рідше одного разу на тиждень відвідувати лазню, мити руки з милом після будь-якого дотику з брудними предметами, відвідування туалету і особливо перед їжею, щоб уникнути шлунково-кишкових захворювань(Дизентерії, черевного тифу та ін.). Для рук потрібно мати окремий рушник. Нігті слід коротко стригти, а при миття рук користуватися спеціальною щіточкою.

Волосся необхідно своєчасно та коротко підстригати та мити у м'якій теплій воді з миючими речовинами не рідше одного разу на тиждень. Жирне або сухе волосся потребує спеціального догляду. Догляд за ротовою порожниною не тільки сприяє збереженню цілісності зубів, але й попереджає багато захворювань, тому що хворі зуби є осередком інфекції. Важливу роль попередженні інфекції в порожнині рота грає правильний догляд за зубами і порожниною рота.

Кожен учень повинен твердо засвоїти нескладні правила догляду за ротовою порожниною: мати індивідуальну зубну щітку; щодня вранці І ввечері чистити зуби м'якою щіткою (краще з натуральної щетини); полоскати рот теплою водою після кожного їди; не видаляти залишків їжі за допомогою металевих предметів, користуватися лише спеціальними зубочистками; зуби чистити пастою із зовнішньої та внутрішньої сторони протягом 1-2 хв тільки у вертикальному напрямку. Починають чистити зуби з корінних, поступово переміщуючи щітку у бік передніх зубів.

Двічі на рік обов'язково слід проводити профілактичні огляди у зубного лікаря.

Раціональне харчування

Раціональне харчування передусім має на увазі правильний режим харчування. Час прийому їжі має бути строго визначено і припадати на один і той же годинник. Нерегулярний прийом її погіршує умови травлення та сприяє розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту.

Недоцільно приймати їжу безпосередньо перед заняттям по фізичного виховання. Це веде до поганого її перетравлення і засвоєння, заважає тренувальному процесу, так як спостерігається зменшення секреції шлункового соку і соку підшлункової залози, що залежить не тільки від гальмівного впливу фізичного навантаження на діяльність залоз, але і від того що при м'язовій роботі зменшується кровопостачання внутрішніх органів Їжа довше залишається в шлунку, викликаючи відчуття тяжкості. Наповнений шлунок піднімає діафрагму і тим самим ускладнює діяльність серцево-судинної та дихальної систем, до яких при фізичних вправах пред'являються підвищені вимоги.

Не рекомендується приймати їжу відразу ж після занять фізичними вправами. У цей час секреція травних соків буде пригнічена, апетит відсутня. Якщо почекати 20-30 хв, то створяться нормальні умови для секреції соків і їжа буде легко засвоюватися.

Сніданок повинен бути за 1-1,5 години до заняття фізичними вправами і за 3 години до змагання; обід за 2-3 год до заняття та за 3,5-4 год до змагання. Вечеря за 1,5-2 год до сну.

Учня-спортсмену слід щодня зважуватися, допустимі лише невеликі відхилення від норми (у межах 200-300 г). Зниження маси тіла вказує на перетренованість і призводить до втрати працездатності.

Харчування учня-спортсмена має бути повноцінним, тобто містити необхідні поживні речовини і повністю покривати витрати енергії, пов'язані з його навчальною та спортивною діяльністю.

Важливо, щоб у раціоні містилися повноцінні у поживному відношенні тварини білки - щонайменше 60% всього білка їжі. Для цього до раціону треба включати м'ясо та м'ясні продукти, рибу, а також молоко та молочні продукти. Кількість молочних продуктів (сир, сир), крім молока, має становити щонайменше 120 г/сут. Крім тварин білків корисні повноцінні білкові комбінації, такі, як гречана каша з молоком, тріска і сир, але інтервал у прийомі цих продуктів не повинен перевищувати 5-6 год, тільки тоді вони засвоюються як повноцінна білкова комбінація.

Учням-спортсменам треба повсякденно включати до раціону тваринні та рослинні жири. .

Велике значення в харчуванні має надаватися вуглеводам, які потрібні для нормального засвоєння організмом жирів і для забезпечення організму енергією, необхідною для нормальної життєдіяльності. Чим інтенсивніше фізичне навантаження, тим більше обсяг м'язової роботи, тим вища потреба у вуглеводах.

Добова норма цукру в будь-якому вигляді не більше 200-300 г і 100 г одноразово, так як більша кількість не встигає засвоїтися організмом.

Важливе значення в харчуванні має також клітковина, яка міститься в хлібі з борошна грубого помелу, овочах і покращує діяльність кишечника.

У життєдіяльності організму велику роль відіграють вітаміни. У натуральних продуктах (овочі, фрукти) вітаміни містяться у вигляді комплексів та добре засвоюються. У зимово-весняний період природних вітамінів недостатньо, тому слід приймати додатково полівітамінні препарати.

Важливо своєчасно виявляти перші ознаки гіповітамінозу у напружені періоди тренування та навчальних занять: стомлюваність до кінця занять, погіршення сну, дратівливість, зниження інтересу до навчання та спорту, небажання працювати. Найчастіше гіповітамінози розвиваються ранньою весною.

Відзначимо значення вітамінів під час занять спортом.

Вітамін С (аскорбінова кислота) рекомендується як при швидких, так і при тривалих навантаженнях на витривалість по 150-200 мг за 30-40 хв до старту. Необхідно перед прийомом вітамінів проконсультуватися з лікарем.

Крім вітамінів учням під час занять спортом додатково потрібні мінеральні солі, особливо у умовах жаркого клімату. Організму необхідні фосфор, кальцій та магній, які беруть активну участь у хімічних процесах в організмі. Харчовими джерелами цих солей є сири, сир, бобові, м'ясні та рибні продукти.

Для підтримки високої спортивної працездатності важливо дотримуватися питного режиму. Сумарна кількість води в раціоні учня-спортсмена (включаючи чай, каву, рідкі страви) має становити не більше 2-2,5 л.

При почутті спраги слід споживати злегка підкислену лимоном або журавлинним соком, аскорбіновою кислотою воду. Рекомендується деякий час затримувати воду в роті, пити не поспішаючи, невеликими ковтками. Вгамувати спрагу можна також фруктами, що мають кисло-солодкий смак (яблука, апельсини, лимони).

Гігієна одягу та взуття

Гігієнічне значення одягу та взуття, у тому числі і спортивного, полягає в регулюванні віддачі, тепла тілом людини таким чином, щоб температура тіла була постійною, тобто підтримувалося теплове рівновагу організму.

Підбір одягу та взуття відбивається на працездатності, тому вони повинні відповідати певним гігієнічним вимогам. Одяг повинен бути легким і досить вільним, не утрудняти рухів, дихання і кровообігу, оберігати від травм. -

Основні вимоги до тканини для спортивного одягу: теплопровідність, повітропроникність і гігроскопічність (здатність поглинати водяні пари). Завдяки гігроскопічності тканина сприяє тепловіддачі і перешкоджає накопиченню поту на поверхні шкіри. Нижня білизна повинна виготовлятися з натуральних бавовняних або вовняних тканин.

Спортивні костюми підбирають по зростанню з урахуванням повноти, тому що не тільки тісний, але і занадто довгий і широкий одяг утруднює роботу і може спричинити травми. В одязі не повинно бути грубих швів і звужень, щоб уникнути потертостей. Крім того, одяг, що занадто прилягає до тіла, заважає випаровування поту з поверхні шкіри, ускладнює тепловіддачу. Вільний крій одягу особливо важливий під час занять з фізичного виховання за умов спекотного клімату.

Одяг учня при заняттях у приміщенні або на відкритому повітрі в літню пору при теплій погоді повинен складатися з майки та трусів.

Для занять зимовими видами спорту потрібен одяг з високими тепло- та вітрозахисними властивостями - бавовняна білизна» вовняний костюм або светр із брюками, вовняна шапочка. При сильному вітрі одягається вітрозахисна куртка. Одяг із синтетики рекомендується застосовувати тільки для захисту від вітру, дощу та ін.

Взуття учня-спортсмена має бути легким, еластичним і добре вентильованим, а також володіти достатніми теплозахисними і водостійкими властивостями. Взуття не повинно обмежувати стопу.

У будь-яке взуття рекомендується вкладати додаткову устілку (бажано повстяну) і виймати її на ніч для провітрювання, а під п'яту поміщати гумову губку для попередження травм. Розміри зимового взуття повинні дозволяти використовувати теплу устілку і при необхідності - дві пари шкарпеток.

В результаті частого вживання одяг і взуття псуються від постійного тертя, розтягування, тиску, і, крім того, поступово забруднюються як зсередини, так і зовні. Забруднення одягу негативно позначається на його повітропроникності, а також може призвести до поширення інфекційних захворювань.

Потрібно знати та дотримуватися наступних правил догляду за одягом та взуттям.

Учні нічого не винні користуватися спортивним одягом і взуттям за призначенням, т. е. поза занять фізкультурою і спортом. З'являтися на заняття потрібно, як правило, у звичайному одязі та взутті, переодягатися в спортивний костюм і взуття безпосередньо в роздягальні, щоб уникнути занесення пилу в зали. Після закінчення заняття учень, прийнявши душ, повинен знову одягнути звичайний одяг та взуття.

Необхідно регулярно прати спортивний одяг. Частота прання предметів спортивного одягу залежить від їх особливостей, умов тренування та ін. Футболки, труси, купальні костюми стирають після кожного тренувального заняття.

Після занять боротьбою костюми слід ретельно просушити, почистити, періодично їх потрібно прати. Зберігати одяг слід у світлому, добре провітрюваному приміщенні у висячому положенні, не впритул один до одного. Захисні шоломи боксерів, а також рукавички після кожного заняття потрібно протирати з внутрішньої сторони денатурованим спиртом або одеколоном, можна використовувати і 3% розчин перекису водню. Просушувати їх слід у ви-сячому положенні.

Для збереження форми, виду та гігієнічних властивостей спортивного взуття необхідний ретельний догляд за ним. Намокше та забруднене взуття треба очистити та просушити у добре вентильованому приміщенні при кімнатній температурі. Не рекомендується сушити взуття на радіаторах опалення або біля відкритого вогню, так як від цього взуття коробиться і псується. Після висушування шкіряне взуття слід змащувати жиром, що надає їй м'якість, еластичність і зменшує промокання.

Важливе значення має догляд за шкарпетками. Шкарпетки треба регулярно прати, стежити, щоб на них не було грубих швів, латок та інших нерівностей, здатних викликати потертості стопи.

Недотримання правил особистої гігієни може призвести до грибкових захворювань шкіри. Тому необхідно насухо витирати міжпальцеві складки ніг, ретельно витирати ноги після купання, прийому ванни або душу. У лазнях і душових користуватися гумовими тапочками.

Лекція № 2. Здоровий спосіб життя як система індивідуальної поведінки людини, спрямована на збереження та зміцнення здоров'я

Дотримання норм поведінки людини– необхідна умова не лише психічного, а й фізичного здоров'я. Психічне здоров'я людини – це стан повної душевної рівноваги, вміння володіти собою, що виявляються рівним стійким настроєм, здатністю швидко пристосовуватися до складних ситуацій та їх долати, здатністю короткий час відновити душевну рівновагу.

Попередження хворобливих психологічних реакцій у спілкуванні людей – серйозне завдання. Негативні реакції можуть виникати як удома, і на роботі. Слід пам'ятати, що настрій та його прояв викликають відповідний резонанс серед оточуючих. Різке слово, несправедливість викликають негативні емоції. Нерідко сімейні відносини, що неправильно склалися, травмують психіку.

Негативно дається взнаки і відсутність психологічного комфорту на роботі. У конфліктах важко зберігати самовладання і об'єктивність. Підвищений фон емоційної напруги спотворює у людей оцінку того, що відбувається. Ключі до попередження таких ситуацій – підвищення особистої та суспільної культури спілкування, взаємодопомога, повага до товаришів по службі, доброзичливість, взаєморозуміння.

Культура спілкування полягає у самовладанні, вмінні не виявляти негативних емоцій, у такті – умінні співвіднести свої переживання з переживанням сусіда, не робити, не казати того, що неприємно почути оточуючим. Культурні люди, що контролюють свою поведінку, легкі та приємні у спілкуванні та створюють той необхідний позитивний мікроклімат на роботі, який сприяє гарному настрою.

У спілкуванні людей велике значення мають їхні моральні принципи, але контролю та тренуванню підлягають як ці принципи, а й воля, емоції, інтелект. Виховання психічних функцій, формування гармонійного розвитку особистості починаються з раннього віку.

Самовиховання- Обов'язкова вимога суспільства до своїх членів. Кожна людина повинна прагнути узгоджувати свої вчинки з прийнятими у суспільстві нормами поведінки.

Така людина вміє стримувати негативні емоції, їй не властивий егоїзм, жадібність, користолюбство, він здатний до співчуття і турботі.

Уміння правильно оцінити себе та свої можливості оберігають від непотрібних та безцільних переживань та розчарувань. Наполегливість, терпіння та самоконтроль допомагають долати неминучі у житті труднощі.

Велике значення для душевного благополуччя має самодисципліна. Людина, що володіє собою, не створює конфліктів і гасить виникаючі. Перелічені психічні властивості, що оцінюються моральними категоріями, роблять людину приємною для оточуючих.

Коли людина ставить собі завдання вище своїх психічних і фізичних можливостей, тоді виникають ознаки як фізичного втоми, а й погіршується психічний стан.

Опанувати нові знання бажано все життя. Тренування своїх психічних функцій запобігає віковому зниженню розумових здібностей, сфери інтересів, визначає повноцінність духовного життя до останніх днів існування людини.

1. Зв'язок способу життя із профілактикою захворювань. Значення дотримання правил особистої та суспільної гігієни для здоров'я людини

Збереження здоров'ябагато в чому залежить від самої людини, тому що серед факторів, що породжують хвороби, чільне місце займають неправильний спосіб життя, недотримання елементарних норм особистої та суспільної гігієни, нераціональне харчування, шкідливі звички. Розумне ставлення кожного до свого здоров'я – найнадійніша гарантія його збереження, з якою не можуть конкурувати навіть найефективніші методи лікування.

Особиста гігієнавизначається сукупністю гігієнічних правил, виконання яких сприяє збереженню та зміцненню здоров'я та включає загальні гігієнічні правиладля будь-якого віку; правильне чергування розумової та фізичної праці, регулярний прийом повноцінної їжі, заняття фізкультурою, чергування праці та активного відпочинку, повноцінний сон.

До особистої гігієни відносять:

1) гігієнічні вимоги до утримання чистоти білизни, одягу;

2) вимоги до утримання у чистоті житла;

3) дотримання чистоти під час приготування їжі.

Крім загальногігієнічних заходів, особиста гігієна включає догляд за зовнішніми статевими органами. Ці спеціальні заходи потрібно починати з народження дитини і проводити постійно.

Важливе місце займає дотримання чистоти білизни, робочого одягу, щоденна зміна шкарпеток (панчохи), особливо при підвищеній пітливості ніг. Кожному члену сім'ї рекомендується мати окрему постіль та рушники (особисте та лазневе); перед сном міняти денну білизну на нічну сорочку.

Дотримання чистоти тіла та одягу немислимо без дотримання чистоти у житлових кімнатах, кухні, а також у виробничих приміщеннях.

Всі ці гігієнічні заходи набувають особливе значенняу тих випадках, коли в сім'ї хтось занедужує, тому що недотримання гігієнічних вимог може негативно позначитися на здоров'ї та працездатності оточуючих хворого людей, особливо дітей.

2. Гартування організму, його значення для зміцнення здоров'я людини

Загартовування організму- Це комплекс заходів щодо підвищення стійкості організму до впливу несприятливих погодно-кліматичних умов. Сучасні комфортні умови житла, одяг, транспорт тощо зменшують вплив мінливих умов погоди на організм людини, знижують стійкість по відношенню до метеорологічним факторам. Будучи важливою частиною фізичного виховання, загартування організму відновлює цю стійкість. Загартування організму засноване на здатності адаптації організму людини до умов навколишнього середовища.

Гартуючий ефект досягається шляхом систематичного впливу того чи іншого фактора та поступового підвищення їх дозування, тому що тільки за цих умов розвиваються пристосувальні зміни в організмі: удосконалюються обмінні процеси, підвищується загальна опірність організму до дії несприятливих факторів. Систематичне дозування дії холодом підвищує стійкість до дії низьких температур, а теплом – до дії високих.

Сутність загартовування до холоду полягає у поступовості наростання ступеня охолодження. У людей, які звикли до холоду, теплоутворення відбувається більш інтенсивно, що забезпечує найкраще кровопостачання шкіри, підвищує стійкість до інфекційних захворювань та відморожень. Загартовування організму до холоду може бути досягнуто раціональним використанням сонця та повітря (сонячні та повітряні ванни) та води (водні процедури).

Сонячне світло має потужну стимулюючу і гартуючу дію. Сонячною радіацією краще скористатися у вигляді розсіяних сонячно-повітряних ванн. Повітряна ванна збільшує обмінні функції організму, зміцнює судини, нерви шкіри, збуджує мозкову діяльність, покращує роботу серця, збільшує загальний тонус організму.

Найбільш ефективними є водні процедури: обтирання, обливання, душ, купання. Їх слід починати за кімнатної температури води, поступово від процедури до процедури знижуючи температуру і збільшуючи її тривалість.

За високої температури навколишнього середовища виникає небезпека перегріву організму(тепловий удар). В результаті багаторазового та тривалого впливу тепла стійкість до високої температури повітря підвищується: збільшується тепловіддача організму за рахунок посилення потовиділення та зміни складу поту. Завдяки покращенню тепловіддачі почастішання пульсу під час роботи в умовах жаркого клімату буває помірним, працездатність не падає.

Режим загартовування організму встановлює лікар з урахуванням віку, індивідуальних особливостей та стану здоров'я.

Вступ................................................. .................................................. ..... 3

1. ОСОБИСТА ГІГІЄНА................................................. ...................................... 5

1.1. Поняття особистої гігієни............................................... ....................... 5

1.2. Раціональний режим дня та об'єм рухової активності.......... 5

1.3. Догляд за тілом та порожниною рота............................................... .................. 7

1.4. Раціональне харчування................................................ ......................... 8

1.5. Гігієна одягу та взуття.............................................. ....................... 10

2. СУСПІЛЬНА ГІГІЄНА.............................................. ................... 13

2.1. Складові суспільної гігієни............................................ 13

2.2. Завдання профілактики та заходи санітарно-епідеміологічного благополуччя населення......................................... .................................. 14

2.3. Обов'язки населення для забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя........................................... ............ 16

2.6. Різні регіональні та федеральні заходи для суспільства 17

2.7. Гігієнічні нормативи................................................ ................. 18

Висновок................................................. .............................................. 20

Список використаної літератури.......................................... 21

Найдорожчий дар, який людина отримує від природи, – здоров'я. Слово «здоров'я», мабуть, найчастіше у повсякденному спілкуванні людей. Навіть вітання при зустрічах і розставаннях ми пов'язуємо з цим словом: «Здрастуйте», «Будьте здорові» і т.д. Недарма в народі кажуть: Здоровому все здорово! Про цю просту і розумну істину варто пам'ятати завжди, а не тільки в ті моменти, коли в організмі починаються збої і ми змушені звертатися до лікарів, вимагаючи від них часом неможливого.

Основами збереження здоров'я людини є особиста та громадська гігієна та, безсумнівно, лікарський контроль.

Гігієна- медична наука, що вивчає вплив довкілля на здоров'я. Метою гігієни є профілактика захворювань, забезпечення оптимальних умов життєдіяльності організму, збереження здоров'я та продовження життя людини, забезпечення його високої працездатності.

Як наука про здоров'я гігієна знаходить всі можливості для свого розвитку в багатьох країнах, у тому числі й у Росії, оскільки наша держава бере на себе турботу про охорону та постійне поліпшення здоров'я всього населення.

Суспільна гігієна нерозривно пов'язана з особистою. Від виконання вимог особистої гігієни залежить громадська, тому що людина перебуває серед суспільства та інакше бути не може. А під суспільством можна розуміти державу, в яку входить Міністерство Охорони Здоров'я, а вона в свою чергу проводить частину заходів для збереження здоров'я, життя, для того, щоб не розвивалися епідемії в суспільстві, тому тут багато в чому залежить підтримка особистої гігієни, оскільки різноманітне поширення відбувається від меншого до більшого.

Якою б досконалою не була медицина, вона не може позбавити кожного всіх хвороб. Людина сама творець свого здоров'я! Замість того щоб мріяти про «живу воду» та інші чудотворні еліксири, краще з раннього віку дотримуватися правил особистої та суспільної гігієни, вести активний і здоровий образжиття, гартуватися, займатися фізкультурою та спортом, - словом, домагатися розумними шляхами справжньої гармонії здоров'я.

Основні елементи здорового способу життя – плідна трудова діяльність, оптимальний руховий режим, раціональне харчування, загартовування, відмова від шкідливих звичок, особиста та громадська гігієна, що ми далі розглядатимемо.

У рефераті описані два розділи: перша – особиста гігієна, до якої включені раціональний режим дня та обсяг рухової активності, догляд за тілом та порожниною рота, раціональне харчування тощо; а другий розділ – громадська гігієна, яка визначає всілякі профілактичні заходи щодо попередження розвитку різних хвороб у суспільстві, підтримання довкілля суспільства тощо.

. ОСОБИСТА ГІГІЄНА

Особиста гігієна включає загальні гігієнічні правила: правильне чергування розумової та фізичної праці, заняття фізкультурою, регулярні прийоми повноцінної їжі, чергування праці та активного відпочинку, повноцінний сон. Те, що відноситься до особистої гігієни, буде розглянуто нижче в різних підпунктах.

Велике значення для здоров'я має гігієна занять фізичними вправами, спрямована на те, щоб фізичні вправи та зовнішні умови їх виконання сприятливо впливали на організм фізкультурника, спортсмена.

Багато гігієнічні становища, норми і правила широко використовуються у практиці фізичного виховання, зокрема у системі професійно-технічної освіти.

Основою збереження здоров'я людини є раціональний режим дня: правильне чергування праці та активного відпочинку, регулярний прийом їжі, певний час підйому та відходу до сну, виконання низки гігієнічних заходів.

При правильному режимі виробляється злагоджений ритм діяльності, в організмі формується динамічний стереотип нервових процесів, який визначається як урівноважена система умовних рефлексів. Відсутність постійного режиму або часте зміна стереотипу, що склався, погіршує працездатність і негативно позначається на здоров'ї.

Раціональний розпорядок дня дозволяє краще планувати свій час, привчає людину до свідомої дисципліни.

Функціональна активність організму людини змінюється ритмічно. Ритми функціонування організму, що дістали назву біологічних, мають різні періоди. Основним ритмом є добовий. Вночі знижуються показники обмінних процесів, серцево-судинної та дихальної систем, температура тіла. Вдень збільшуються інтенсивність обміну речовин, рухова активність та пов'язана з ними робота серця та дихання. При цьому протягом дня працездатність також ритмічно змінюється: поступово підвищуючись у ранкові години, вона досягає високого рівня 10-13 год, а потім знижується до 14 год. Після цього починається друга хвиля підвищення працездатності, яка після 20 год поступово знижується.

Найкращий час для занять з фізичного виховання – з 10 до 13 год та з 16 до 20 год.

Велике значення мають правильна організація навчальних занять, раціональний розподіл праці та відпочинку, обсяги навантажень у різних видахдіяльності.

На зростання та розвиток дітей, підлітків істотно впливає рухова активність. Недостатня рухова активність несприятливо впливає на багато функцій організму, що росте, зокрема на серцево-судинну і нервову системи.

Оптимальна доза рухової активності повинна визначатися як за планових занять спортом, і за самостійних заняттях. Гігієнічна норма рухової активності враховує, насамперед, вимоги та закономірності зміцнення здоров'я та всебічного гармонійного розвитку всього організму.

При різних порушеннях режиму та перевтоми може настати безсоння. Перед змаганнями також часто відзначається порушення сну, пов'язане із зайвим хвилюванням перед стартом. Безсоння допоможе позбавитися суворе дотримання всіх гігієнічних норм. Не рекомендується пити на ніч міцний чай, каву, займатися до пізнього вечора напруженою розумовою роботою, пізно тренуватись, перед сном потрібно здійснити невелику прогулянку, а потім прийняти теплий душ.

Чистота шкіри – основна умова її нормального стану. Скупчуються на поверхні шкіри продукти життєдіяльності організму (піт, мінеральні солі, шкірне сало тощо), з'єднуючись з брудом і пилом, дратують шкіру, закупорюють отвори потових і сальних залоз, що може призвести до фурункульозу та інших запальних процесів.

Догляд за шкірою починається з ранкового туалету. Кожна людина повинна щодня вранці мити з милом обличчя або будь-яким іншим миючим засобом, руки та шию, не рідше одного разу на тиждень відвідувати лазню, мити руки з милом після будь-якого дотику з брудними предметами, відвідування туалету і особливо перед їжею, щоб уникнути шлунково-кишкового тракту. -кишкових захворювань (дизентерії, черевного тифу та ін.) Для рук потрібно мати окремий рушник. Нігті слід коротко стригти, а при миття рук користуватися спеціальною щіточкою.

Волосся необхідно своєчасно та коротко підстригати та мити у м'якій теплій воді з миючими речовинами не рідше одного разу на тиждень. Жирне, сухе волосся потребує спеціального догляду. Догляд за ротовою порожниною не тільки сприяє збереженню цілісності зубів, але й попереджає багато захворювань, тому що хворі зуби є осередком інфекції. Важливу роль попередженні інфекції у порожнині рота грає правильний догляд за зубами і порожниною рота.

Кожен повинен твердо засвоїти нескладні правила догляду за ротовою порожниною: мати індивідуальну зубну щітку; щодня вранці та ввечері чистити зуби м'якою щіткою (краще з натуральної щетини); полоскати рот теплою водою після кожного їди; не видаляти залишки їжі за допомогою металевих предметів, користуватися лише спеціальними зубочистками; зуби чистити пастою із зовнішньої та внутрішньої сторони протягом 1-2 хв тільки у вертикальному напрямку. Починають чистити зуби з корінних, поступово переміщуючи щітку у бік передніх зубів. Двічі на рік обов'язково слід проводити профілактичні огляди у зубного лікаря.

Раціональне харчування, перш за все, має на увазі правильний режим харчування. Час прийому їжі має бути строго визначено і припадати на один і той же годинник. Нерегулярний прийом її погіршує умови травлення та сприяє розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту.

Недоцільно їсти безпосередньо перед заняттям з фізичного виховання. Це веде до поганого її перетравлення та засвоєння, заважає тренувальному процесу, оскільки спостерігається зменшення секреції шлункового соку та соку підшлункової залози, що залежить не тільки від гальмівного впливу фізичного навантаження на діяльність залоз, але й від того, що при м'язовій роботі зменшується кровопостачання внутрішніх. органів. Їжа довше залишається у шлунку, викликаючи відчуття тяжкості. Наповнений шлунок піднімає діафрагму і тим самим ускладнює діяльність серцево-судинної та дихальної систем, яких при фізичних вправах пред'являються підвищені вимоги.

Не рекомендується вживати їжу відразу після занять фізичними вправами. У цей час секреція травних соків буде пригнічена, апетит відсутня. Якщо почекати 20-30 хв, то створяться нормальні умови для секреції соків і їжа легко засвоюватиметься.

Сніданок повинен бути за 1-1,5 години до заняття фізичними вправами і за 3 години до змагання для спортсменів; обід за 2-3 год до заняття та за 3,5-4 год до змагання. Вечеря за 1,5-2 години до сну.

Людині-спортсмену слід щодня зважуватись, допустимі лише невеликі відхилення від норми (у межах 200-300 г). Зниження маси тіла вказує на перетренованість і призводить до втрати працездатності.

Харчування спортсмена має бути повноцінним, тобто. містити необхідні поживні речовини та повністю покривати витрати енергії, пов'язані з його трудовою та спортивною діяльністю.

Важливо, щоб у раціоні містилися повноцінні у поживному відношенні тваринні білки – не менше 60% всього білка їжі. Для цього до раціону треба включати м'ясо та м'ясні продукти, рибу, а також молоко та молочні продукти. Кількість молочних продуктів (сир, сир), крім молока, має становити щонайменше 120 г/сут. Крім тварин білків корисні повноцінні білкові комбінації, такі, як гречана каша з молоком, тріска та сир, але інтервал у прийомі цих продуктів не повинен перевищувати 5-6 год, тільки тоді вони засвоюються як повноцінна комбінація білків.

Спортсменам треба повсякденно включати до раціону тварини та рослинні жири. .

Велике значення у харчуванні має надаватися вуглеводам, які необхідні нормального засвоєння організмом жирів й у забезпечення організму енергією, яка потрібна на нормальної життєдіяльності. Чим інтенсивніше фізичне навантаження, тим більше обсяг м'язової роботи, тим вища потреба у вуглеводах.

Добова норма цукру в будь-якому вигляді не більше 200-300 г і 100 г одноразово, оскільки більша кількістьне встигає засвоїтись організмом.

Важливе значення у харчуванні має також клітковина, що міститься у хлібі з борошна грубого помелу, овочах та покращує діяльність кишечника.

У життєдіяльності організму велику роль відіграють вітаміни. У натуральних продуктах (овочі, фрукти) вітаміни містяться у вигляді комплексів та добре засвоюються. У зимово-весняний період природних вітамінів недостатньо, тому слід приймати додатково полівітамінні препарати.

Важливо своєчасно виявляти перші ознаки гіповітамінозу у напружені періоди тренування та занять спортом: стомлюваність до кінця занять, погіршення сну, дратівливість, зниження інтересу до навчання та спорту, небажання працювати. Найчастіше гіповітамінози розвиваються ранньою весною.

Відзначимо значення вітамінів під час занять спортом.

Крім вітамінів при заняттях спортом, додатково потрібні мінеральні солі, особливо в умовах жаркого клімату. Організму необхідні фосфор, кальцій та магній, які беруть активну участь у хімічних процесах в організмі. Харчовими джерелами цих солей є сири, сир, бобові, м'ясні та рибні продукти.

Для підтримки високої спортивної працездатності важливо дотримуватися питного режиму. Сумарна кількість води в раціоні людини-спортсмена (включно з чаєм, кавою, рідкими стравами) повинна становити не більше 2-2,5 л.

При почутті спраги слід споживати трохи підкислену лимоном або журавлинним соком, аскорбіновою кислотою воду. Рекомендується деякий час затримувати воду у роті, пити не поспішаючи, невеликими ковтками. Вгамувати спрагу можна також фруктами, що мають кисло-солодкий смак (яблука, апельсини, лимони).

Гігієнічне значенняодягу та взуття, у тому числі і спортивного, полягає у регулюванні віддачі, тепла тілом людини таким чином, щоб температура тіла була постійною, тобто підтримувалась теплова рівновага організму.

Підбір одягу та взуття відбивається на працездатності, тому вони повинні відповідати певним гігієнічним вимогам. Одяг повинен бути легким і досить вільним, не ускладнювати рухів, дихання та кровообігу, оберігати від травм.

Основні вимоги до тканини для спортивного одягу: теплопровідність, повітропроникність та гігроскопічність (здатність поглинати водяні пари). Завдяки гігроскопічності тканина сприяє тепловіддачі та перешкоджає накопиченню поту на поверхні шкіри. Нижня білизна повинна виготовлятися з натуральних бавовняних або вовняних тканин.

Спортивні костюми підбирають по зростанню з урахуванням повноти, тому що не тільки тісний, але й занадто довгий і широкий одяг ускладнює роботу і може спричинити травми. В одязі не повинно бути грубих швів і звужень, щоб уникнути потертостей. Крім того, одяг, що занадто прилягає до тіла, заважає випаровування поту з поверхні шкіри, ускладнює тепловіддачу. Вільний крій одягу особливо важливий під час занять з фізичного виховання за умов спекотного клімату.

Одяг учнів, або просто людини, яка займається спортом, при заняттях у приміщенні або на відкритому повітрі в літню пору при теплій погоді повинна складатися з майки та трусів.

Для занять зимовими видами спорту потрібен одяг з високими тепло- та вітрозахисними властивостями - бавовняна білизна» вовняний костюм або светр із брюками, вовняна шапочка. При сильному вітрі одягається вітрозахисна куртка. Одяг із синтетики рекомендується застосовувати лише для захисту від вітру, дощу та ін.

Взуття спортсмена повинно бути легким, еластичним і добре вентильованим, а також володіти достатніми теплозахисними і водостійкими властивостями. Взуття не повинно обмежувати стопу.

У будь-яке взуття рекомендується вкладати додаткову устілку (бажано повстяну) і виймати її на ніч для провітрювання, а під п'яту поміщати гумову губку для попередження травм. Розміри зимового взуття повинні дозволяти використовувати теплу устілку та за необхідності - дві пари шкарпеток.

В результаті частого вживання одяг та взуття псуються від постійного тертя, розтягування, тиску, та, крім того, поступово забруднюються як зсередини, так і зовні. Забруднення одягу негативно позначається на його повітропроникності, а також може призвести до поширення інфекційних захворювань.

Потрібно знати та дотримуватися наступних правил догляду за одягом та взуттям.

Студенти не повинні користуватися спортивним одягом та взуттям не за призначенням, тобто поза заняттями фізкультурою та спортом. З'являтися на заняття потрібно, як правило, у звичайному одязі та взутті, переодягатися у спортивний костюм та взуття безпосередньо в роздягальні, щоб уникнути занесення пилу в зали. Після закінчення заняття учень, прийнявши душ, повинен знову одягнути звичайний одяг та взуття.

Після занять боротьбою костюми слід ретельно просушити, почистити, періодично їх слід прати. Зберігати одяг слід у світлому, добре провітрюваному приміщенні у висячому положенні, не впритул один до одного. Захисні шоломи боксерів, а також рукавички після кожного заняття потрібно протирати з внутрішньої сторони денатурованим спиртом або одеколоном, можна використовувати і 3% розчин перекису водню. Просушувати їх слід у висячому положенні.

Для збереження форми, виду та гігієнічних властивостей спортивного взуття необхідний ретельний догляд за ним. Намокше та забруднене взуття треба очистити та просушити у добре вентильованому приміщенні при кімнатній температурі. Не рекомендується сушити взуття на радіаторах опалення або біля відкритого вогню, тому що від цього взуття коробиться та псується. Після висушування шкіряне взуття слід змащувати жиром, що надає йому м'якість, еластичність та зменшує промокність.

Важливе значення має догляд за шкарпетками. Шкарпетки треба регулярно прати, стежити, щоб на них не було грубих швів, латок та інших нерівностей, здатних викликати потертість стопи.

Недотримання правил особистої гігієни може призвести до грибкових захворювань шкіри. Тому необхідно витирати міжпальцеві складки ніг, ретельно витирати ноги після купання, прийому ванни або душу. У лазнях та душових користуватися гумовими тапочками.

Громадська гігієна - розділ гігієни, який нерозривно пов'язаний із особистою гігієною, як кажуть, особистість породжує суспільство. Громадську гігієну контролює Держава, а точніше сказати Міністерство Охорони Здоров'я, яке проводить різноманітні програми для підтримки суспільства. Те, що існує особиста гігієна це великий плюс, тому що кожна людина дотримується в якійсь більш-менш ступеня, а якби не було такого поняття як особиста гігієна, то суспільство більшою мірою було б нездорове. Людина кожна стежить за собою, а суспільство лише підтримує, допомагає всьому населенню загалом.

Для студентів, учнів, викладачів фізичної культури та просто людей, які займаються спортом, розробляються гігієнічні нормативи та санітарні заходи, необхідні для забезпечення здорових та сприятливих умов для зайняття фізичної культури.

Профілактика захворювань - одне із складних завдань державної політики у галузі охорони здоров'я. У своєму посланні до Федеральних зборів В.В. Путін особливо зазначив, що у сучасних умовах охорона здоров'я – це проблема державного масштабу. Здоров'я – необхідна умова трудового потенціалу, головний критерій ефективності управління. Така переконаність стає основою всієї політики у сфері охорони здоров'я.

Для учнів, що працюють, проводять різну профілактику захворювань, різні програми здорового способу життя, щоб працювали і навчалися в здорових умовах, оскільки це основний контингент населення, від якого залежить наша Держава. Також Держава дбає про те, щоб у суспільстві у нас не розвивалися різні «холери», через які раніше вмирали майже половина всього населення і не могли нічого зробити, але зараз не ті часи, з'явилися різні протиотрути і зараз існує програма, за якою Певний час ставляться щеплення від різних вірусів.

Основою профілактики є гігієна.

Історичний досвід показує, що недооцінка профілактики завжди призводила до негативних наслідків здоров'я людей. З початку розвитку медицини, провідні вчені зрештою визнавали пріоритетність «запобіжної медицини».

Академік І.П. Павлов, поклавши значні зусилля на ниві фізіології та експериментальної медицини, визнавав, що: «Лише пізнавши причини хвороби, справжня медицина перетворюється на медицину майбутнього, тобто. у гігієну у сенсі слова». Академік Н.І. Пирогов, блискучий хірург, говорив: «Майбутнє належить запобіжній медицині. Ця наука, йдучи, пліч-о-пліч з державністю, принесе безсумнівну користь людству».

Природно, що свій значний розвиток гігієнічна наука та санітарно-епідеміологічна служба отримала саме в Росії.

Становлення профілактичної медицини зумовили працю великих гігієністів, які заклали основи сучасної гігієни. У тому числі чільне місце посідають М.Я. Мудров, А.П. Доброславін, Ф.Ф. Ерісман. В радянський час- Н.А. Семашка, З.П. Соловйов та багато інших. В останні десятиліття великий внесок у розвиток гігієни та санепідслужби зробили Г.Г. Онищенко, Г.І. Рум'янцев та інші.

Завданням профілактики є забезпечення санітарно - епідеміологічного благополуччя населення - стану здоров'я населення та довкілля людини, при якому відсутня шкідливий вплив факторів довкілля на людину, та забезпечуються сприятливі умови її життєдіяльності.

Санітарно-епідеміологічний благополуччянаселення забезпечується у вигляді:

Профілактики захворювань відповідно до санітарно - епідеміологічної обстановки та прогнозу її зміни (санітарно - епідеміологічна обстановка - стан здоров'я населення та довкілля на певній території у конкретно зазначений час);

розроблення та реалізації федеральних цільових програм забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, а також регіональних цільових програм;

Виконання санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів - організаційних, адміністративних, інженерно-технічних, медико-санітарних, ветеринарних та інших заходів, спрямованих на усунення або зменшення шкідливого впливу на людину факторів довкілля, запобігання виникненню та поширенню інфекційних захворювань та масових неінфекцій отруєнь) та їх ліквідацію;

Державного санітарно – епідеміологічного нормування;

Державного санітарно - епідеміологічного нагляду (діяльності щодо попередження, виявлення, припинення порушень законодавства Російської Федераціїв галузі забезпечення санітарно - епідеміологічного благополуччя населення з метою охорони здоров'я населення та довкілля);

Сертифікації продукції, робіт та послуг, що становлять потенційну небезпеку для людини;

Ліцензування видів діяльності, що становлять потенційну небезпеку для людини;

Державної реєстрації потенційно небезпечних для людини хімічних та біологічних речовин, окремих видів продукції, радіоактивних речовин, відходів виробництва та споживання, а також вперше ввезених на територію Російської Федерації окремих видів продукції;

Проведення соціально - гігієнічного моніторингу (державної системи спостережень за станом здоров'я населення та довкілля, їх аналізу, оцінки та прогнозу, а також визначення причинно - слідчих зв'язків між станом здоров'я населення та впливом факторів довкілля);

Наукових досліджень у галузі забезпечення санітарно-епідеміологічногоблагополуччя населення;

заходів щодо своєчасного інформування населення про виникнення інфекційних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), стан довкілля та санітарно- протиепідемічні (профілактичні) заходи;

заходів щодо гігієнічного виховання та навчання населення та пропаганди здорового способу життя;

заходів щодо притягнення до відповідальності порушення законодавства Російської Федерації у сфері забезпечення санітарно- епідеміологічного благополуччя населения.

У процесі вирішення завдань із забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення нашій країні найактуальнішим є досягнення рівня санітарно-епідеміологічної безпеки розвитку держави та окремих її територій. Тільки щодо здійснення різних заходів у нас населення, від якого залежить Держава існуватиме здорова.

З метою забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя санітарне законодавство визначає обов'язки індивідуальних підприємців, юридичних осіб та громадян. Але щоб всі ми були захищені, все-т. вчителі, лікарі, учні ... повинні також виконувати різні обов'язки для благополуччя всього населення:

Виконувати вимоги санітарного законодавства, а також постанов, розпоряджень та санітарно - епідеміологічних висновків, що здійснюють державний санітарно - епідеміологічний нагляд посадових осіб;

Розробляти та проводити санітарно - протиепідемічні (профілактичні) заходи;

Забезпечувати безпеку для здоров'я людини виконуваних робіт та послуг, а також продукції виробничо-технічного призначення, харчових продуктівта товарів для особистих та побутових потреб при їх виробництві, транспортуванні, зберіганні, реалізації населенню;

Здійснювати виробничий контроль, у тому числі за допомогою проведення лабораторних досліджень та випробувань, за дотриманням санітарних правил та проведенням санітарно - протиепідемічних (профілактичних) заходів під час виконання робіт та надання послуг, а також під час виробництва, транспортування, зберігання та реалізації продукції;

Проводити роботи з обґрунтування безпеки для людини нових видів продукції та технології її виробництва, критеріїв безпеки та (або) нешкідливості факторів довкілля та розробляти методи контролю за факторами довкілля;

Своєчасно інформувати населення, органи місцевого самоврядування, органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби Російської Федерації про аварійні ситуації, зупинки виробництва, про порушення технологічних процесів, що створюють загрозу санітарно-епідеміологічному благополуччю населення;

Мати в наявності офіційно видані санітарні правила, методи та методики контролю факторів довкілля;

Здійснювати гігієнічне навчаннятовариства.

Розвиток державної санітарно-епідеміологічної служби Росії нерозривно пов'язане з політичними та економічними перетвореннями у суспільстві. Ставлення держави до здоров'я нації завжди визначало рівень охорони здоров'я та профілактичної медицини.

Але головну цінність та основу санітарно-епідеміологічної служби завжди становили її працівники – лікарі та фельдшери, які у всі часи з ентузіазмом та самовіддачею виконували свою роботу, спрямовану на попередження захворювань, із турботою про людей, забуваючи про особисті проблеми та невлаштованість у житті. Вони незмінно пам'ятають про те, що говорили медики в XIX столітті: «Вилікувати людину від тяжкої хвороби – справа велична, але не допустити людину до цієї хвороби справа ще величніша, проте не так помітно і не робить лікаря видимої вдячності».

Успішно розвиваються такі напрями, як соціально-гігієнічний моніторинг, профілактика йоддефіцитних захворювань та в цілому мікроелементозів, система оцінки ризиків для здоров'я, гігієнічне ранжування та медико-екологічне районування територій за станом здоров'я населення з урахуванням комплексного антропотехногенного навантаження, прогнозування стану здоров'я епідеміологічної ситуації, обґрунтування пріоритетних заходів для вжиття управлінських рішеньз її стабілізації та поліпшення. Це все проводять у різних компаніях, установах тощо, щоб працівники, учні, пенсіонери… були здорові та захищені, а проводять спеціальні організації з охорони здоров'я.

Тобто це різні роботи з реалізації федеральних та регіональних програм, спрямованих на забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення та, насамперед, у частині забезпечення населення доброякісної питною водою, підвищення якості та безпеки харчових продуктів, подолання дефіциту мікронутрієнтів, здійснення заходів щодо боротьби з алкоголізмом та тютюнопалінням тощо.

Основа гігієни – гігієнічні нормативи. ГДК (Взуття), ПДУ.

Гігієнічний норматив - встановлене дослідженнями допустиме максимальне або мінімальне кількісне та (або) якісне значення показника, що характеризує той чи інший фактор довкілля з позицій його безпеки та (або) нешкідливості для людини;

ГДК- максимальна концентрація, яка при впливі на людину протягом усього її життя прямо або опосередковано не викликає відхилень у стані організму, що виходять за межі пристосувальних фізіологічних реакцій, що виявляються сучасними методамидосліджень відразу або у віддалені терміни життя сьогодення та наступних поколінь, а також не погіршує умови життя та праці.

Основа діяльності держсанепідслужби державні санітарно - епідеміологічні правила та нормативи - нормативні правові акти, що встановлюють санітарно - епідеміологічні вимоги(у тому числі критерії безпеки та (або) нешкідливості факторів довкілля для людини, гігієнічні та інші нормативи), недотримання яких створює загрозу життю або здоров'ю людини, а також загрозу виникнення та поширення захворювань. У тому що в нас існують держсанепідслужби це становить великий плюс, тому що у них існують різні нормативи і правила за якими вони судять чи дана організація, установа веде свою діяльність і як вона відбивається на працівниках, учнів і поблизу населення, що не впливає діяльність на довкілля, життя людини.

Життя дається нам один раз і ми не повинні його проживати так як нам не хочеться, ми повинні жити на втіху, але не забувати що поруч живуть теж люди.

Гігієна повинна з нами слідувати завжди, жити за правилами важко, але хоча б більшу частину дотримуватися потрібно, тому що від цього залежить як наше життя, так і життя всього населення, всієї країни, всесвіту ... Якщо ми помітили, що людина близька нам не дотримується навіть найголовнішого з правил гігієни, ми маємо йому культурно підказати. З ранніх років нас вчать бабусі, дідусі, мами, потім у школі, інституті і так по колу. Більше, звичайно, знають про гігієну ті люди, які цілеспрямовано це вивчають, тому ми ходимо спочатку в садок, де вихователі в нас вкладають свою працю, потім у школу, де вже вчителі працюють над нами і т.д. Тому в нас з'являється потенціал, складаються вже елементи здорового способу життя і ми намагаємося все це підтримувати протягом усього життя, а трохи виб'єшся з руху, тобто. почнеш уникати, не дотримуватись одного і т.д.

У рефераті наведено основні доданки підтримки здоров'я. Пам'ятайте: здоровий спосіб життя дозволяє значною мірою розкрити ті цінні якості особистості, які настільки необхідні за умов сучасного динамічного розвитку. Це насамперед висока розумова та фізична працездатність, соціальна активність, творче довголіття. Свідоме та відповідальне ставлення до дотримання гігієни як до суспільного надбання має стати нормою життя та поведінки всіх людей. Повсюдне утвердження здорового способу життя – справа загальнодержавної значущості, всенародна, і водночас вона стосується кожного з нас.

1. Космолінський Ф. П. Фізична культура та працездатність, СПб., 2007р. - 264 с.

2. Куценко Г. І., Ю.В. Новіков "Книга про здоровий спосіб життя", М.: «Фізкультура та спорт», 2006р. - 366 с.

3. Мар'ясіс В.В. Бережіть себе від хвороб., М: «Дрофа», 2002р. – 328 с.

4. Орловський Л. В. Прихована небезпека (про шкоду куріння), М: «Знання», 2002р. - 140 с.

5. Огороднікова Н. Н. Холод проти застуди, М.: «Радянський спорт», 1990р. - 336 с.

6. Журнал Ти і Я. / За ред. Капцова Л.В., М: «Молода гвардія», 2004р. - 204 с.

ВСТУП

ОСОБИСТА ТА ГРОМАДСЬКА ГІГІЄНА

ОСОБИСТА ГІГІЄНА.

РАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЖИМ ДНЯ І ОБСЯГ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ.

ДОГЛЯД ЗА ТІЛОМ І ПОРОЖНИНОЮ РОТА.

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ.

ГІГІЄНА ОДЯГУ І ВЗУТТЯ.

ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОСТУДНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.

ШКОД КУРІННЯ І АЛКОГОЛЮ.

ПРОФІЛАКТИКА СПОРТИВНОГО ТРАВМАТИЗМУ.

ЗНАЧЕННЯ СТАНУ ПОВІТРЯ У СПОРТИВНИХ ПРИМІЩЕННЯХ.

ЗАГАРТУВАННЯ ОРГАНІЗМУ.

ПОНЯТТЯ І ВИДИ ЗАГАРТУВАННЯ.

КУПАННЯ.

МІСЦЕВЕ загартування холодом.

ЛІКАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ.

ПРАВИЛА САМОКОНТРОЛЮ.

ВИСНОВОК.

ЛІТЕРАТУРА.

ВСТУП

Основами здорового способу життя є особиста та громадська гігієна та, безсумнівно, лікарський контроль.

Гігієна - медична наука, що вивчає вплив довкілля на здоров'я людини. Метою гігієни є профілактика захворювань, забезпечення оптимальних умов життєдіяльності організму, збереження здоров'я та продовження життя людини, забезпечення його високої працездатності.

Як наука про здоров'я гігієна знаходить всі можливості для свого розвитку в багатьох країнах, у тому числі й у Росії. І це зрозуміло, оскільки наша держава бере на себе турботу про охорону та постійне поліпшення здоров'я всього населення.

Суспільна гігієна нерозривно пов'язана з особистою. Виконання вимог особистої гігієни має як індивідуальне значення.

ОСОБИСТА ТА ГРОМАДСЬКА ГІГІЄНА

Особиста гігієна.

Особиста гігієна включає загальні гігієнічні правила: правильне чергування розумової та фізичної праці, заняття фізкультурою, регулярні прийоми повноцінної їжі, чергування праці та активного відпочинку, повноцінний сон. До особистої гігієни відносяться гігієнічні вимоги до догляду за тілом та порожниною рота, відмова від шкідливих звичок, що руйнують здоров'я та тренованість.

Раціональний режим дня та обсяг рухової активності

Основою здорового способу життя є раціональний режим дня: правильне чергування праці та активного відпочинку, регулярний прийом їжі, певний час підйому та відходу до сну, виконання низки гігієнічних заходів.

Раціональний розпорядок дня дозволяє краще планувати свій час, привчає учнів до свідомої дисципліни.

Функціональна активність організму людини змінюється ритмічно. Ритми функціонування організму, що дістали назву біологічних, мають різні періоди. Основним ритмом є добовий. Вночі знижуються показники обмінних процесів, серцево-судинної та дихальної систем, температура тіла. Вдень збільшуються інтенсивність обміну речовин, рухова активність та пов'язана з ними робота серця та дихання. При цьому протягом дня працездатність також ритмічно змінюється: поступово підвищуючись у ранкові години, вона досягає високого рівня 1013 год, а потім знижується до 14 год. Після цього починається друга хвиля підвищення працездатності, яка після 20 год поступово знижується.

Найкращий час для занять з фізичного виховання з 10 до 13 год. і з 16 до 20 год.

На зростання та розвиток підлітків істотно впливає рухова активність. Недостатня рухова активність несприятливо впливає на багато функцій організму, що росте, зокрема на серцево-судинну і нервову системи.

Оптимальна доза рухової активності повинна визначатися як за планових занять спортом, і за самостійних заняттях. Гігієнічна норма рухової активності враховує насамперед вимоги та закономірності зміцнення здоров'я та всебічного гармонійного розвитку всього організму. Для збереження здоров'я та досягнення високого рівня фізичного розвитку учням необхідний досить великий обсяг рухової активності з енерговитратами щонайменше 2,5 тис. ккал/добу.

При раціональному режимі учнів тривалість нічного сну повинна бути не менше 8,5 для підлітків 15-16 років і 8 год для учнів 17-18 років. При різних порушеннях режиму та перевтоми може настати безсоння. Перед змаганнями також часто відзначається порушення сну, пов'язане із зайвим хвилюванням перед стартом. Безсоння допоможе позбавитися суворе дотримання всіх гігієнічних норм. Не рекомендується пити на ніч міцний чай, каву, займатися до пізнього вечора напруженою розумовою роботою, пізно тренуватись, перед сном потрібно здійснити невелику прогулянку, а потім прийняти теплий душ.

Елементи режиму Час

Підйом 7.00

Ранковий туалет, зарядка з процедурами, що гартують 7.00— 7.30

Прибирання ліжка, вдягання 7.30— 7.40

Сніданок 7.40-8.00

Час на дорогу до навчального закладу 8.00-8.30

У дні теоретичних занять

Лінійка, вступна гімнастика 8.30 - 9.00

Заняття 9.00-15.10

Обід 11.35-12.30

У дні виробничого навчання

Вступна гімнастика, інструктаж, навчання 8.30-1430

Обід 11.20-12.00

Вільний час до 15.30

Полуденок 15.30-16.00

Секційні та самостійні заняття фізкультурою та спортом 16.00—17.30

Приготування уроків 17.30-19.45

Вечеря 19.45-20.00

Прогулянка 20.00-21.00

Вільний час, читання 21.00-22.00

Вечірній туалет, відхід до сну 22.00-22.30

Догляд за тілом та порожниною рота

Догляд за шкірою починається з ранкового туалету. Кожен учень повинен щодня вранці мити з милом обличчя, руки та шию, не рідше одного разу на тиждень відвідувати лазню, мити руки з милом після будь-якого дотику з брудними предметами, відвідування туалету і особливо перед їжею, щоб уникнути шлунково-кишкових захворювань (дизентерії, черевного). ін). Для рук потрібно мати окремий рушник. Нігті слід коротко стригти, а при миття рук користуватися спеціальною щіточкою.

Волосся необхідно своєчасно та коротко підстригати та мити у м'якій теплій воді з миючими речовинами не рідше одного разу на тиждень. Жирне або сухе волосся потребує спеціального догляду. Догляд за ротовою порожниною не тільки сприяє збереженню цілісності зубів, але й попереджає багато захворювань, тому що хворі зуби є осередком інфекції. Важливу роль попередженні інфекції у порожнині рота грає правильний догляд за зубами і порожниною рота.

Кожен учень повинен твердо засвоїти нескладні правила догляду за ротовою порожниною: мати індивідуальну зубну щітку; щодня вранці І ввечері чистити зуби м'якою щіткою (краще із натуральної щетини); полоскати рот теплою водою після кожного їди; не видаляти залишки їжі за допомогою металевих предметів, користуватися лише спеціальними зубочистками; зуби чистити пастою із зовнішньої та внутрішньої сторони протягом 1-2 хв тільки у вертикальному напрямку. Починають чистити зуби з корінних, поступово переміщуючи щітку у бік передніх зубів.

Двічі на рік обов'язково слід проводити профілактичні огляди у зубного лікаря.

Раціональне харчування

Раціональне харчування передусім має на увазі правильний режим харчування. Час прийому їжі має бути строго визначено і припадати на один і той же годинник. Нерегулярний прийом її погіршує умови травлення та сприяє розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту.

Недоцільно їсти безпосередньо перед заняттям з фізичного виховання. Це веде до поганого її перетравлення та засвоєння, заважає тренувальному процесу, оскільки спостерігається зменшення секреції шлункового соку та соку підшлункової залози, що залежить не тільки від гальмівного впливу фізичного навантаження на діяльність залоз, але й від того, що при м'язовій роботі зменшується кровопостачання внутрішніх. органів. Їжа довше залишається у шлунку, викликаючи відчуття тяжкості. Наповнений шлунок піднімає діафрагму і тим самим ускладнює діяльність серцево-судинної та дихальної систем, до яких при фізичних вправах пред'являються підвищені вимоги.

Сніданок повинен бути за 1-1,5 години до заняття фізичними вправами і за 3 години до змагання; обід за 2-3 год до заняття та за 3,5-4 год до змагання. Вечеря за 1,5-2 години до сну.

Учня спортсмену слід щодня зважуватися, допустимі лише невеликі відхилення від норми (у межах 200-300 г). Зниження маси тіла вказує на перетренованість і призводить до втрати працездатності.

Харчування учня спортсмена має бути повноцінним, тобто містити необхідні поживні речовини і повністю покривати витрати енергії, пов'язані з його навчальною та спортивною діяльністю.

Учням спортсменам треба повсякденно включати в раціон тварини та рослинні жири. .

Велике значення у харчуванні має надаватися вуглеводам, які потрібні для нормального засвоєння організмом жирів та для забезпечення організму енергією, необхідною для нормальної життєдіяльності. Чим інтенсивніше фізичне навантаження, тим більше обсяг м'язової роботи, тим вища потреба у вуглеводах.

Добова норма цукру в будь-якому вигляді не більше 200-300 г і 100 г одноразово, оскільки більша кількість не встигає засвоїтись організмом.

Важливе значення у харчуванні має також клітковина, яка міститься у хлібі з борошна грубого помелу, овочах та покращує діяльність кишечника.

Важливо своєчасно виявляти перші ознаки гіповітамінозу у напружені періоди тренування та навчальних занять: стомлюваність до кінця занять, погіршення сну, дратівливість, зниження інтересу до навчання та спорту, небажання працювати. Найчастіше гіповітамінози розвиваються ранньою весною.

Відзначимо значення вітамінів під час занять спортом.

Крім вітамінів учням під час занять спортом додатково потрібні мінеральні солі, особливо у умовах жаркого клімату. Організму необхідні фосфор, кальцій та магній, які беруть активну участь у хімічних процесах в організмі. Харчовими джерелами цих солей є сири, сир, бобові, м'ясні та рибні продукти.

Для підтримки високої спортивної працездатності важливо дотримуватися питного режиму. Сумарна кількість води в раціоні учня спортсмена (включаючи чай, каву, рідкі страви) повинна становити не більше 2-2,5 л.

При почутті спраги слід споживати трохи підкислену лимоном або журавлинним соком, аскорбіновою кислотою воду. Рекомендується деякий час затримувати воду в роті, не поспішаючи пити, невеликими ковтками. Вгамувати спрагу можна також фруктами, що мають кислосолодкий смак (яблука, апельсини, лимони).

Гігієна одягу та взуття

Гігієнічне значення одягу та взуття, у тому числі й спортивного, полягає у регулюванні віддачі, тепла тілом людини таким чином, щоб температура тіла була постійною, тобто підтримувалась теплова рівновага організму.

Одяг учня при заняттях у приміщенні або на відкритому повітрі в літню пору при теплій погоді повинен складатися з майки та трусів.

Для занять зимовими видами спорту потрібен одяг з високими тепло та вітрозахисними властивостями — бавовняна білизна» вовняний костюм або светр із брюками, вовняна шапочка. При сильному вітрі одягається вітрозахисна куртка. Одяг із синтетики рекомендується застосовувати лише для захисту від вітру, дощу та ін.

Взуття учня спортсмена має бути легким, еластичним і добре вентильованим, а також мати достатні теплозахисні і водостійкі властивості. Взуття не повинно обмежувати стопу.

Потрібно знати та дотримуватися наступних правил догляду за одягом та взуттям.

Учні нічого не винні користуватися спортивним одягом і взуттям за призначенням, т. е. поза занять фізкультурою і спортом. З'являтися на заняття потрібно, як правило, у звичайному одязі та взутті, переодягатися у спортивний костюм та взуття безпосередньо в роздягальні, щоб уникнути занесення пилу в зали. Після закінчення заняття учень, прийнявши душ, повинен знову одягнути звичайний одяг та взуття.

Для збереження форми, виду та гігієнічних властивостей спортивного взуття необхідний ретельний догляд за ним. Намокше та забруднене взуття треба очистити та просушити у добре вентильованому приміщенні при кімнатній температурі. Не рекомендується сушити взуття на радіаторах опалення або біля відкритого вогню, тому що від цього взуття коробиться та псується. Після висушування шкіряне взуття слід змащувати жиром, що надає йому м'якість, еластичність та зменшує промокність.

Запобіжні заходи застудних захворювань

Систематичні заняття фізичною культурою та спортом підвищують стійкість організму до інфекцій. Заняття з включенням процедур, що гартують, і дотриманням правил особистої гігієни збільшують захисні сили організму. Проте учні спортсмени часто застуджуються через зневагу до профілактичних заходів. Учні повинні знати, що при сильній втомі та перевтомі, перетренованості спостерігається зниження стійкості до інфекцій, і враховувати це при спалахах епідемій грипу та інших захворювань.

З метою запобігання захворюванню учню спортсмену рекомендується профілактично приймати великі дози вітаміну С (500-1000 мг щодня).

Гартуючий ефект мають і ножні холодні ванни.

Шкідливість куріння та алкоголю

Куріння та алкоголь надають згубний вплив на здоров'я та працездатність. Крім цього, шкідливі звички уповільнюють зростання спортивних досягнень, тому в спортивній літературі розглядаються як руйнівники тренованості. Спортивний режим несумісний з курінням та споживанням алкоголю.

При курінні в організм разом із тютюновим димом надходить велика кількістьотруйних речовин: нікотину, окису вуглецю, синильної кислоти, смолистих речовин, що є сильними канцерогенами. Куріння тютюну спочатку викликає збудження кори мозку, потім змінюється її пригніченням.

Крім різних тяжких захворювань дихальних шляхів куріння є причиною дуже небезпечного для спортсменів захворювання - облітеруючого ендартеріїту, що може призвести до гангрени ніг із подальшою ампутацією.

Відбивається куріння і самопочуття спортсменів. У курців відзначаються головний біль, порушуються розумова та фізична працездатність, сон, апетит, г

З-поміж функцій, важливих у досягненні спортивних результатів, куріння найбільшою мірою впливає на зір і координацію рухів. У курців різко погіршується гострота зору та швидкість реакції.

Куріння є перешкодою у тренуванні та підвищенні спортивної майстерності.

Не менш негативний вплив на здоров'я учнів чинить і вживання спиртних напоїв. Постійний прийом алкогольних напоїв послаблює організм, руйнує нервову систему та призводить до хвороб серця, шлунка, печінки та інших органів. Навіть дуже малі дози алкоголю порушують та гальмують функції клітин організму, значно послаблюючи їхню життєдіяльність.

Особливо великою чутливістю до алкоголю має головний мозок. Функції центральної нервової системи порушуються навіть якщо ввести в організм всього 7-8 г алкоголю. У цьому змінюється психіка, працездатність, фізичні якості людини. Алкоголь значною мірою знижує ефективність тренувальних занять та може призвести до нещасних випадків. Під впливом алкоголю настають склеротичні зміни у серцевому м'язі і поступово серце стає нездатним переносити напружені фізичні вправи. Результати спортсменів знижуються. До того ж алкоголь гальмує відновлювальні процеси після тренувальних занять та змагань. Негативно алкоголь впливає і на вольові якості спортсменів, а іноді призводить до аморальних вчинків.

Профілактика спортивного травматизму

Для попередження травм на заняттях з фізичного виховання під час виконання вправ застосовується страховка. Учні повинні знати правила страховки та володіти вміннями взаємострахування.

Перед заняттям необхідно перевірити спортивний інвентар, раціональне розміщення обладнання, звернути увагу на відповідність костюма та взуття погоді та умовам проведення заняття. Потрібно також дотримуватись гігієнічних вимог до місць занять, звільняти зал від усіх непотрібних для цього заняття предметів.

Для швидкого відновлення здоров'я після травми має значення правильне своєчасне надання першої допомоги, прийоми якої учні повинні знати.

Під час занять фізичними вправами у учнів бувають забиття, садна, розтягнення зв'язок і суглобів, надриви м'язів. На місці забитого місця з'являється припухлість, зміна забарвлення шкіри, біль, порушення функції. І тут перш за все необхідно створити спокій пошкодженому органу. Для зменшення болю та крововиливу місце забиття охолодити за допомогою льоду, хлоретилу або змоченим холодною водою рушником. При забоях суглобів накласти тугу пов'язку, що давить. При серйозних забоях, особливо голови постраждалого необхідно відправити до лікарні.

Садени обробляють перекисом водню і потім змащують 2%ним розчином діамантової зелені. Невеликі садна залишають відкритими, великі закривають асептичними наклейками або пов'язками.

Розтягнення зв'язок у учнів спортсменів найчастіше буває в області колінного та гомілковостопного суглобів і супроводжується болем та припухлістю; згодом утворюється синець. До пошкодженого місця прикладають холодний компрес, потім накладають пов'язку, що давить.

При надривах м'язів виникає гострий біль, втрачається здатність виконувати рух. У цьому випадку область надриву потрібно охолодити і вище місця ушкодження накласти пов'язку з еластичного бинта.

Значення стану повітря у спортивних приміщеннях

Для забезпечення оздоровчого ефекту занять фізичними вправами та спортом дуже важливою умовою є чистота повітря. Тому спортивні споруди розташовуються, зазвичай, у зоні зелених насаджень.

У спортивному залі передбачається штучна вентиляція або пристрій для кондиціювання повітря. Вони необхідні для видалення надлишків тепла, вологи, що накопичуються у спортзалі під час занять, очищення повітря від забруднень.

Велике значення для спортивної працездатності має температура повітря у залі, яка має бути не менше ніж 18°С.

ЗАГАРТУВАННЯ ОРГАНІЗМУ

Поняття та види загартовування

Загартовування - це система використання фізичних факторів зовнішнього середовища для підвищення опірності організму до застудних та інфекційних захворювань. Загартовування — обов'язковий елемент фізичного виховання, особливо важливий молоді, оскільки має значення для зміцнення здоров'я, збільшення працездатності, поліпшення самопочуття, настрої, бадьорості.

Під впливом несприятливих зовнішніх умов (погана погода, холод, вітер, дощ та ін.) організм людини може переохолодитись, внаслідок чого знижується його опірність до інфекцій та можуть виникнути застудні та інші захворювання. Відомо, що чутливість окремих людей до охолодження коливається дуже великою мірою. Людина може сама шляхом систематичного тренування підвищити опірність свого організму до охолодження та впливу інших несприятливих факторів зовнішнього середовища (наприклад, до перегрівання). Як показують дослідження, загартовані люди в 1,5-3 рази менше хворіють, ніж населення загалом. Сутність загартовування організму до холоду полягає у тренуванні фізіологічних механізмів регулювання тепла в організмі та підвищенні його несприйнятливості. Понад 90% тепла організм віддає із поверхні шкіри. При цьому тепло із внутрішніх ділянок тіла проходить до шкіри, в основному завдяки припливу теплої крові.

Коли людині спекотно, судини розширюються, приплив крові посилюється, шкіра червоніє, тепліє. У цьому випадку тепловіддача з поверхні тіла посилюється. При охолодженні, навпаки, шкірні судини скорочуються, тепловіддача з поверхні тіла зменшується, проте всередині тіла тепло зберігається і температура тіла не знижується. При охолодженні практично повністю припиняється потовиділення та зменшується тепловіддача випаровуванням. Це основний механізм терморегуляції (фізична терморегуляція). При охолодженні організму у ньому посилюється обмін речовин (хімічна терморегуляція). Це супроводжується підвищеним утворенням тепла, яке розігріває організм зсередини. Фізична терморегуляція є досконалішою, оскільки супроводжується більш економним витрачанням енергетичних ресурсів організму.

При загартовуванні під впливом будь-якого фактора відбувається підвищення опірності організму не лише до цього фактора. Ефект загартовування значно ширший: підвищується опірність і до деяких несприятливих впливів - нестачі кисню, надмірного фізичного навантаження і навіть впливу на організм окремих отруйних речовин (на виробництві).

Для загартовування використовують повітряні, водні та сонячні процедури. При цьому слід керуватися такими основними правилами.

1. Поступовість. Починати гартування треба з порівняно слабких подразників, поступово підвищуючи їхню силу. Загартовування ефективніше при посиленні інтенсивності процедур, а чи не тривалості їх.

2. Систематичність. Загартування слід проводити систематично, щодня, щоб виробився умовний рефлекс. Слід пам'ятати, що стан загартованості є дуже нестійким і досить швидко зникає при припиненні занять загартовуванням.

3. Різноманітність засобів загартовування. Для загартовування використовують різні природні чинники: повітря, воду, сонце, поєднуючи заняття гартуванням із трудовими процесами, фізичними вправами. Це прискорює загартовування, розширює діапазон температур» робить заняття загартовування менш стомлюючими.

Гартування має бути загальним, тобто дії холоду піддається все тіло. Але якщо такої можливості немає, то корисне місцеве загартовування окремих ділянок тіла: стоп, ніг, глотки.

Гартування повітрям. Чутливість шкіри окремих ділянок тіла до температури повітря дуже різна: частини тіла, зазвичай закриті одягом, чутливіші до холоду. Це обумовлює доцільність проведення загартовування повітрям по можливості в оголеному або напівоголеному вигляді, щоб впливати на велику поверхню тіла і отримати сильніші реакції у відповідь.

Ефект загартовування досягається і при перебуванні на морозі в полегшеному одязі. Тому всі зимові види спорту пов'язані із гартуванням організму. У літню пору року ефект загартовування у процесі занять фізичною культурою значно слабший унаслідок меншого охолодного впливу повітря. Однак завдяки тривалому перебування в легкому костюмі (труси, майка) на відкритому повітрі за мінливих метеорологічних умов (пориви вітру, зміни температури, дощ тощо) заняття літніми видами спорту також пов'язані із загартовуванням повітрям. Тому при систематичних заняттях на відкритому повітрі потреба у спеціальному прийомі повітряних ванн відпадає.

Гартування повітрям проводять у вигляді спеціальних процедур (повітряні ванни) або у поєднанні з фізичними вправами, прогулянками. Повітряні ванни приймають у тіні зелених насаджень, у місцях, віддалених джерел забруднення атмосфери пилом, димом, шкідливими газами.

Якщо учні раніше не проводили загартовування свого організму, прийом повітряних ванн треба починати при температурі повітря 20-22° протягом 20-30 хв. Поступово силу охолодження збільшують і, при досягненні відомої звички до прохолодного повітря, переходять до повітряних ванн з температурою 10-12 ° протягом 15-20 хв. Однак слід пам'ятати, що головний критерій – не час, а самопочуття. Повітряні ванни в положенні лежачи краще приймати у вечірні години після роботи, поєднуючи їх з відпочинком. Однією з форм гартування холодним повітрям є нічний сон взимку при відкритій кватирці.

Загартовування повітрям у поєднанні з фізичними вправами також починають за кімнатної температури, поступово знижуючи її. Добре загартовані молоді люди можуть займатися напівоголеними навіть за мінусової температури повітря, але обов'язково у поєднанні з фізичними вправами, що виключають переохолодження тіла. Поява в процесі загартовування повітрям «гусячої шкіри», ознобу, тремтіння вказує на необхідність припинення подальшого охолодження. Треба відразу ж зробити енергійні вправи, пробіжку, самомасаж, щоб зігрітися.

Не слід проводити загартування безпосередньо після їди (проміжок повинен бути не менше 1,5 год).

Загартовування водою. Вода внаслідок більшої теплопровідності та теплоємності викликає сильніше термічне подразнення, ніж повітря тієї ж температури.

Температурний чинник є основним при зовнішньому вплив води на організм. Але водночас вода чинить механічний тиск на тканини тіла, особливо під час рухів, плаванні, під душем з напором. Це сприяє кращому лімфо та кровообігу, надає масажну дію. Має значення і хімічний склад води, наприклад, при морських купаннях. ,

Найкращий час для водних процедур - ранковий годинник, після ранкової зарядки або після сну, коли шкіра рівномірно зігріта. Це особливо важливо для отримання різкішої судинної реакції. Крім того, ранкові водні процедури сприяють переходу організму в активний стан та створенню бадьорого настрою. Холодові процедури не рекомендуються перед сном, оскільки викликають порушення нервової системи, погіршують сон. Тривалість холодових водних процедур повинна бути невеликою і тим коротшою, ніж холодніша вода. Велике значення має і температура навколишнього повітря. Початкові водні процедури проводять при температурі повітря не менше 17-20 ° і лише надалі - при нижчій температурі.

При водних процедурах необхідно завжди досягати хорошої реакції шкіри. Якщо вона запізнюється, треба розтерти тіло, зробити самомасаж або інтенсивні рухи. Виконання фізичних вправ після водної процедури є особливо важливим при значному охолодженні тіла. Після будь-якої водної процедури потрібно ретельно витертися, енергійно розтираючи тіло до почервоніння шкіри.

Водні процедури поділяють на обтирання, обливання, душ, купання.

Обтирання – найбільш м'яка водна процедура, що здійснюється за допомогою губки або рушника, змочених у воді. Обтирають спочатку верхню половину тіла (руки, шию, груди, спину), насухо витирають її і розтирають сухим рушником до почервоніння, а потім роблять те ж з нижньою половиною тіла (живот, поперек, нижні кінцівки). Кінцівки розтирають від пальців до тіла, тулуб розтирають круговими рухами у напрямку до пахвових і пахвинних западин. Тривалість процедури не перевищує 4-5 хв, включаючи розтирання тіла. Для обтирання застосовують спочатку прохолодну воду (20-24 °), а потім поступово переходять до холодної (нижче 16 °).

Обливання - більш сильнодіюча водна процедура. При ній до дії холоду приєднується невеликий тиск струменя води, що падає на поверхню тіла, що посилює ефект подразнення. Обливання холодною водою підвищує тонус нервово-м'язового апарату, працездатність, створює почуття бадьорості. Обливання протипоказане людям з підвищеною збудливістю нервової системи, оскільки воно може стати новим сильним подразником.

Процедура полягає у виливанні холодної води з будь-якої судини або гумового шланга, приєднаного до водопроводу, на шию і плечі. Починають обливання з температури води близько 30 °, поступово доводячи її до 15 ° і нижче. Тривалість процедури з наступним розтиранням тіла – 34 хв.

Душ. Найбільш сильну дію має холодний душ. Механічне роздратування, що виробляється падаючим струменем води, дуже значно. Завдяки цьому душ у короткий час викликає сильнішу місцеву та загальну реакції, чий попередні способи загартовування водою. Температура води на початку загартовування має бути близько 30-32 °; тривалість прийому, душа трохи більше 1 хв. Надалі температуру поступово знижують приблизно на 1 ° через кожні 3-4 дні, а тривалість процедури збільшують до 2 хв.

Купання.

Один з найбільш ефективних методів загартовування - купання у відкритих водоймах. Корисна дія купань посилюється тим, що гартування холодною водою поєднується з одночасним впливом на оголену поверхню тіла повітря та сонячних променів, а також з ефектом, що дається фізичними вправами (плавання).

Купання починають при температурі води не нижче 18-20 °. Закінчують купальний сезон при температурі води 12-13 ° і повітря 14-15 °. Найкращий час для купання - ранковий і вечірній годинник. Не можна купатися відразу після їжі, тому що в цьому випадку порушується травлення і утруднюється дихання та кровообіг при плаванні (необхідна перерва 1-2 год). Купання натще має бути короткочасним.

Тривалість перебування у воді при купанні залежить від її температури, метеорологічних умов та ступеня загартованості людини. Перебування у воді спочатку обмежується 4-5 хв, а потім збільшується до 15-20 хв і більше. Можна купатися кілька разів на день з чималими проміжками, щоб тіло встигло зігрітися. Не можна входити у воду у збудженому, розпаленому стані, відразу після фізичних вправ, а також у стані ознобу.

Місцеве загартування холодом.

Певні ділянки тіла, наприклад стопи ніг, ковтка, є особливо чутливими до охолодження. Тому загартовувати ці найбільш чутливі ділянки тіла треба насамперед.

Загартування стоп ніг здійснюється шляхом прийому ножних водяних ванн. Щодня у вечірній час (за 1,5-2 години до сну) стопи ніг слід занурювати в прохолодну або холодну воду з подальшим витиранням їх насухо (розтирати не обов'язково). Тривалість загартовування та температурні нормиводи можна взяти ті ж, що і для загального загартування, або дещо збільшити. Ефективний засіб загартовування - ходіння босоніж по підлозі, землі, траві. Цей вид допоміжного гартування необхідно використовувати завжди, коли надається можливість. При загартовуванні ніг знижується їхня підвищена пітливість, що нерідко спостерігається у молодих людей.

Загартовування глотки проводиться шляхом її полоскання холодною водою вранці під час умивання, а також протягом дня.

Загартовування сонцем проводиться на свіжому повітрі під час роботи, заняття спортом. Систематичне загартовування сприяє переносимості високої температури повітря, удосконалює терморегуляцію організму в умовах перегрівання, зокрема при тяжкій фізичній роботі. У той же час підвищується і опір організму до переохолодження.

Благотворна дія сонячних променів на організм дуже різноманітна і різнобічна. Під дійством; сонця відбувається приплив крові до шкіри, покращується її харчування, шкіра потовщується, зменшується її ранимість, ранки і рани швидше гояться. Це ускладнює проникнення інфекції в організм. При загартовуванні сонцем покращується склад крові, удосконалюються серцево-судинна, дихальна системаорганізму.

Повітряно-сонячні ванни найкраще приймати на березі річки або іншої водойми, серед зелених насаджень. Місця прийому сонячних ванн повинні бути достатньо відкритими для сонця та природного руху повітря, але водночас захищені від вітру.

Сонячні ванни приймають у положенні лежачи, у якому забезпечується більш рівномірне опромінення тіла.

Найкращий час для прийому сонячних ванн - ранковий годинник, коли повітря чисте і менш нагріте.

При прийомі ванн потрібно лягати ногами до сонця, голову захищати від сонячного проміння (не обв'язувати рушником або косинкою!). Не рекомендується засмагати натще, безпосередньо перед їжею та відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хв після сніданку, а закінчувати не менше ніж за годину до чергового прийому їжі. Не слід з метою засмаги змащувати шкіру будь-яким кремом. При необхідності (сухість шкіри, переопромінення) це роблять після прийому сонячних ванн.

Залежно від пори року погоди загартовування починають із сеансів тривалістю 5-10 хв на день. Поступово їх збільшують на 5-10 хв щодня (керуючись самопочуттям) і доводять до 2-3 год. При прийомі сонячних ванн треба міняти положення тіла (лежати поперемінно на спині, боках, животі), після кожної години опромінення робити перерву на 10-15 мін і відпочивати у тіні. Це усуває небезпеку перегрівання. У жодному разі не рекомендується перебувати оголеним на сонці більше 3 годин на добу.

Під час прийому сонячних ванн забороняється спати, не можна доводити себе до рясного потіння. Після ванни слід прийнято душ або викупатися. Неодноразове купання, що перемежується з тривалим перебуванням на сонці, допустимо тільки для цілком здорових людей. Після сонячної ванни та водної процедури слід витертись рушником насухо, але не розтирати шкіру.

При систематичних заняттях спортом на свіжому повітрі потреба у спеціальному прийомі сонячних ванн значно зменшується, оскільки спортсмени отримують достатню дозу сонячної радіації під час занять.

Контрастне загартовування. Описані вище способи загартування організму є ефективним засобом профілактики простудних та інших захворювань. Приступати до них можуть лише особи, попередньо підготовлені іншими формами загартовування.

Контрастне гартування розширює діапазон стійкості організму до впливу як низьких, так і високих температур. Найпростіше використовувати для контрастного загартовування душ із зміною температури води. Починають загартовування зазвичай з холодного душу (температура води близько 30 °), поступово знижуючи температуру до 20-22 °. Після цього приступають до контрастного загартовування. У процесі заняття чергують обливання холодною (20 °) і теплою водою (35-36 °) протягом 1 хв. Всього за один сеанс роблять 2-3 цикли. Поступово діапазон температур збільшують приблизно на 1° кожні 3 доби, при цьому температуру теплої води підвищують, а холодної-знижують. Таким чином, через 1,5-2 місяці загартовування вже можна чергувати воду 40-42 ° з водою 12-15 °. При хорошій переносимості цих процедур можна й надалі розширювати контрастність загартовування, проте цей діапазон свідчить про високий рівень загартованості людини. Як і за інших видів загартовування, у процесі контрастного загартовування необхідний ретельний самоконтроль.

При правильному застосуванні процедур, що гартують, незабаром відзначається поліпшення загального стану організму, приплив енергії, підвищення працездатності, бадьорий настрій, покращуються сон, апетит.

Показниками несприятливого впливу гартують процедур, їх передозування служать негативні ознаки, що набувають стійкого характеру. Вони проявляються у загальній слабкості, погіршенні сну та апетиту, зниженні маси тіла, підвищеній збудливості нервової системи, дратівливості, зниженні загальної працездатності. Передозування холодових процедур може призвести безпосередньо до простудних захворювань.

При виявленні цих несприятливих явищ годі було припиняти заняття гартуванням. Необхідно лише істотно послабити навантаження шляхом переходу більш легкі процедури, скорочення часу прийому процедур, підбору зручнішого часу доби.

ЛІКАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ

Лікарський контроль за здоров'ям учнів здійснюється протягом усього періоду навчання та охоплює всі форми фізичного виховання.

На підставі даних медогляду всі учні за станом здоров'я та фізичного розвитку розподіляються на медичні групи: основну, підготовчу та спеціальну. Учні, які не пройшли лікарського огляду, не допускаються до занять із фізичного виховання. Спортсмени допускаються до участі у змаганнях місцевого масштабу лікарями підліткових кабінетів, а члени збірних команд лише лікарями фізкультурного диспансеру.

З учнями спеціальної медичної групи проводяться заняття з обмеженнями згідно з лікарським висновком. Інші займаються фізичними вправами у повному обсязі, але з невеликим зменшенням навантаження для учнів, віднесених до підготовчої медичної групи,

Тимчасове звільнення від навчальних занять із фізичного виховання дається лише лікарем після перенесення захворювань, операцій та травм. Однак такі учні зобов'язані бути присутніми на уроках та можуть залучатися викладачем для організації заняття.

Правила самоконтролю

Учні повинні самостійно стежити за станом свого здоров'я, самопочуттям, фізичним розвиткомта підготовленістю, тобто проводити самоконтроль. Самоконтроль включає прості і доступні прийоми спостереження та обліку як суб'єктивних (самопочуття, сон, апетит, бажання тренуватися, переносимість навантажень), так і об'єктивних даних. До останніх відносяться маса тіла, частота пульсу, визначення сили м'язів (за наявності динамометра). Отримані дані заносять у спеціальний щоденник. Слід вести його щодня та періодично показувати викладачеві фізичного виховання.

Після перших занять фізичними вправами може бути біль у м'язах. Це природна реакція м'язів на незвичне м'язове навантаження. Заняття у разі можна продовжувати, кілька знизивши інтенсивність вправ. Через кілька днів болі у м'язах зникнуть. Ще швидше припиняться болі при використанні теплових процедур (душ, ванна) та самомасажу.

В результаті занять може бути і фізична перенапруга, що характеризується болями в правому підребер'ї, слабкістю, запамороченнями. Потрібно записувати, за яких навантажень виникають ці явища, що допоможе скоригувати навантаження.

Ознаками перевтоми є млявість, апатія, поганий апетит, дратівливість. При появі навантаження треба трохи знизити, але пропускати заняття не рекомендується.

Істотні дані для судження про стан організму дає спостереження за динамікою маси тіла, У перші дні занять маса дещо зменшується; надалі може зростати і потім стабілізується. Спочатку в організмі зменшується кількість жиру та води, потім м'язова маса збільшується, і нарешті, її зростання припиняється.

Увага Нормальне Неточне виконання завдань Уповільнене виконання завдань

Самопочуття Скарг немає Втома Різка втома, болі в ногах, задишка, відчуття печіння в грудях, нудота, блювання

Важливе місце у щоденнику самоконтролю відводиться спостереженням за частотою пульсу. Спостереження за пульсом доступне будь-якого учня. Пульс можна рахувати протягом однієї хвилини; 30 або 15 з наступним множенням результату на 2 або 4.

У спортсменів у стані спокою пульс більш рідкісний, ніж у тих, хто не займається спортом. Зниження частоти пульсу внаслідок систематичних занять фізичними вправами, також легко виявити він. Так, після 6-7 місяців тренування пульс знижується на 3-4 удари, а після року занять - на 5-8 ударів і більше. Пульс під час фізичного навантаження і відразу після неї може досягати 160-170 ударів за хвилину, а іноді й більше, але через 3-5 хв він повинен приходити в норму. Чим тренованіший учень, тим швидше пульс приходить у норму після навантаження. При зниженні рівня тренованості внаслідок припинення чи зменшення навантаження знову відбувається певне почастішання пульсу.

У стані перевтоми пульс може бути як прискореним, і уповільненим. У цьому нерідко настає аритмія, тобто. удари відчуваються через нерівні проміжки часу.

Якщо процесі занять після однієї й тієї ж навантаження зменшується час, необхідне повернення пульсу до вихідної величини, це служить однією з основних показників оптимальності навантаження і зростання тренованості.

ВИСНОВОК

Таким чином, у суспільній свідомості міцно стверджується думка, що фізична культурасуспільства в цілому і кожної людини окремо є базовою умовою формування та здійснення здорового способу життя (ЗЗЖ), який, у свою чергу, — не лише основа доброго самопочуття та бадьорого настрою, а й шлях до оздоровлення нації, до вирішення багатьох соціальних проблемсучасної Росії.

ЛІТЕРАТУРА

1.Виноградов П.А., Душанін А.П., Жолдак В.І. Основи фізичної культури та здорового способу життя. Москва., 1996.

2.Виноградов П.А., Фізична культура та здоровий спосіб життя. Москва., 1990.

3.Візитій Н.Н., Спосіб життя. Спорт. Особистість. Кишинів.,1980.

4.Воложин А.І., Суботін Ю.К., Чикін С.Я. Дорога до здоров'я. Москва.,1987.

5.Жолдак В.І. Соціологія фізичної культури та спорту. Кн. I. Москва.,1992.

Статті потемі:

Асоціація Саморегульована організація «Брянське Регіональне Об'єднання Проектувальників Зміни у ФЗ 340 від 03

Минулого тижня ми за допомогою нашого пітерського експерта про новий Федеральний закон № 340-ФЗ від 3 серпня 2018 року "Про внесення змін до Містобудівного кодексу Російської Федерації та окремі законодавчі акти Російської Федерації". Акцент був з

Хто розраховує заборгованість із аліментів?

Аліментна заборгованість - це сума, що утворюється внаслідок відсутності грошових виплат за аліментами з боку зобов'язаної особи або часткових виплат за певний період. Цей період часу може тривати максимально: До настання

Довідка про доходи, витрати, про майно державного службовця

Довідка про доходи, витрати, про майно та зобов'язання майнового характеру – це документ, який заповнюється та подається особами, які претендують або заміщають посади, здійснення повноважень за якими передбачає безумовний обов'язок

Поняття та види нормативних правових актів

Нормативно-правові акти – це корпус документів, який регулює правовідносини у всіх сферах діяльності. Це система джерел права. До неї входять кодекси, закони, розпорядження федеральних та місцевих органів влади і т. д. Залежно від виду

Популярне

2022-03-23 03:40:43	Біографія Євгена Алдоніна: нова сім'я Виступ за цска
2022-03-23 03:40:43	Нове у формуванні та веденні кадрового резерву на державній цивільній службі
2022-03-23 03:40:43	Скільки заробляють судові пристави?
2022-03-23 03:40:43	Теорія Дж. М. Кейнс. Біографія Дж. Кейнса На кому був одружений кейнс
2022-03-17 00:25:56	Історія та сучасність валюти Франції
2022-03-17 00:25:56	Хімічний склад та харчова цінність
2022-03-17 00:25:56	Гра мафія у контакті досягнення
2022-03-17 00:25:56	Варолієв міст - основний взаємозв'язок між відділами мозку Поперечний зріз моста
2022-03-17 00:25:56	Модель загальної рівноваги Вальраса
2022-03-17 00:25:56	Районування Сутність та рівні економічного районування

Нове

2022-03-17 00:25:56	Страхування від нещасного випадку та хвороб Страхування від нещасного випадку на один день
2022-03-17 00:25:56	Класифікація та асортимент сирів
2022-03-11 18:04:07	Чи можна митися у Водохреще?
2022-03-11 18:04:07	Чи можна митися у Водохреще?
2022-03-11 18:04:07	Найаномальніші дороги світу Аномальне місце на трасі
2022-03-11 18:04:07	Що говориться в Біблії про кінець світу?
11.03.2022	Ви тут: «Дезінфектор» та «Медичний дезінфектор»: у чому схожість та відмінність?
11.03.2022	Список грізних птахів, найнебезпечніших для людини Напад хижих птахів на людину
11.03.2022	Три містичні таємниці із розсекречених архівів кгб Журнал секретні архіви читати онлайн
11.03.2022	Чому геостаціонарні супутники не падають на землю?
06.03.2022	З скільки продають алкоголь у різних країнах?
06.03.2022	З скільки продають алкоголь у різних країнах?